Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: - системність, - безперервність, - невиснажливе використання, - відтворення, - збереження, - охорона.

Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території.

Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97).

Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.

Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.

Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.      

На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:

промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) - сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;

промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) - урбанізовані. із значним впливом на довкілля;

аграрно промислові (Рогатинсько-Галицький, Тлумацько-Снятинський) - екологічні проблеми пов'язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів)

лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський).     

До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”)та Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА    

Під впливом радіаційних і циркуляційних процесів та рельєфу на території області формується помірно-континентальний клімат з надлишковим і достатнім зволоженням, нежарким літом, м'якою зимою і теплою осінню.    

Радіаційні і циркуляційні умови, які відповідають положенню області між 48 і 50° північної широти, обумовлюють відносно високі річні температури в передгірних районах. В Передкарпатті середньорічні температури становлять 7--8.    

В гірських районах розподіл температур визначається головним чином висотою місця над рівнем моря, а також експозицією місцевості і формами рельєфу. На висотах порядку 1200 м середня річна температура знижується до 3°, а на найбільших висотах гір -- до нуля.    

Річні коливання температури із збільшенням висоти помітно змен шуються. Амплітуди цих коливань в передгір'ях становлять 22--25°, у горах -- від 17 до 20°. Найменші річні амплітуди температури в рівнинній частині території спостерігаються в районах північно-західного Передкарпаття.    

Зима характеризується як морозний період (з середніми добовими температурами нижче 0°). Настання і припинення зими припадає на різний час залежно від географічного і висотного положення району. В Передкарпатті вона починається в кінці листопада, закінчується в першій декаді березня. В горах цей сезон починається раніше, а закінчується пізніше. Тому й тривалість зими неоднакова: якщо в передгірських районах вона охоплює 3--3,5 місяця, то в горах на рівні 850 м-- близько 4 місяців, а на найвищих ділянках гір, очевидно, до 5 місяців.    

У найхолоднішому місяці -- січні -- середні температури коливаються залежно від висоти: від --3 до --7,5° і тільки на найбільш підвищених ділянках знижуються до --8, --9°. На території Передкарпаття .січневі температури знижуються із заходу на схід від --3,9 до --5,7°.     

Зимовий сезон відзначається частим надходженням на територію Карпат теплого атлантичного повітря. Тому на протязі зими тут часто спостерігаються відлиги. Навіть в січні у передгір'ях буває більше половини днів з відлигами. Нерідко вони є інтенсивними і тривалими, повністю охоплюють той чи інший зимовий місяць, що приводить до повного сходження снігу і скресання рік або до відсутності льодоставу на протязі всієї зими.     

Період з середньою добовою температурою нижче --5° чітко виражений тільки в горах і на рівні 700 м становить близько 50 днів за сезон. В передгір'ях до висоти 450--500 м він встановлюється щороку не у всіх районах, і тривалість його коливається тут від 10--15 до 25-- ЗО днів залежно від орографічних умов стоку холодного повітря.    

Абсолютні мінімуми температури в гірських долинах досягають --37°, на передгірних рівнинах від --31 до --36°. Однак, імовірність сильних морозів мала. Щороку зниження температури скрізь можливе до --10 і --14°. Морози, які досягають --20° і більше, спостерігаються тільки в горах.     

Період весни обмежується датами весняного переходу середньої добової температури через 0 і 15°. В районах Передкарпаття він охоплює 70--85 днів, починаючись у першій декаді березня і закінчую чись у другій декаді травня. В горах через кожні 100 м висоти початок весни запізнюється на 2 дні, а кінець -- на 8 днів.    

Для весни характерне посилення адвекції повітряних мас з півдня і півночі, з чим пов'язана нестійкість температурного режиму, на протязі всього періоду. В березні теплі дощові дні часто змінюються морозними із снігом. У квітні середня температура підвищується до 7,5--8,3°; від квітня до травня вона зростає відповідно на 6--5°. В горах з підняттям на кожні .100 м зменшується на 0,66°. Разом з тим у квітні і травні часом по вертаються заморозки.    

Припинення заморозків у повітрі на передгірних рівнинах спостерігається в третій декаді квітня, в долинах низькогір'я (600--700 м) -- в третій декаді травня. На поверхні грунту заморозки припиняються в передгірних районах у першій декаді травня. В окремі роки найпізніше припинення заморозків як на грунті, так і в повітрі спостерігається в передгір'ях у другій і третій декаді травня, а в гірських долинах - у другій і третій декаді червня.    

Літній період (з середньою добовою температурою вище 15°) коливається в широких межах. У районах Прут-Дністровського межиріччя він починається в кінці другої декади травня і закінчується в другій декаді вересня. В горах з підняттям на