зони відчуження і
зони безумовного (обов'язкового) відселення на суміжні території;
удосконалення системи управління діяльністю в зоні відчуження
з використанням сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій,
підтримання в постійній готовності регіональної складової єдиної
державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного
і природного характеру та реагування на них;
розроблення нормативно-правової бази щодо функціонування
об'єктів зони відчуження з урахуванням особливостей правового
режиму цієї зони.
Для удосконалення системи поводження з РАВ у зоні відчуження
необхідно:
підвищити бар'єрні властивості пунктів локалізації РАВ;
розробити систему вилучення, сортування, підготовки,
контейнеризації, тимчасового зберігання та захоронення РАВ на базі
комплексу "Вектор";
провести класифікацію пунктів локалізації РАВ за рівнем
небезпеки та створити систему їх захисту від впливу зовнішніх
факторів;
завершити роботи із складення повного кадастру РАВ;
удосконалити систему проведення моніторингу щодо поводження з
РАВ.
З метою перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну
систему слід:
зменшити шляхом стабілізації конструкцій об'єкта імовірність
його руйнування;
здійснити заходи, спрямовані на зменшення негативних
наслідків у разі його руйнування;
підвищити рівень ядерної безпеки об'єкта;
забезпечити медико-соціальний захист персоналу;
здійснити довгострокові заходи щодо перетворення об'єкта на
екологічно безпечну систему.
Виконання робіт і досліджень у зоні відчуження, у тому числі
щодо поводження з РАВ, супроводжуватиметься аналізом ефективності
та контролем їх якості. Цей напрям потребує розроблення
відповідних методичних документів.
Складовою частиною Програми є виконання Плану здійснення
заходів на об'єкті "Укриття", щодо якого досягнуто домовленості
між країнами "Великої сімки" і Україною. Виконання цього Плану
фінансується згідно з Рамковою угодою між Україною та Європейським
банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності
Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні, ратифікованою Законом
України від 4 лютого 1998 року N 80/98-ВР ( ).
Поетапне виконання робіт, пов'язаних із зняттям з
експлуатації Чорнобильської АЕС, повинне узгоджуватися з
відповідними розділами Програми.
Проведення радіаційного моніторингу на території,
що зазнала радіоактивного забруднення
Для реалізації цього завдання слід:
удосконалити систему радіаційного моніторингу, забезпечити
оновлення її нормативно-методичної бази, обладнання та приладів;
своєчасно надавати інформацію для обґрунтованого прийняття
рішень щодо забезпечення протирадіаційного захисту населення;
постійно проводити оцінку дієвості чи ефективності заходів,
пов'язаних із зменшенням доз опромінення;
забезпечувати органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування та населення інформацією щодо величини дози
опромінення та її динаміки, що необхідно для проведення медичних,
епідеміологічних, екологічних, соціальних та інших видів наукових
досліджень, у тому числі - з уточнення дозиметричних і
радіоекологічних моделей, методичних аспектів моніторингу.
Інформація про величину дози опромінення та її динаміку
публікується в офіційних друкованих засобах масової інформації.
Радіаційний моніторинг на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення, включає:
дозиметричну паспортизацію населених пунктів;
установлення контролю за рівнем радіоактивного забруднення
продуктів харчування, лісових продуктів, лікарських рослин.
Дозиметричною паспортизацією буде охоплено населені пункти,
що належать до усіх зон радіоактивного забруднення, з
періодичністю, визначеною нормативними документами. Паспортизація
проводитиметься щороку, а її результати будуть доводитися до
відома органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та
широких верств населення.
Оптимальність радіаційного моніторингу відповідно до завдань,
передбачених Програмою, ґрунтуватиметься на досвіді роботи,
пов'язаної з виконанням програм моніторингових досліджень за весь
післяаварійний період.
Гарантії якості моніторингу забезпечуватимуться на основі
системних вимог до всіх його елементів, які буде визначено у
відповідному регламенті.
Рішення з виконання завдань подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи прийматимуться з урахуванням результатів
дозиметричного та радіаційного моніторингу, економічних і
соціально-психологічних факторів;
3) соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, економічна реабілітація територій, що
зазнали радіоактивного забруднення, і переведення їх до категорії
чистих.
Основними завданнями цього напряму є:
забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи;
створення умов для економічної реабілітації та розвитку
територій, що зазнали радіоактивного забруднення;
розробка і реалізація заходів щодо реабілітації забруднених
населених пунктів з відповідним бюджетним фінансуванням;
удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення
ефективнішого соціального захисту населення та реабілітації
територій, що зазнали радіоактивного забруднення;
підвищення рівня радіоекологічних знань та поінформованості
населення, у тому числі осіб, які здійснюють заходи з подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи.
Забезпечення соціального захисту осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Досвід роботи, пов'язаної з виконанням Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( ) у 1991-2005 роках, свідчить,
що стратегічні завдання із соціального захисту цих громадян
визначено правильно. Передовсім під захист були взяті найбільш
уразливі верстви населення (інваліди і діти), безпосередні
учасники ліквідації аварії, жителі населених пунктів, розташованих
на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.
Програмою визначено основні групи громадян, які потребують
пріоритетності у соціальному захисті, а саме:
інваліди;
діти;
хворі;
учасники ліквідації аварії;
населення, яке проживає на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення;
евакуйовані особи або громадяни, відселені із зазначених
територій.
Для підвищення ефективності соціального захисту громадян
перелічених категорій необхідно передусім удосконалити:
механізм фінансування заходів, що проводяться на виконання
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( );
завершити створення банку даних усіх категорій осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Важливою складовою роботи з виконання