Спеціальний екологічний моніторинг якості екологічних систем, які формуються в місцях складування відходів на відвалах і шламосховищах, слід розглядати багатопланово, не тільки стосовно постійного одержання якісних та кількісних, фізичних і хімічних показників, які характеризують їх екотопи, але й суттєво біологічних, які є не менш важливими для загального природоохоронного моніторингу. Це означає, що в спеціальному моніторингу відвалів і шламосховищ має бути біотична складова. Відмітимо значну просторово-часову рухомість цих екологічних систем, яка визначається їх фазово-стадійними змінами в напрямку досягнення більш або менш стабільного стану. На фоні розгортання таких процесів екосистеми класифікуються на основі їх видового та екологічного складу, покриття поверхней субстратів, яке зменшує пилячі площини, відносної та більш-менш точної чисельності, щільності (насамперед рослин), диференціації рослин за біологогосподарськими характеристиками (кормові, технічні, лікарські, алергенні, проміжні господарі паразитних форм). В процесі біологічного моніторингу виявлені показники тваринних організмів (як шкідників і переносників хвороб людини, тварин, рослин), з доповненням певними санітарно-епідеміологічними показниками. Важливим є встановлення субстрато- та пило-газово залежних рівнів накопичення в рослинних і тваринних агентів хімічного, радіологічного забруднення атмосфери та субстратів відвалів та шламосховищ. До цього слід також додати, що моніторинг негативного хімізму рослин, тварин і субстратів має також виявляти накопичення корисних речовин і сполук для встановлення періодів їх доцільного збору та використання.

Недостатньо прослідковується та запобігається на відвалах вітрова та водна ерозія, хімічні взаємодії субстратів заскладованих порід із пило-газовими викидами промислових підприємств.

В біологічному моніторингу важливим є медико-алергічний контроль фенології рослин на предмет уловлювання, виявлення кількості та визначення таксономічної належності пилкових зерен рослин, які вступають у фазу цвітіння в цих екосистемах. Накопичення фенологічних даних цього контролю може бути використаним для профілактичних і упереджуваньних заходів блокування цвітіння та, взагалі, вегетації цих рослин, медико-санітарному прогнозуванню та відповідним гігієнічним заходам.

Актуальним є медико-екологічний і медико-генетичний моніторинг оцінок виявлених респіраторних, алергічних, онкологічних захворювань, серцево-судинної дезадаптації у плані розвитку спеціального постійного контролю та слідкування.

Відходи відкритого підземного видобутку та збагачення залізних руд у Кривбасі, складовані у відвалах і шламосховищах, займають великі площі (~ 70 км2) і суттєво та багатофакторно впливають на ландшафт у цілому і на здоров\’я людини. Їх рекультивація є актуальною, але дуже складною проблемою, тому що: –

гірничо-збагачувальні комбінати залишають їх задіяними у виробничих циклах і постійно збільшують їх об\’єми, щоб не займати нові площі земель або урочища; –

насипні відвали в багатьох випадках складаються з наносних, скельних, розкривних та пустих порід, в більшості своєму рослиннонепридатних; –

інженерно-технічна підготовка скельних відвалів до рекультивації вимагає значних фінансових витрат, доцільність і ефективність яких в найближчий період не може бути виправдана одержаною там рослинною продукцією при насипному чи без насипному способах фіторекультивації; –

багатоцільове використання субстратів відвалів розкривних та пустих порід і шламосховищ для промислових, будівничих цілей або інших виробництв ще не має достатнього наукового та фіксованого обґрунтування; –

використання відвалів для різних видів будівництва, автодромів, туризму, баз відпочинку, бджільництва, садівництва також обмежене фінансовими можливостями і об\’ємами інженерно-технічних робіт підготовки площ і доріг; –

рекультивація відвалів пустих, розкривних порід і шламосховищ може здійснюватися на площах, які тривалий або певний період не використовуються в якості місць складування, на основі посівів і насаджень культурних і дикорослих трав\’яних, чагарникових деревних порід при використанні техніки або ручною працею.

Ключовими проблемами в реалізації рекультивації земель є їх еколого-географічні, біологічні характеристики та типологія на сонові критеріїв будови, часу формування як особливих тіл, розташування та орієнтації в просторі. Розбіжність механічних, фізико-хімічних, термічних, гідрологічних, трофічних показників властивостей субстратів, рельєфних утворень, нано- та мікроклімату залежить від особливостей заскладованих порід, будови, форми тіла, впливу промислового забруднення, поселень людини, комунікацій. Ми вважаємо доцільним розглядати екосистеми відвалів під кутом зору їх фіторекультивації, з широких позицій їх бачення як частин кар\’єрно -відвальних урочищ із складною поліфаціальною будовою, де природно формується рослинність. Змішування у відвалах різних гірських порід, наявність вітрової та водної ерозії ускладнюють їх екотопічні розбіжності.

Природна трофність розкривних, пустих, порід, шламів та шлаків, обумовлює спонтанне зростання площ відвалів і шламосховищ і, в багатьох випадках, відкриває шлях до фіторекультивації шляхом прямого посіву чи посадок, про що свідчить багаторічний (від 1968 року) досвід кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету, яка виконувала такі роботи на Центральному, Південному, Новокриворізькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Наукові дослідження кафедри, спрямовані на оптимізацію ландшафту Кривбасу та рослинного покриву Криворіжжя, зосереджені на теорії та практиці досліджень природного заростання порушених земель, та практичному впровадженню фіторекультивації, з участю в роботах по використанні маловідходних технологій у відкритій розробці залізних руд.

Рекультивація, як повернення земель у раціональне природокористування, є перспективним шляхом використання зон складування відходів при розробці залізних руд в Кривбасі.