· проведення передбачених “Програмою науково-технічного розвитку Донецької області” заходів щодо ліквідації наслідків функціонування вугільної галузі минулих років з корисною утилізацією вуглевмісних порід териконів і відвалів;

· з метою значного поліпшення умов електрозабезпечення АР Крим, Одеської, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей і регіонів України з гострим дефіцитом власної генерації згідно зі стратегією розвитку електричних мереж України здійснити будівництво державних міжрегіональних магістральних ліній електропередачі від Запорізької, Хмельницької та Рівненської АЕС для передачі 3000 МВт потужності нових енергоблоків сумарною потужністю 2000 МВт і енергоблока 1000 МВт ЗАЕС, що простоює, в східну частину АР Крим, Одеську область, електродефіцитні східні регіони;

· здійснити реконструкцію Камиш-Бурунської ТЕЦ з установленням двох екологічно чистих пілотних парогазових енергоблоків 70 МВт і Сімферопольської ТЕЦ з установленням газотурбінних надбудов і доведенням її потужності до рівня 300 МВт, здійснити будівництво Ізмаїльської ТЕЦ з двома ПГУ-70;

· здійснити пілотний проект реконструкції парової турбіни Р-50 Кременчуцької ТЕЦ (Полтавська область) із збільшенням її встановленої потужності до 100 МВт для його подальшого впровадження на інших ТЕЦ України;

· здійснити процес акціонування та приватизації ТЕЦ під інвестиційні пропозиції з передачею частки акцій у розпорядження місцевих органів влади;

· для часткового зниження електричної дефіцитності Закарпатської області провести будівництво першої черги каскаду ГЕС на р. Тиса;

· впорядкувати систему тарифікації теплової енергії від ТЕЦ, забезпечивши прибутковість систем централізованого теплозабезпечення, провести поступову заміну 40-50% трубопроводів теплових мереж місцевих СЦТ;

· шляхом забезпечення вільного доступу до електричних мереж регіональних енергетичних компаній для видачі потужності створити необхідні передумови для широкого впровадження в місцевих системах теплопостачання когенераційних установок малої та середньої потужності з доведенням їх сумарної встановленої потужності до 90 МВт;

· створити необхідні стимули для приватної ініціативи з метою впорядкування цивілізованого видобутку позабалансового вугілля побутового призначення, поставок сортового вугілля у регіони України з гострим дефіцитом побутового котельно-пічного палива, а саме АР Крим, Донецьку, Кіровоградську, Черкаську області;

· з метою ефективного вирішення соціальних проблем населених пунктів, утворених при об’єктах ПЕК, роботу яких припинено, передати у розпорядження місцевих органів влади відповідні цільові кошти державного бюджету.      

Здійснення заходів першого етапу дозволить вирішити основні питання, пов’язані з організацією структури управління регіональним енергозабезпеченням, узгодженим регулюванням ринків енергетичних ресурсів центральними і регіональними регулюючими органами. Буде створено необхідні передумови для можливості ефективної роботи ТЕЦ з їх прискореним розвитком, поступовою заміною зношених теплотрас, створено економічні механізми стимулювання енергозбереження на рівні регіонів, упровадження місцевих високоефективних джерел генерації на базі когенераційних установок, частково вирішено соціальні проблеми населених пунктів енергетиків. Частково буде розв’язано проблему екологізації вугільної галузі та електроенергетики регіонів Донбасу, суттєво поліпшаться умови електрозабезпечення гостродефіцитних регіонів України, підвищиться рівень власної генерації у АР Крим, Полтавській, Одеській та Закарпатській областях. Буде створено необхідні передумови для ліквідації диспропорцій у кількісному та якісному забезпеченні регіонів котельно-пічним паливом кінцевого вжитку.     

Другий етап (2016-2030 рр.) вирішення проблем регіональної енергетики передбачає:

· закінчення комплексної реконструкції існуючих ТЕС Донбасу та інших вугільних ТЕС з поетапним 100% оснащенням ефективними системами зниження викидів золи, окислів сірки та частково азоту. Це забезпечить суттєве покращання техніко-економічних показників роботи електроенергетики екологічно небезпечних регіонів та виконання необхідних екологічних вимог;

· завершення формування мережі магістральних ліній електропередач 220 кВ – 750 кВ з суттєвим підвищенням надійності електрозабезпечення всіх регіонів України, переведення національної енергосистеми на паралельну роботу з енергосистемами Росії і Західної Європи з покращанням якісних показників її роботи;

· завершення реконструкції ТЕЦ і теплових мереж систем централізованого забезпечення населених пунктів із поліпшенням їх ефективності та екологічності;

· широке впровадження систем децентралізованої електроенергетики з подвоєнням встановленої потужності когенераційних установок;

· закінчення будівництва та введення в експлуатацію каскаду ГЕС на р. Тиса потужністю 160 МВт з повною ліквідацією електродефіцитності Закарпатської області;

· масштабне впровадження інвестиційних проектів у галузі енергозбереження з досягненням економії палива у розмірі до 40% рівня споживання 2000 року;

· масштабне впровадження систем генерації на нетрадиційних і поновлюваних джерелах енергії у південних областях України та в АР Крим з поступовим доведенням рівня самостійної забезпеченості цих регіонів України електричною енергію до 30% від рівня споживання;

· широкий розвиток конкурентних відносин у сфері регіонального постачання електричної енергії, теплової енергії та палива.   

Висновок   

Позитивні зрушення в економіці та енергетиці країни, в законодавчо-нормативній сфері суттєво вплинуть на залучення коштів – приватного капіталу, регіональних бюджетів, муніципалітетів для розвитку генеруючих потужностей та покращання стану в тепловій та нетрадиційній енергетиці країни при суттєвій державній підтримці цих напрямів розвитку енергетики.     

На кінець етапу нормальний розвиток і функціонування систем регіонального енергозабезпечення України забезпечуватимуться за рахунок дії ринкових механізмів за мінімального необхідного втручання держави в регулювання діяльності взаємовідносин між споживачами і постачальниками енергії на відповідних сегментах ринку.     

При цьому широкого розвитку набудуть системи комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, нетрадиційні та поновлювані джерела енергії (за підтримки держави). 
 
 

Використана література

1. Писарев В.Д. Экологическая безопасность как компонент национальной безопасности США // США: экономика, политика и идеология. – 1997. – № 7. – С. 5.

2. Цит. за: Таранов П.С. Эмоции ума. Книга всемирных рекордов интеллекта. Мысли, микро-эссе, афоризмы. – Симферополь, Реноме, 1997. Т. 2. – С. 137.

3. Трегобчук В., Веклич О. Необхідність еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні // Економіка України. – 1997. – № 4. – С. 12-23.