Відповідно до законодавства мірою негативного впливу на
людину визначається ефективна доза опромінення, додаткова до
доаварійного рівня, яка отримана або може бути отримана за рахунок
усіх радіонуклідів, що потрапили у навколишнє природне середовище
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Близько 97 відсотків залишків палива зруйнованого реактора
зосереджено в зоні відчуження навколо Чорнобильської АЕС. Це
передусім об'єкт "Укриття", пункти тимчасової локалізації
радіоактивних відходів.

Основними завданнями цього напряму є:

протирадіаційний захист населення на території, що зазнала
радіоактивного забруднення;

посилення бар'єрних функцій зони відчуження з метою обмеження
поширення радіонуклідів за її межі;

проведення радіаційного моніторингу на території, що зазнала
радіоактивного забруднення.

Протирадіаційний захист населення на території,
що зазнала радіоактивного забруднення

Основним напрямом протирадіаційного захисту населення, яке
проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення, є
здійснення оптимізованих протирадіаційних заходів в
агропромисловому виробництві та лісовому господарстві, зокрема
щодо:

забезпечення виробництва продуктів харчування з дотриманням
установлених державних санітарних нормативів вмісту радіонуклідів;

зменшення колективної дози додаткового опромінення населення
шляхом відповідного зменшення загального надходження радіонуклідів
з продукцією, що споживається, а також створення належних умов
праці в агропромисловому та лісовому господарствах на території
зон радіоактивного забруднення.

Першочергові заходи спрямовуються на припинення виробництва
продукції з рівнями забруднення, що перевищують державні
санітарно-гігієнічні нормативи. Обсяг необхідних матеріальних і
фінансових ресурсів обумовлюється кількістю населених пунктів і
дворів, що потребують здійснення протирадіаційних заходів. Під час
визначення необхідних протирадіаційних заходів (введення до
раціону кормових домішок, поліпшення луків, вапнування сінокосів і
пасовищ тощо), обсягів їх проведення (чисельність поголів'я
худоби, площа угідь тощо) використовується принцип оптимізації.

Черговість проведення робіт з реабілітації виведених з
господарського користування земель визначається з урахуванням
щільності їх забруднення, природної родючості угідь, кількості
функціонуючих господарств. Перевага надається мінеральним ґрунтам
із щільністю забруднення до 555 кілобекерелів на квадратний метр.
Реабілітацію земель на органогенних ґрунтах з рівнем забруднення
цезієм-137 понад 110 кілобекерелів на квадратний метр у найближчі
роки проводити економічно недоцільно. У зв'язку з цим необхідно
розробити та внести до земельного законодавства зміни щодо
заборони виділення громадянам сінокосів і пасовищ з високими
коефіцієнтами переходу цезію-137 у траву, де через заболоченість
території не можна провести меліоративні роботи.

Розрахунок необхідних обсягів проведення до 2010 року
протирадіаційних заходів виконано на основі науково обґрунтованих
оцінок пооб'єктних робіт, пов'язаних з радіологічною реабілітацією
території. В основу оцінок покладено результати аналізу таких
показників, як величина дозових навантажень на населення,
критичність земель, яка враховує загальну площу забруднених
земель, кислотність ґрунтів, забезпеченість їх обмінними формами
калію, обсяги здійснення протирадіаційних заходів у попередній
3-5-річний період, цільове використання продукції. При проведенні
конкретних заходів на територіях, що зазнали радіоактивного
забруднення, необхідно брати до уваги технології отримання
основної сільськогосподарської продукції, кошторисну вартість
робіт у разі виконання цих заходів.

Зусилля зосереджуватимуться передусім на закріпленні якісних
показників, досягнутих у виробництві чистої сільськогосподарської
продукції на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, і
спрямовуватимуться на ті населені пункти і господарства, де існує
загроза перевищення додаткової дози опромінення населення понад
1 мілізіверт на рік.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що продукція
приватних господарств містить більшу кількість цезію-137, ніж
продукція, вироблена сільськогосподарськими підприємствами. Тому
для зменшення колективної дози опромінення населення слід
здійснювати протирадіаційні заходи переважно в особистих
господарствах.

Обласні та районні програми проведення протирадіаційних
заходів, що розроблятимуться на основі Програми, повинні
забезпечити контроль якості в конкретних умовах їх виконання
(вперше чи повторно, на торфових чи мінеральних ґрунтах, для
худоби м'ясного або молочного напряму тощо). Необхідно визначати
очікуване зменшення рівня радіоактивного забруднення продукції.
Програми виробничої діяльності повинні включати роботи з
проведення моніторингу рівня забруднення території або продукції,
результати яких є основою для планування протирадіаційних заходів.

Посилення бар'єрних функцій зони відчуження з метою
обмеження поширення радіонуклідів за її межі

Роботи в зоні відчуження займають особливе місце в системі
заходів з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у зв'язку
з тим, що на її території залишилася більша частина радіоактивних
матеріалів із зруйнованого реактора та РАВ.

У зв'язку з цим слід:

обмежити та поступово зменшити обсяг винесення радіонуклідів
з території зони відчуження шляхом зміцнення бар'єрів безпеки
об'єкта "Укриття", пунктів локалізації РАВ, підсилення радіаційної
безпеки забруднених лісів, підтримки діючих і створення нових
водоохоронних споруд;

посилити протирадіаційний захист персоналу в зоні відчуження;

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення
бар'єрної функції території зони відчуження.

У ході виконання Програми здійснюватимуться заходи для:

стабілізації радіоекологічного стану і реабілітації території
зони відчуження;

впровадження керованого переходу екологічних систем зони
відчуження до більш природного стану із запровадженням
спеціального догляду за штучними лісами, меліоративними системами;

подальшого комплексного вивчення напрямів та інтенсивності
процесів міграції і перерозподілу радіонуклідів;

підтримки системи моніторингу бар'єрних функцій елементів
навколишнього природного середовища та критичних шляхів міграції
радіонуклідів за межі зони відчуження;

подолання негативного екологічного впливу