удосконалення системи управління діяльністю в зоні відчуження
з використанням сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій,
підтримання в постійній готовності регіональної складової єдиної
державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного
і природного характеру та реагування на них;

розроблення нормативно-правової бази щодо функціонування
об'єктів зони відчуження з урахуванням особливостей правового
режиму цієї зони.

Для удосконалення системи поводження з РАВ у зоні відчуження
необхідно:

підвищити бар'єрні властивості пунктів локалізації РАВ;

розробити систему вилучення, сортування, підготовки,
контейнеризації, тимчасового зберігання та захоронення РАВ на базі
комплексу "Вектор";

провести класифікацію пунктів локалізації РАВ за рівнем
небезпеки та створити систему їх захисту від впливу зовнішніх
факторів;

завершити роботи із складення повного кадастру РАВ;

удосконалити систему проведення моніторингу щодо поводження з
РАВ.

З метою перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну
систему слід:

зменшити шляхом стабілізації конструкцій об'єкта імовірність
його руйнування;

здійснити заходи, спрямовані на зменшення негативних
наслідків у разі його руйнування;

підвищити рівень ядерної безпеки об'єкта;

забезпечити медико-соціальний захист персоналу;

здійснити довгострокові заходи щодо перетворення об'єкта на
екологічно безпечну систему.

Виконання робіт і досліджень у зоні відчуження, у тому числі
щодо поводження з РАВ, супроводжуватиметься аналізом ефективності
та контролем їх якості. Цей напрям потребує розроблення
відповідних методичних документів.

Складовою частиною Програми є виконання Плану здійснення
заходів на об'єкті "Укриття", щодо якого досягнуто домовленості
між країнами "Великої сімки" і Україною. Виконання цього Плану
фінансується згідно з Рамковою угодою між Україною та Європейським
банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності
Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні, ратифікованою Законом
України від 4 лютого 1998 року N 80/98-ВР ( ).

Поетапне виконання робіт, пов'язаних із зняттям з
експлуатації Чорнобильської АЕС, повинне узгоджуватися з
відповідними розділами Програми.

Проведення радіаційного моніторингу на території,
що зазнала радіоактивного забруднення

Для реалізації цього завдання слід:

удосконалити систему радіаційного моніторингу, забезпечити
оновлення її нормативно-методичної бази, обладнання та приладів;

своєчасно надавати інформацію для обґрунтованого прийняття
рішень щодо забезпечення протирадіаційного захисту населення;

постійно проводити оцінку дієвості чи ефективності заходів,
пов'язаних із зменшенням доз опромінення;

забезпечувати органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування та населення інформацією щодо величини дози
опромінення та її динаміки, що необхідно для проведення медичних,
епідеміологічних, екологічних, соціальних та інших видів наукових
досліджень, у тому числі - з уточнення дозиметричних і
радіоекологічних моделей, методичних аспектів моніторингу.

Інформація про величину дози опромінення та її динаміку
публікується в офіційних друкованих засобах масової інформації.

Радіаційний моніторинг на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення, включає:

дозиметричну паспортизацію населених пунктів;

установлення контролю за рівнем радіоактивного забруднення
продуктів харчування, лісових продуктів, лікарських рослин.

Дозиметричною паспортизацією буде охоплено населені пункти,
що належать до усіх зон радіоактивного забруднення, з
періодичністю, визначеною нормативними документами. Паспортизація
проводитиметься щороку, а її результати будуть доводитися до
відома органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та
широких верств населення.

Оптимальність радіаційного моніторингу відповідно до завдань,
передбачених Програмою, ґрунтуватиметься на досвіді роботи,
пов'язаної з виконанням програм моніторингових досліджень за весь
післяаварійний період.

Гарантії якості моніторингу забезпечуватимуться на основі
системних вимог до всіх його елементів, які буде визначено у
відповідному регламенті.

Рішення з виконання завдань подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи прийматимуться з урахуванням результатів
дозиметричного та радіаційного моніторингу, економічних і
соціально-психологічних факторів;

3) соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, економічна реабілітація територій, що
зазнали радіоактивного забруднення, і переведення їх до категорії
чистих.

Основними завданнями цього напряму є:

забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи;

створення умов для економічної реабілітації та розвитку
територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

розробка і реалізація заходів щодо реабілітації забруднених
населених пунктів з відповідним бюджетним фінансуванням;

удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення
ефективнішого соціального захисту населення та реабілітації
територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

підвищення рівня радіоекологічних знань та поінформованості
населення, у тому числі осіб, які здійснюють заходи з подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи.

Забезпечення соціального захисту осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Досвід роботи, пов'язаної з виконанням Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( ) у 1991-2005 роках, свідчить,
що стратегічні завдання із соціального захисту цих громадян
визначено правильно. Передовсім під захист були взяті найбільш
уразливі верстви населення (інваліди і діти), безпосередні
учасники ліквідації аварії, жителі населених пунктів, розташованих
на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Програмою визначено основні групи громадян, які потребують
пріоритетності у соціальному захисті, а саме:

інваліди;

діти;

хворі;

учасники ліквідації аварії;

населення, яке проживає на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення;

евакуйовані особи або громадяни, відселені із зазначених
територій.

Для підвищення ефективності соціального захисту громадян
перелічених категорій необхідно передусім удосконалити:

механізм фінансування заходів, що проводяться на виконання
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( );

завершити створення банку даних усіх категорій осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Важливою складовою роботи з виконання