В цілому температурний режим літнього сезону в Карпатах визначається радіаційними умовами, частою адвекцією відносно холодних повітряних мас з боку Атлантики і висотою над рівнем моря.    

Максимальні літні температури 37--38° в передгір'ях і до 30° в горах. Разом з тим у літні місяці можливі значні зниження температури.     

Осінній сезон охоплює три місяці -- вересень, жовтень і листопад. В горах трива лість цього періоду збільшується, оскільки із збільшенням висоти на кожні 100 м осінь наступає на 5--6 днів раніше, а припиняється на 2--3 дні пізніше.    

З настанням осені спостерігається найбільш часте вторгнення ще теплих повітряних мас з півдня і південного сходу. Тому більша частина осені є теплою. Середня температура жовтня в районах Передкарпаття становить 8-9°. В листопаді настає помітне похолодання. Осінні заморозки в середньому приурочені в горах до початку третьої декади вересня, в районах Передкарпаття - до початку жовтня.    

Термічні ресурси вегетаційного періоду. Показниками теплозабезпеченості місцевості в час, коли відбувається вегетація рослин, є: тривалість періодів з температурою, вищою певних меж (0, 5, 10, 15°), суми позитивних температур за ці періоди і тривалість безморозного часу.    

Періоди з температурою, вищою 0, 5, 10, 15°, визначають можливу тривалість теплого періоду року, загальну тривалість вегетації, а також активної і інтенсивної вегетації рослин.    

Розподіл вказаних характеристик по території області відзначається надзвичайною нерівномірністю, викликаною різноманітністю рельєфу. В залежності від висоти тривалість теплого періоду змінюється від 290 до 160 днів, тривалість загального періоду вегетації -- від 238 до 90 днів. Починаючи з рівня 850--900 м, не спостерігається період з температурою, вищою 15°, а з рівня 1500 м - й період активної вегетації (з температурою, вищою 10°).     

В цілому територія області, за винятком середньогірних ділянок, характеризується великою тривалістю вегетаційного періоду, який дозволяє вільно маневрувати в часі при виконанні найважливіших сільськогосподарських робіт.    

Середня тривалість безморозного періоду в повітрі на території Передкарпаття становить близько 160 днів. На поверхні грунту тривалість безморозного періоду охоплює до п'яти місяців.    

Вітер. Напрямок і швидкість вітру в гірських районах знаходиться у великій залежності від рельєфу. В Карпатах напрямок його, звичайно, співпадає з орієнтуванням річкових долин, які підсумовують вітри різних румбів. Велике значення має гірсько-долинна циркуляція, що розвивається влітку, і стік холодного повітря по долинах і гірських схилах у холодну частину року. В районах Передкарпаття відбивається загальний напрям Карпатської дуги, долини Дністра і Подільської височини. Тому переважаючі вітри змінюють свій напрям від західних румбів на крайньому північному заході території до північно-західних у південно-східних районах.    

На великих висотах у горах переважають вітри західної четверті горизонту.   Механічний вплив рельєфу приводить до істотної зміни швидкості вітру. Відомо, що на хребтах при протіканні повітря (на перевалах), а також при обтіканні височин швидкість вітру збільшується; до штормової вона зростає при проривах повітряної течії через вузькі долини з високими схилами. В замкнутих негативних формах рельєфу і на під вітряній стороні гір сила вітру ослаблюється нерідко до штилю.    

Швидкість вітру сильно міняється під впливом орографічних умов. Відкрите для вітру Передкарпаття відзначається більш великими швидкостями, в той час як у захищених гірських долинах спостерігаються найслабші вітри. Захищені від вітру гірські долини характеризуються також наймен шим числом днів з сильними вітрами (більше 15 м/сек}. Зрозуміло, що на відкритих ділянках у горах сильні вітри спосте рігаються частіше. Про ймовірність дуже сильних вітрів свідчать вітровальні і буреломні пошкодження в лісах Карпат.     

Опади. Атмосферне зволоження гірських і передгірних районів Карпат надмірне, а на рівнинних ділянках -- достатнє. Річні суми опадів залежно від висоти і експозиції місцевості по всій території коливаються від 500 до 1600 мм. У районах Передкарпаття їх випадає за рік 500--800 мм. Більша частина опадів скрізь випадає в теплий період, що особливо характерне для північно-східних схилів, де за цей час суми їх становлять 76% річної норми. На території Передкарпаття суми опадів становлять 400--600 мм, в гірській зоні -- 600--1200 мм.  

2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ      

В атмосферне повітря області у 2006 р. від стаціонарних джерел забруднення 226 підприємств потрапило 269,3 тис. т. забруднюючих речовин, що на 31,9% більше, ніж у попередньому році. Збільшення шкідливих викидів в атмосферу відбулось у Коломийській і Болехівській міських радах та у 8 районах області, найбільш суттєво - у Калуському районі (7,4 тис. т. забруднюючих речовин проти 2,0 тис. т. у попередньому році).      

У розрахунку на квадратний кілометр території області від стаціонарних джерел було викинуто 19,3 т шкідливих речовин, що на 4,6 т більше, ніж у 2005 р. У Галицькому районі, питома вага якого склала 88,6 % у загальних викидах по області, в середньому на 1 км2 обсяги викидів досягли 330,1 т.       

Найменшого антропогенного навантаження зазнало атмосферне повітря на території Тлумацького (0,1 кг на 1 км2 ), Городенківського, Коломийського (по 0,8 кг на 1 км2 ) та Верховинського (1,6 кг на 1 км2 ) районів.       

Основними забруднювачами повітря є підприємства по виробництву та розподілу електроенергії, газу і води тепловими електростанціями, трубопровідного транспортування газу, видобуванню вуглеводнів та розведенню свиней. Від них у довкілля потрапило 261,8 тис. т шкідливих речовин ( на 35,8% більше, ніж у попередньому році), або 97,2% всіх викидів по області, тоді