Крім зазначених обставин ефективність протирадіаційних
заходів зменшилася з таких причин:

врахування не повною мірою комбінованої дії іонізуючого
випромінювання та інших екологічно небезпечних, зокрема хімічних,
факторів навколишнього природного середовища на організм людини;

незбалансоване харчування, а також низький рівень
забезпечення населення білками тваринного та рослинного
походження, вітамінами, необхідними макро- та мікроелементами;

незадовільна оснащеність пересувним устаткуванням і
апаратурою виїзних лабораторій для проведення поточного обстеження
населення у віддалених населених пунктах;

недостатня соціальна захищеність постраждалих різних
категорій;

недостатнє фінансування для проведення своєчасної цільової
диспансеризації осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи;

недостатнє висвітлення засобами масової інформації досвіду
вчених та спеціалістів про медичні та гігієнічні наслідки
Чорнобильської катастрофи;

проведення не повною мірою відновного лікування як на
амбулаторно-поліклінічному рівні, так і у санаторно-курортних
закладах України.

Результати аналізу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
свідчать про те, що медичні заходи із запобігання виникненню
психосоматичних проблем, пов'язаних із стресом, також були
недостатніми.

II. Мета та завдання Програми

1. Метою Програми є:

збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, та їх нащадків;

зміцнення та підтримка бар'єрів радіаційної безпеки,
протирадіаційний захист населення, яке проживає на територіях, що
зазнали радіоактивного забруднення, максимально можливе обмеження
поширення радіонуклідів із зони відчуження;

удосконалення соціального захисту постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи, реабілітація територій і населених
пунктів.

Основні завдання Програми та пріоритетність цих завдань
визначено за кожним напрямом її виконання.

2. Основними завданнями Програми є:

1) збереження здоров'я осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.

Виходячи з 19-річного досвіду роботи, пов'язаної із
зменшенням негативних медичних наслідків катастрофи, у рамках
Програми передбачені такі основні завдання щодо збереження
здоров'я зазначених осіб:

проведення цілеспрямованих профілактичних, лікувальних і
реабілітаційних заходів для зниження інвалідності та смертності;

забезпечення підвищення рівнів медичного обслуговування,
соціальної і психологічної реабілітації населення;

забезпечення санаторно-курортним лікуванням;

надання адресної висококваліфікованої та ефективної медичної
допомоги;

зміцнення медико-санітарної бази для надання цільової
медичної допомоги;

профілактика захворювань серед цієї категорії громадян та їх
оздоровлення;

проведення широких епідеміологічних досліджень та щорічних
медичних оглядів постраждалих.

Групами першочергового медичного нагляду у період до
2010 року стануть:

особи, які перенесли гостру променеву хворобу, і учасники
ліквідації аварії, які отримали дозу опромінення понад
250 мілігрей;

особи, які страждають на онкологічні захворювання, аутоімунні
тиреоїдити і гіпотиреози, лейкемії, міелодиспластичний синдром,
пов'язані з опроміненням;

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у
1986-1987 роках;

евакуйовані із зони відчуження;

діти, опромінені в ранній йодний період (до вересня
1986 року), та ті, які проживають на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення.

Виконання основних завдань цього напряму передбачає:

здійснення заходів щодо охорони материнства і дитинства;

підвищення рівня диспансеризації;

оздоровлення та лікування у спеціалізованих медичних
закладах;

профілактику захворювань;

своєчасну діагностику віддалених ефектів опромінення;

проведення поглиблених клініко-епідеміологічних досліджень;

організацію роботи центрів соціально-психологічної
реабілітації та профорієнтації осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.

З цією метою розроблятимуться багато- та однорічні програми
комплексного медико-санітарного забезпечення осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передусім передбачатимуть:

надання висококваліфікованої і гарантованої медичної допомоги
хворим з реалізованою патологією з груп високого ризику та груп
диспансерного нагляду;

здійснення профілактичних заходів щодо збереження здоров'я
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (дітей і
дорослих), у тому числі оздоровлення та соціально-психологічної
реабілітації;

розроблення та впровадження в лікувальних закладах найбільш
ефективних заходів щодо зменшення захворювань, які призводять до
інвалідності;

розвиток реабілітаційних напрямів;

забезпечення функціонування Державного реєстру осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

удосконалення методики встановлення зв'язку хвороб з дією
іонізуючого опромінення та інших негативних чинників
Чорнобильської катастрофи, а також уточнення переліку хвороб, при
яких може бути встановлений причинний зв'язок з наслідками цієї
катастрофи;

поглиблення клініко-епідеміологічних та здійснення
медико-генетичних досліджень;

створення системи оперативного та об'єктивного інформування
населення про радіологічну ситуацію, ефективність контрзаходів,
рекомендації науки і медицини у сфері захисту від дії іонізуючого
випромінювання і сучасного досвіду подолання негативних наслідків
аварії;

2) зміцнення та підтримка бар'єрів радіаційної безпеки,
протирадіаційний захист осіб, які проживають на територіях, що
зазнали радіоактивного забруднення, обмеження поширення
радіонуклідів із зони відчуження.

Відповідно до сучасних підходів стосовно забезпечення
належного рівня безпеки об'єктів, які несуть загрозу негативного
впливу на персонал, що їх обслуговує, населення та навколишнє
природне середовище, передбачається створення системи бар'єрів
радіаційної безпеки, яка захищає від дії шкідливих чинників,
зумовлених речовинами, що зосереджені в небезпечному об'єкті.

Близько 3 відсотків джерел радіоактивності із зруйнованого
реактора вже потрапило у навколишнє природне середовище, і це
формує зовнішнє та внутрішнє опромінення населення. До цього часу
більшість осіб,