Недоліки систем енергозабезпечення в соціально-політичному аспекті існують як для споживачів, так і для виробників енергії.     

По-перше, вони пов’язані із суттєвою нерівномірністю якісних характеристик електропостачання регіонів України. Всі споживачі енергодефіцитних регіонів потерпають від незадовільного стану електропостачання, а промислові споживачі, крім того, від високих цін на цю послугу. Негативний соціальний вплив мають нерівні ціни і незадовільні рівні надійності та комфортності комунального теплопостачання регіонів. У багатьох населених пунктах через наявність солідарної заборгованості мають місце масові відключення гарячої води і навіть систем опалення, що викликає обурення дисциплінованих платників.     

Соціальний аспект проблеми для виробників енергії пов’язаний з існуванням масового безробіття у містах та населених пунктах, які утворювалися поблизу об’єктів вуглевидобувної промисловості, що припиняють існування, та великих об’єктів електроенергетики і атомної енергетики й промисловості, що перебувають у стані незавершеного, припиненого будівництва або закриття (Кримська АЕС, м. Славутич, Чигиринська АЕС, Одеська АТЕЦ та інші). Підтримка існування таких населених пунктів, соціальний захист їх населення, вирішення проблем безробіття створюють значні складнощі для місцевих органів влади навіть у разі виділення коштів на закриття об’єктів енергетики відповідним галузевим організаціям.      

Стратегічно важливою регіональною проблемою енергетики України, з огляду на існуючу загрозу регіональній енергетичній безпеці, є досягнення мінімально необхідного рівня самоенергозабезпечення кожного з регіонів країни. 

Завдання, принципи та етапи вирішення регіональних проблем енергетики      

Основні завдання стратегічного розвитку систем енергозабезпечення регіонів країни у довгостроковій перспективі перелічено нижче:      

а) Підвищення екологічної чистоти видобутку та використання власного вугілля в електроенергетиці, промисловості, комунальній енергетиці зі зниженням антропогенного забруднення повітряного та водного басейнів регіонів розташування до рівня екологічної безпечності. Ліквідація екологічно шкідливих наслідків функціонування вугільної промисловості та енергетики минулих років, пов’язаних з цим техногенних порушень ландшафту. Перехід на повну утилізацію відходів вугільної промисловості та теплової енергетики, безлюдні та малолюдні технології вуглевидобутку.      

б) Докорінне підвищення надійності, якості та енергетичної безпеки поставок електричної енергії в усі регіони від об’єднаної енергетичної системи країни, ефективності та маневрової здатності об’єктів генерації, технічного рівня внутрішніх магістральних електричних мереж, місцевих (локальних) і міжрегіональних електричних мереж з їх закільцьовуванням та резервуванням, повноцінне об’єднання ОЕС України з енергосистемами Європи та країн СНД. Ліквідація лімітів та обмежень споживання в регіонах з дефіцитом власної генерації.      

в) Освоєння економічно досяжних регіональних (місцевих) покладів горючих копалин, вторинних енергетичних ресурсів, нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії для генерування теплової та електричної енергії. Забезпечення розвитку власних децентралізованих джерел генерації електричної енергії з досягненням необхідного рівня енергетичної безпеки місцевих об’єктів промисловості та комунально-побутової сфери.      

г) Повна реалізація місцевих потенціалів енергозбереження та підвищення енергоефективності.      

д) Ліквідація дефіцитів котельно-пічного палива для комунально-побутової сфери та населення регіонів. Завершення газифікації та електрифікації теплопостачання сіл і малих міст.      

е) Вирішення питань соціально-економічного розвитку та соціального захисту робітників ПЕК, населення міст і поселень, утворених об’єктами паливно-енергетичного комплексу, що закриваються.      

є) Ліквідація монополізму та забезпечення справедливої конкуренції у сфері постачання енергетичних ресурсів регіональним споживачам.     

Основними принципами та пріоритетами державного управління перспективним розвитком систем енергозабезпечення регіонів є:      

а) Забезпечення єдиного державного управління функціонуванням магістральних і міждержавних електричних та нафтогазових мереж, диспетчерського управління паралельно працюючими електричними станціями та енергоустановками всіх форм власності та регіональної належності, що видають потужність в єдині електричні мережі, а також всіма об’єктами системи газо- і нафтопостачання.      

б) Забезпечення і контроль додержання єдиних правил технічної експлуатації енергетичних установок, норм і стандартів у сферах їх експлуатації, навчання та кваліфікаційної атестації експлуатаційного персоналу.      

в) Забезпечення і контроль додержання єдиних правил ведення та державного моніторингу комерційного обліку енергетичних ресурсів і води, єдиних форм статистичної звітності для всіх територіальних об’єктів енергетики.      

г) Впровадження єдиної системи державного моніторингу екологічним станом повітряного та водних басейнів на базі незалежних регіональних систем екологічного контролю.      

д) Оптимальне поєднання принципів централізації та поміркованої децентралізації регіонального електрозабезпечення та теплозабезпечення, виходячи з наявного потенціалу, можливостей освоєння, економічно обґрунтованих рівнів використання місцевих паливно-енергетичних ресурсів – замінників імпорту та екологічних обмежень, зумовлених місцевими природними рекреаційними властивостями.      

е) Стимулювання геологорозвідувальних робіт, спрямованих на пошук місцевих паливних і геотермальних ресурсів, приватних і регіональних ініціатив з освоєння покладів місцевого значення, державний контроль за їх ощадливим використанням.      

є) Організаційне та економічне стимулювання освоєння економічно досяжних потенціалів енергозбереження та підвищення енергоефективності у місцевих системах енергозабезпечення, інвестиційна та організаційна підтримка конкурентоспроможних проектів освоєння місцевих поновлюваних джерел енергії (мала гідроенергетика, геліоенергетика, геотермальна енергетика, сонячна енергетика, біоенергетика).      

ж) Сприяння приватним ініціативам у сфері комерційного використання позабалансових і відпрацьованих покладів вугілля, нафти та газу, утилізації та комерційного використання відходів вуглевидобутку і вуглезбагачення, золошлакових відходів теплової енергетики, шахтного метану.      

з) Впровадження та неухильне додержання принципу справедливої конкуренції у сфері комунального тепло- та електрозабезпечення, поставок енергоносіїв для населення.      

и) Впровадження дієвих важелів та механізмів соціального захисту населення з низькими доходами шляхом надання адресних дотацій безпосередньо споживачам енергії та палива.      

і) Надання державної екологічної броні підприємствам-боржникам, припинення енергоживлення яких загрожує життю та здоров’ю населення, антропогенному забрудненню навколишнього середовища.      

ї) Надання коштів, спрямованих на соціальний захист робітників підприємств паливно-енергетичного комплексу та відповідної соціальної інфраструктури, що закриваються, в розпорядження місцевих органів влади.      

й) Пропаганда енергозберігаючого світогляду в населення регіонів. Підтримка творчих ініціатив у сфері винаходів, розробок і впровадження ефективної та екологічно чистої енергетичної техніки.     

Основним питанням організації державного управління регіональним енергозабезпеченням є розмежування функцій, повноважень і сфер відповідальності центральних та регіональних органів влади, органів