математичні моделі міграції радіонуклідів і важких металів у ланці ґрунт-рослина й у ланцюзі корм-організм тварини-продукція тваринництва;

комбінована дія радіонуклідів і важких металів на організм сільськогосподарських тварин;

наслідки тривалого проведення агрохімічних заходів і довгострокова динаміка поводження цезію і стронцію в ланці ґрунт-рослина.  

Радіологічний моніторинг забруднених радіонуклідами територій, сільськогосподарських угідь і сільськогосподарської продукції:

комплексний моніторинг сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях України;

створення устаткування експериментальних полігонів для моніторингу і прогнозування міграції радіонуклідів у ґрунтах зони відчуження;

уточнення радіологічної обстановки в населених пунктах Чернігівської, Житомирської і Волинської областей;

радіологічний моніторинг і довгостроковий прогноз на зрошуваних землях;

вторинне забруднення навколишнього середовища в результаті вітрового переносу радіонуклідів;

вторинне радіоактивне забруднення навколишнього середовища внаслідок лісових пожеж і мінімізація впливу іонізуючого випромінювання на учасників пожежогасіння;

моніторинг забруднення 90Sr сільськогосподарських угідь і продукції рослинництва;

радіаційно-гігієнічний стан проживання і умов праці при веденні основних видів сільськогосподарських робіт у рослинництві і тваринництві на забруднених радіонуклідами територіях;

наукове обґрунтування методології репрезентативного відбору проб при проведенні радіологічного моніторингу;

уточнення конфігурації стронцієвого сліду в ближній зоні аварії на ЧАЕС і деталізація радіаційної обстановки в місцях запланованих для реабілітації; 

побудова карт забруднення зони відчуженняі ТУЕ (238Pu, 239+240Pu, 241Pu, 241Am), 144Ce і 154Eu;

оптимізація і супровід системи радіологічного контролю і моніторингу в сфері агропромислового виробництва в зв'язку з введенням ДР-97;

аналіз аероіонного клімату в зонах радіоактивного забруднення ЧАЕС;

фіто санітарна обстановка в зонах радіоактивного забруднення, прогноз ситуації і система захисних заходів для основних сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб в умовах радіоактивного забруднення території;

шляхи міграції і винос радіоактивних речовин в агропромисловому виробництві.

Фізико-хімічні властивості чорнобильських радіоактивних випадінь і кінетика розчинення паливних частинок в навколишньому середовищі:

фізико-хімічні властивості гарячих часток і їх поводження в навколишньому середовищі;

інгаляційне надходження гарячих часток в органи дихання людини; моделювання утворення гарячих часток.  

Міграція радіонуклідів на сільськогосподарських угіддях і ґрунтах зони відчуження;

горизонтальна і вертикальна міграція радіонуклідів на сільськогосподарських територіях;

міграція радіонуклідів у зоні зрошуваного землеробства;

біогенний винос радіонуклідів із ПТЛРВ;

створення математичних моделей міграції радіонуклідів у ґрунтах зони відчуження.  

Переробка і раціональне використання продукції сільськогосподарського виробництва, яка отримана на територіях, що зазнала радіаційного забруднення: 

технології переробки молока, що знижують вміст радіонуклідів у кінцевій продукції;

технологія виробництва м'якого сиру при переробці забрудненого радіонуклідами молока;

технології зниження вмісту радіоцезію в м'ясній сировині, що зберігають її харчові і біологічні цінності;

технології первинної переробки, збереження і переробка шкіри забрудненої радіонуклідами великої рогатої худоби;

розподіл радіонуклідів та інших хемотоксикантів у процесі переробки рослинної сировини.  

удосконалення методів виміру вмісту радіонуклідів у ґрунті, рослинах і тваринах, основаних на використанні ядерно-фізичних та мікрохвильових пристроїв і установок:

методи прижиттєвого визначення питомої активності ізотопів цезію в м'язах сільськогосподарських тварин;  

вибір, обґрунтування і атестація стандартних ділянок для метрологічного забезпечення дистанційних гамма-спектрометричних зйомок території;

дослідно-методичні роботи з випробування і впровадження приладів для виміру іонізуючих випромінювань.  

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТА УТРИМАННЯ
РАДІАЦІЙНО УРАЖЕНИХ ЗЕМЕЛЬ

На жаль, в усьому світі Україна асоціюється насамперед з Чорнобильською аварією. Адже у нас сталася найбільша за всю історію людства ядерна техногенна катастрофа, з наслідками якої ми продовжуємо жити і працювати. До розв'язання багатьох чорнобильських проблем людство виявилося не готовим. Зокрема до того, як утримувати і використовувати забруднені радіонуклідами землі, особливо там, де живуть люди. Саме тому науковці й сьогодні, через 17 років після катастрофи, обговорюють можливі варіанти розв'язання цих проблем.

Перед вченими НАН України проблеми Чорнобильської АЕС постали задовго до катастрофи — ще на стадії розробки проектних рішень щодо будівництва електростанції. Вже тоді науковці доводили, що небезпечно споруджувати АЕС поблизу Києва, нагадували про нестабільність у геологічному аспекті чорнобильської платформи. Однак ці застереження були проігноровані. Результат — жахлива катастрофа і численні постчорнобильські проблеми, зокрема ті, які стосуються раціонального використання і утримання забруднених радіонуклідами земель.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи сталося стійке забруднення ґрунтів, рослин і природних вод радіонуклідами цезію, стронцію, плутонію та інших, у тому числі трансуранових, елементів [1]. Велика кількість людей на цих територіях зазнала радіоактивного опромінення у різних дозах. У перші роки після аварії із сільськогосподарського обігу було вилучено 101,2 тис. га земель, розташованих у Київській (29,3 тис.) і Житомирській (71,9 тис.) областях [2, 3]. Загалом площа радіаційно небезпечних територій перевищує 5 млн га. На них мешкає понад 2,5 млн осіб, які займалися та й зараз займаються переважно сільським або лісовим господарством. Тим часом тут у ґрунтах і до катастрофи не вистачало життєво важливих мікроелементів. Тепер же традиційне сільськогосподарське виробництво на цих землях взагалі втратило свій сенс, бо отримувані продукти рослинництва і тваринництва не придатні до споживання через радіоактивне забруднення. Як наслідок — виникло вимушене безробіття у регіоні, де люди найбільш вразливі до дії іонізуючого випромінювання [4, 5].

Таким чином, проблема використання уражених земель має дві складові: з одного боку, йдеться про протирадіаційний захист людей, з другого — про забезпечення робочими місцями працездатного населення. Отже, потрібні масштабні дослідження. Необхідно вивчити склад радіонуклідів та їхню поведінку в різних ґрунтах (вертикальне і горизонтальне пересування, швидкість міграції), здатність утворювати різні сполуки з хімічними складниками ґрунту, міграцію радіоактивності до ґрунтових вод і біоти та багато чого іншого. І все це слід робити швидко, оскільки не можна зволікати зі здійсненням заходів, які зменшують дозове навантаження на населення. Саме тому вироблення наукових засад раціонального використання уражених земель перетворилося на одну з найскладніших і найважливіших чорнобильських проблем [4], для розв'язання яких в Україні сформувалася досить розвинена інфраструктура спеціалізованих наукових установ, міністерств і відомств.

За роки, що минули після катастрофи, вчені та фахівці