Реферат на тему :

Методи визначення цезію,стронцію у грунтах і рослинах.

Зміст

1. Вступ.

2. Програма відбору проб.

3. Мікробіологічні показники грунтів зони відчуження.

4.Основні результати наукової роботи.

5. Розробка рекомендацій, впровадження заходів і контрзаходів в агропромисловому виробництві, спрямованих на зниження забруднення радіонуклідами сільськогосподарської продукції

6. Вивчення закономірностей надходження радіонуклідів і важких металів із ґрунту в рослини і тварини, розробка методів прогнозу можливого забруднення сільськогосподарської продукції

7. Радіологічний моніторинг забруднених радіонуклідами територій, сільськогосподарських угідь і сільськогосподарської продукції

8. Фізико-хімічні властивості чорнобильських радіоактивних випадінь і кінетика розчинення паливних частинок в навколишньому середовищі

9. Переробка і раціональне використання продукції сільськогосподарського виробництва, яка отримана на територіях, що зазнала радіаційного забруднення

10.Перспективи використання та утримання радіаційно уражених земель 

11. Висновок

12. Список використаної літератури

Вступ.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року в навколишнє середовище потрапила значна кількість радіонуклідів, що призвело до погіршення екологічного стану великих територій України, Білорусії та Росії. В результаті найбільшої аварії на атомній електростанції в навколишнє середовище виділилося 100 МКи, з яких половина припадає на частку ксенона, приблизно 10 МКи – І –131, 1-2 МКи – Cs – 137, 0.2 МКи – Sr – 90, таінші.

Через швидкий розпад І – 131 та інших нестійких нуклідів(які в перші часи та дні аварії сформували значну частку дози опромінення),відбулося різке зниження початкового рівня опромінення. Але зараз головну радіоекологічну небезпеку складають радіонукліди з великим періодом напіврозпаду (наприклад, для Рu – 239 це 24065 років, для Sr –90 – 28,6 років, Am –241 – 342,2 роки, Cs – 137 – 30,2 роки). Крім того, що ці радіонукліди є альфа- і бета-випромінювачами, вони є токсичними елементами (одним з най токсичніших є плутоній).

Радіонукліди, що вийшли за межі станції, потрапили в атмосферу, звідки відбувалося їх осідання на поверхні різного роду: грунти,рослинний покрив, поверхні водних басейнів, дороги, т.п.). Радіонукліди, що осіли на поверхню грунтів під дією природних факторів, мігрують в горизонтальному і вертикальному напрямках. Головну роль в міграції радіоактивних речовин в геологічному середовищі грають підземні води,забруднення яких було виявлено вже влітку 1986 року. Попадання радіонуклідів в грунтові води в багатьох випадках відбувалося аерозольним шляхом через криниці та інші свердловини. Крім того, атмосферні опади, що фільтруються через грунти,є постачальниками радіонуклідів в підземні води (цьому сприяють властивості грунтів Поліського району Україні, де відбулася катастрофа). Інтенсивність міграції радіонуклідів істотно збільшується на ділянках експлуатації підземнихвод. Радіонукліди, що потрапили в грунтові води, рано чи пізно будуть винесеніу поверхневі водойми та Дніпро.

Радіонукліди, що активно беруть участь в процессах енергообміну в не живій природі, були включені і в біогеохімічний цикл, який здійснюється в системі трофічних ланцюгів:

поглинання рослинами, тваринами, мікроорганізмами окремих радіоактивних ізотопів (при цьому відбувається поступове перемішування радіонуклідів з їх ізотопними і неізотопними носіями та включення їх у склад біологічних структур);

виділення надземними частинами і кореневими системами рослин радіонуклідів у складі окремих сполук, вимивання з листя дощами рухливих радіонуклідів, наприклад, цезію;

виділення тваринами продуктів, що утворюються врезультаті травлення, які поступають в грунти в складі нових сполук або як їх домішки;

відмирання різних органів рослин – листового опаду або рослин, які завершили свій онтогенез;

розкладання органічних решток мікроорганізмами, що супроводжуеться включенням радіонуклідів у склад бактеріальної маси або їх переходом в грунтовий розчин.

В результаті Чорнобильської аварії вібулися найбільші з короткочасних викидів радіоактивних матеріалів в атмосферу з одного джерела. Зі всіх викинутих з активної зони матеріалів наступні чотири елементи визначили радіологічний стан в пострадалих районах:

Йод (головним чином йод - 131), цезій (цезій-134,цезій-137), стронцій (стронцій-90) і плутоній (плутоній-239, плутоній - 240).Крім того, у викидах були присутні високорадіоактивні частки палива (гарячі частиці). Результати аеродозиметричного контролю радіаційного становища і відбору та аналізу навколишнього середовища, які почали проводитися невдовзі після аварії, показали, що шайбільш забрудненим виявився район навколо реактора, який згодом став забороненою зоною. В інших районах зміни напрямку вітру і окремі дощі протягом десяти днів після першого викиду призвели до дуже нерівномірного характеру розподілення радіоактивних випадів у Білорусії, Росії та Україні.

Сильні дощі, а також місцеві умови сприяли виникненню ділянок (“гарячих плям”) з дуже великими рівнями поверхневої радіоактивності,потужність зовнішньої дози випромінення яких в 5000 разів перевищувала потужність дози від природнього радіоаційного фону. Після того, як викиди припинилися, відбулися зміни характеру забруднення, зумовлені радіоактивним розпадом (головним чином йоду – 131, який розпадається майже повністю протягом 3 місяців) і природніми процесами, які стали причиною міграції забруднення у почву і дисперсії часток грунту в результаті стоку поверхневих вод.

Інформація, отримана в ході радіодозиметричного контролю і аналізу навколишнього середовища, була використана для складання офіційних картповерхневого забруднення, які показують рівні поверхневої концентрації цезію,стронцію і плутонію.

В ході організованого Лабораторією МАГАТЄ в Зайберсдорфі взаємного порівняння був розроблений критерій для визначення достовірності офіційних даних. Інститути провели аналіз (на вміст виміряних радіонуклідів)“анонімних

проб грунтів” (стронцій – 90, плутоній – 239, цезій –137, радій – 266), сухого молока (стронцій – 90, цезій – 134, цезій – 137,калій – 40), імітаторів повітряних фільтрів (стронцій – 90, цезій – 137,кобальт – 160, барій – 133, свинець – 210) і рослинності (стронцій – 90, цезій– 134, цезій – 137, калій – 40) і повідомили отримані результати. Лабораторія порівняла ці результати з рекомендованими значеннями.

Представлені результати за вмістом цезію – 137 у грунті співпадали з рекомендованими значеннями. З іншого боку, в результатах по стронцію