Проведені дослідження по вивченню параметрів метаболізму радіонуклідів в організмі тварин. Це стало фундаментом для створення технологій заключної відгодівлі тварин на чистих кормах і дозволило прогнозувати терміни і режими одержання продукції згідно діючих нормативів. Розроблені і впроваджені методика і прилад для прижиттєвого визначення вмісту радіоізотопів цезію в м’язовій тканині сільськогосподарських тварин, які продовжують удосконалюватись. В напрямку переробки забрудненої тваринницької продукції розроблені нові технології виробництва “чистих” сирів із молока з підвищеним вмістом радіонуклідів. Проведені експерименти та випробування за програмою "Фероцианіди" на основних видах сільськогосподарських тварин, запропоновані рецепти і технології використання природних і синтетичних сорбентів та виробів на їх основі, що дозволило зменшити забруднення м’яса і молока цезієм-137 в 3-10 разів. Зараз ці розробки впроваджуються у колективних і приватних господарствах забрудненої зони. Впроваджена методика оцінки бази кормових ресурсів і рекомендацій щодо їх використання в забрудненій зоні.

Науковцями розроблені методичні підходи до проведення контрзаходів в забруднених регіонах України для мінімізації виносу радіонуклідів сільгосппродукцію та зменшення витрат на їх впровадження, а також підготовлені програми і рекомендації по їх впровадженню в двох найбільш критичних областях. Розроблено 5 технологічних проектів по застосуванню диференційованих контрзаходів у 5 критичних населених пунктах забрудненої зони, впровадження яких проводиться в поточному році.

Фахівцями інституту видані рекомендації з ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях України для різних після аварійних періодів (останні на період 1999-2002 рр.), в яких надані конкретні пропозиції з ведення основних галузей АПК і приватного сектору, а також вказані критичні напрямки подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС в АПВ.

Відпрацьована методика та програма реабілітації (повернення до господарського користування) виведених сільськогосподарських угідь, розташованих на територіях Київської та Житомирської областей. Результати дослідних робіт і відповідні розрахунки показали, що існує можливість використання зазначених земель за певними сценаріями без перевищення дозових лімітів, встановлених державним законодавством. На основі всебічного аналізу радіологічної ситуації в агропромисловому виробництві співробітниками УкрНДІСГР були розроблені “Програма реабілітації земель зони безумовного (обов`язкового) відселення Київської та Житомирської областей на період з 1998 по 2005 рр.”, “Методика реабілітації земель зони безумовного (обов`язкового) відселення Київської та Житомирської областей”, “Рекомендації по реалізації обласної програми мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС в Житомирській області”.           

Набутий дослід і зміни, що сталися за минулі після аварії роки у радіаційному, економічному та політичному становищі в Україні, знайшли відображення у новій “Концепції ведення агропромислового виробництва на забруднених територіях та їх комплексної реабілітації на період 2000-2010 рр.”. Концепція враховує отримані за минулі роки результати і висновки наукових та прикладних досліджень, виконаних в рамках двох Національних програм в період з 1992 по 2000 роки. Концепція базується на трьох основних принципах:            

1.Для запобігання перевищення індивідуальної дози опромінення, вміст радіонуклідів в сільськогосподарській продукції, що виробляється на будь-якій території, не повинен перевищувати допустимих рівнів (ДР-97). Цей принцип реалізується шляхом здійснення контрзаходів незалежно від вартості цих заходів, а якщо їх проведення економічно недоцільне, виробництво сільськогосподарської та лісової продукції припиняється.         

2.Мінімізація колективної дози опромінення населення реалізується шляхом зменшення потоків радіонуклідів в раціон населення з продуктами харчування місцевого виробництва за рахунок здійснення контрзаходів у сільськогосподарському виробництві, вибір та планування яких проводиться з обов’язковим виконанням оптимізаційних процедур, а їх впровадження - за умови очікування такої ефективності цих заходів, яка може суттєво впливати на радіаційний стан.         

3. Заходи, які спрямовані на зменшення дози опромінення населення, практично завжди є втручанням в традиційну життєдіяльність людей і тому мають здійснюватися за науково-обгрунтованими рекомендаціями чи проектами, які враховують не тільки радіологічні, а й медико-біологічні, екологічні, соціально-психологічні та економічні наслідки їх впровадження.

Наявність критичних районів, ландшафтів, господарств, угідь, кормів і продуктів харчування, що постійно відрізняються найбільшим рівнем радіоактивного забруднення від сусідніх аналогічних територій, обумовлює необхідність визначення пріоритетів при плануванні та проведенні контрзаходів.                      

Розробка рекомендацій, впровадження заходів і контрзаходів в агропромисловому виробництві, спрямованих на зниження забруднення радіонуклідами сільськогосподарської продукції:

науково-виробнича перевірка, апробація заходів і контрзаходів, спрямованих на зниження забруднення радіонуклідами сільськогосподарської продукції;

раціональне ведення рослинництва в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь в результаті аварії на ЧАЕС;

раціональне ведення тваринництва на забруднених в результаті аварії на ЧАЕС територіях:

використання «чистих» кормів і препаратів, що мають радіосорбуючи властивості, для зменшення забруднення радіонуклідами продукції тваринництва;

наукове обґрунтування ведення м'ясного тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях України;

створення методики оцінки бази кормових ресурсів на забруднених радіонуклідами територіях, з метою одержання продукції, що відповідає встановленим нормам;

технологічні проекти оптимізації структури сільськогосподарського виробництва і контрзаходів у господарствах, на територіях забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС і іншими техногенними токсикантами;  

створення систем підтримки прийняття рішень при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у сільськогосподарському виробництві;

методологія реабілітації забруднених радіонуклідами земель зони безумовного відселення.  

Вивчення закономірностей надходження радіонуклідів і важких металів із ґрунту в рослини і тварини, розробка методів прогнозу можливого забруднення сільськогосподарської продукції:

коефіцієнти переходу радіонуклідів у сільськогосподарські рослини для різноманітних типів ґрунтів;

мікродобрива і накопичення радіонуклідів сільськогосподарськими культурами;

ефективність застосування сапропелів і цеолітів для зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції;

накопичення і виведення радіонуклідів з організму сільськогосподарських тварин і їх фізіологічний та імунобіологічний стан, а також відтворні якості при тривалому утриманні в умовах радіоактивного забруднення території;

засоби утримання і годівлі тварин, що забезпечують зменшення переходу радіонуклідів у продукцію тваринництва;

оцінка дії фероцинів і природних сорбентів на перехід радіоцезію з раціону в молоко і м'ясо с.г. тварин у