Результати аналізу молока корів у 2004 році свідчать, що у
363 населених пунктах перевищено показники державних санітарних
нормативів за вмістом цезію-137. Це перевищення спостерігається
передусім у тих господарствах, де для випасу худоби та заготівлі
сіна використовують непридатні для цього за радіологічними
показниками сінокоси та пасовища.

Максимальні рівні забруднення продуктів харчування, які
формують найбільшу дозу додаткового опромінення (молоко та м'ясо
великої рогатої худоби і гусей), перевищують показники державних
санітарних нормативів у два-три, а іноді й більше разів.

Ліси, луки, пасовища, де значення коефіцієнтів переходу
радіонуклідів з ґрунту в рослинність значно вищі порівняно з
орними землями, є найбільш небезпечними з точки зору радіологічних
показників (або критичними) територіями, що зазнали радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Соціально-психологічні та економічні наслідки

Чорнобильська катастрофа істотно змінила життя мільйонів
людей. З місць постійного проживання було евакуйовано та
переселено понад 162 тис. осіб.

Переселення створило цілу низку серйозних проблем, пов'язаних
з труднощами пристосування громадян до нових умов життя.

Часткове переселення у багатьох випадках призвело до руйнації
структури життєзабезпечення, обмеження ведення сільського
господарства, втрати робочих місць, підвищення рівня безробіття,
загострення інших соціальних проблем.

Демографічні показники на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення, погіршилися: народжуваність
зменшується, а смертність зростає, працездатне населення мігрує із
цих територій на чисті. Крім того, ставлення населення, яке
проживає на чистих територіях, до продукції, виробленої на
територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, ускладнює її
реалізацію, що передовсім призводить до скорочення місцевих
доходів. Усе це спричиняє як зменшення виробничої активності
населення, так і скорочення кількості робочих місць. У результаті
погіршився економічний стан цих регіонів та рівень добробуту
населення, яке в них проживає. Погіршення якості харчування, умов
праці та відпочинку позначилося на стані здоров'я населення.

Обмеження видів діяльності, що є традиційними для населення
цих територій, створює труднощі у повсякденному житті. Частина
населення не довіряє інформації про ефективність заходів щодо
подолання наслідків аварії, про безпечність теперішньої
радіаційної обстановки і концентрації радіонуклідів у харчових
продуктах, його охоплює тривога за своє здоров'я і здоров'я своїх
близьких. Мають місце масові факти не завжди виправданого
самообмеження в споживанні окремих продуктів місцевого
виробництва, відмови від певних видів діяльності чи відпочинку.
Внаслідок геохімічних особливостей територій, що зазнали
радіоактивного забруднення, у більшості осіб, які тут проживають,
вміст важливих для організму людини мікроелементів (йоду, селену,
кобальту, фтору тощо) недостатній, тому самообмеження у споживанні
деяких видів продуктів (наприклад, молока, ягід) сприяло значному
зменшенню фізіологічних норм надходження до організму людини
вітамінів і мікроелементів.

Протягом останніх 14 років, відколи Україна самостійно
здійснює видатки на ліквідацію наслідків Чорнобильської
катастрофи, питома вага витрат на цю мету постійно зменшується і у
2005 році становила менше 3 відсотків видатків державного бюджету.
За період з 1991 по 2005 рік витрати держави на ліквідацію
наслідків катастрофи досягли майже 8 млрд дол. США.

4. Сучасний стан здоров'я постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи

Станом на 1 січня 2006 року в Україні проживало
2646106 постраждалих. Серед них: до категорії 1 належать
105251 особа; до категорії 2 - 276072; до категорії 3 - 537504; до
категорії 4 - 1081469; до категорії Г - 2780; діти - 643030 осіб,
у тому числі 4520 - діти-сироти і 2869 - діти-інваліди.

На територіях, що зазнали радіоактивного забруднення,
проживає 2054685 постраждалих, у тому числі 472191 дитина віком до
14 років.

За даними Центру медичної статистики Міністерства охорони
здоров'я України, під час медичного обстеження осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виявлено
83 відсотки хворих. Найбільша кількість хворих серед учасників
ліквідації аварії - 91,5 відсотка, евакуйованих із зони
відчуження - 87,7 відсотка осіб, які постійно проживають на
територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, -
83,7 відсотка. Серед дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської
катастрофи, віком до 14 років хворих - 76,1 відсотка. Серед дітей,
евакуйованих із зони відчуження, хворих - 83,7 відсотка, серед
дітей, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного
забруднення, - 76,6 відсотка.

За результатами щорічної диспансеризації, чисельність
постраждалих, визнаних здоровими, зменшується. За останні чотири
роки частка визнаних здоровими серед учасників ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС зменшилася на 2 відсотки і становить
5,3 відсотка. Серед потерпілих дітей здоровими визнано
20,6 відсотка.

Поширеність захворювань серед дорослих і підлітків зросла на
69,8 відсотка (з 12354,3 у 1993 році до 20978,4 у 2004 році на
10 тисяч постраждалих), а захворюваність - на 7,9 відсотка (з 5308
до 5731,6 на 10 тисяч постраждалих).

В учасників ліквідації наслідків аварії зареєстровано
вірогідне зростання загальної захворюваності, захворюваності на
хвороби системи кровообігу та злоякісні новоутворення. Найбільшими
є показники в учасників ліквідації наслідків аварії з дозами, що
перевищують 250 мілізіверт.