У значної частини населення склалася суб'єктивна оцінка щодо
ризиків, пов'язаних із наслідками Чорнобильської катастрофи.

Основними завданнями цього напряму є:

підтримання необхідного рівня радіоекологічних знань у осіб,
які здійснюють заходи з подолання наслідків Чорнобильської
катастрофи;

проведення роз'яснювальної роботи серед усіх верств населення
щодо наслідків Чорнобильської катастрофи та шляхів їх подолання, а
також постійне забезпечення населення достовірною інформацією.

3. Механізм виконання робіт, передбачених Програмою, включає:

використання вітчизняних технологій, обладнання та приладів;

систему контролю їх якості;

науковий супровід виконання цих робіт;

фінансування зазначених робіт за пріоритетами;

кадрове забезпечення.

Система контролю якості робіт, передбачених Програмою

Виконання робіт, передбачених Програмою, потребує створення
системи контролю якості отриманих результатів з метою забезпечення
гарантії достовірності результатів досліджень, придатності їх як
для прийняття рішень, так і для інформування громадськості.
Впровадження цієї системи повинно стати невід'ємною складовою
діяльності, спрямованої на оцінку забруднення навколишнього
середовища, його впливу на здоров'я людей.

У рамках Програми контроль якості в таких сферах, як
збереження здоров'я, соціальний захист осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, та деяких інших сферах буде
забезпечуватися експертною оцінкою отриманих результатів.

Науковий супровід виконання робіт,
передбачених Програмою

Науковий супровід необхідний для виконання робіт за усіма
напрямами, передбаченими Програмою. Слід виділити обов'язковість
постійної координації науково-дослідних робіт з подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема удосконалення системи
наукових розробок, приладів, методик тощо. Для цього необхідно:

провести аналіз ефективності здійснення всього комплексу
заходів з протирадіаційного, медичного, соціально-економічного і
психологічного захисту постраждалих та оптимізувати його;

забезпечити своєчасне отримання науково валідизованих даних
про динаміку впливу Чорнобильської катастрофи на стан здоров'я
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

проаналізувати функціонування системи радіаційного
моніторингу та визначити шляхи її оптимізації;

удосконалити нормативно-правові акти з питань
протирадіаційного захисту постраждалих;

забезпечити застосування різноманітних економічних важелів
для розвитку території, що зазнала радіоактивного забруднення;

провести комплексну оцінку стану території зони відчуження як
джерела радіоекологічної небезпеки, основного захисного бар'єра та
об'єкта реабілітації, і визначити перспективу подальшого
використання цієї території.

У сучасних умовах, з урахуванням досвіду роботи щодо
організації науки у розвинутих західних країнах, будуть посилені
науково-прикладні та цільові пошукові теоретичні дослідження в
рамках Програми з метою розробки приладів, пристроїв, ліків,
обладнання для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Першочерговими завданнями є:

продовження вивчення впливу наслідків Чорнобильської
катастрофи на стан здоров'я людей та навколишнє природне
середовище;

удосконалення системи заходів, спрямованих на стимулювання
виробництва чистої продукції, розвиток економіки території, що
зазнала радіоактивного забруднення;

забезпечення науково обґрунтованого використання коштів для
здійснення заходів із соціального захисту осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, і подолання її наслідків;

широке впровадження результатів роботи з подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи в практику запобігання виникненню інших
надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Розроблятимуться моделі міграції радіонуклідів у
навколишньому природному середовищі у післяаварійних умовах. Це
забезпечить науково обґрунтоване прогнозування радіаційної
обстановки на майбутнє.

Значний науково-прикладний досвід, який накопичено за минулі
роки, щодо належного моніторингу навколишнього природного
середовища, проведення епідеміологічних та медичних досліджень
буде адаптовано і використано для розвитку систем запобігання
виникненню інших надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків,
аварійного реагування. Важливе значення має координація
міжнародних досліджень, пов'язаних з наслідками Чорнобильської
катастрофи, які спрямовані на виконання завдань, передбачених
Програмою.

Досвід роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
є унікальним у світі і з урахуванням законодавства щодо
інтелектуальної власності може стати пріоритетним міжнародним
надбанням України, передусім стосовно координації виконання
наукових досліджень за напрямами:

детального вивчення питання впливу дозоутворювальних
радіонуклідів на здоров'я населення після 20 років від дня аварії;

організації дій щодо аварійного реагування на ранньому етапі
аварії;

вивчення основних закономірностей міграції радіонуклідів у
навколишньому природному середовищі в післяаварійний період;

розроблення принципів комплексної оцінки ефективності заходів
щодо подолання можливих техногенних аварій;

проведення епідеміологічних досліджень медичних наслідків
Чорнобильської катастрофи;

вивчення синергічної дії ефектів різних шкідливих факторів на
здоров'я людини;

оцінки залежності ефективності заходів від ландшафту;

медичного аналізу захворюваності серед учасників ліквідації
аварії;

вивчення впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на біоту
зони відчуження;

вивчення відновлювальних процесів у природних екосистемах;

оцінки ефективності непрямих протирадіаційних заходів;

розроблення технологій поводження із забрудненою продукцією
сільського господарства;

уточнення ролі геологічного середовища у відновленні
територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

проведення генетичного моніторингу осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, з першочерговим обстеженням
дітей та осіб дітородного віку;

вивчення закономірностей розвитку та перебігу хвороб,
смертності від захворювань, що визначають стан здоров'я
контингентів населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, а також розробка медичних засобів, спрямованих на
пом'якшення негативних наслідків катастрофи у віддаленому періоді
після опромінення;

визначення факторів ризику розвитку найбільш поширених
захворювань, які призводять до інвалідності, серед осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

удосконалення існуючих і розроблення нових економічних та
малоінвазивних методів діагностики і лікування, реабілітації та
профілактики, спрямованих на збереження та відновлення стану
здоров'я осіб, які