і державним лісогосподарським підприємствам і самій державі. Вигідний тому, що зароблені гроші підприємство направляє не тільки на виплату заробітної плати, але і вкладає в заходи щодо лісовідновлення, охороні і захистові лісу. Адже державний бюджет покриває не більш 30% витрат, що несе лісове господарство по лісовідтворенню і догляданню за лісом. Якби в нас на Україні нормально працювали деревообробні підприємства, ми б усю лісопродукцію віддавали їм. Нам було б легше: не треба оформляти масу документів для митниці і т.п. Якщо вітчизняна деревообробка буде розвиватися, якщо в неї будуть йти інвестиції, ми будемо зацікавлені давати більше продукції на внутрішній ринок, а на зовнішньому будемо зменшувати обсяги.
Щодо цін: у нас абсолютно прозора цінова політика. Зараз законом директорові лісгоспу дане право самому встановлювати ціну на продукцію в будь-якому виді. Але, щоб забезпечити об'єктивність процесу ціноутворення, кілька років назад у Госкомлісгоспі ми створили спеціальну комісію з фахівців, що знають світовий ринок, знають що, де і по скільки, і строго керуються вимогами законодавства. У нашій галузі кожен контракт проходить через цю комісію. Виглядає це приблизно так: будь-який клієнт - закордонна фірма звертається в лісгосп, щоб купити визначену продукцію - пропонуючи свої умови. Комісія розглядає умови і ціни, і у випадку позитивного рішення оформляє спеціальний протокол. Без такого протоколу-дозволу митниця продукцію не пропускає.
Зараз, виконуючи положення Указу Президента України «Про додаткові заходи по розвитку лісового господарства», підписаного 7 лютого поточного року, ми зобов'язані ввести в дію свідчення про походження лісопродукції. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені.
Ви говорите, що в нас низькі ціни? Дайте нам будь-якого покупця, що дасть велику ціну, і ми будемо поставляти йому продукцію. У громадськості склалося не зовсім точне представлення про закордонний ринок. Ніхто там не чекає наш товар. Цей ринок потрібно завоювати, що дуже складно. Наприклад, із продукцією глибокої переробки, я сумніваюся, що ми змогли б вийти на цей ринок. З таким товаром нас туди не пустять конкуренти. А ми ввійшли туди з напівфабрикатами, з технологічною сировиною - це майже дрова, на які на внутрішньому ринку немає споживача. Там ми його реалізуємо за прийнятними цінами, що економічно вигідно. У цьому немає нічого поганого.
- Виходить, в Україні немає масової вирубки лісу, і він продається за нормальними цінами?
- Абсолютно вірно, як я вже говорив, ліс вирубується тільки по затвердженою державою нормам і в тих місцях, що визначає спеціальна лісовпорядна організація «Укрдержліспроект». Вона кожному лісогосподарському підприємству України намічає на 10 років уперед що, де й у якій кількості рубати. Обсяги вирубування - «розрахункова лісосіка» затверджується Міністерством охорони природи України.
- Які міри застосовує комітет у боротьбі з паводками, селями, зсувами в Карпатах?
- По-перше, треба садити більше лісу, проводячи в повному обсязі заходу, передбачені для цього регіону Державною програмою «Лісу України». Треба виконувати Закон України «Про мораторії на проведення суцільних вирубувань на гірських схилах у смереково-букових лісах Карпатського регіону», що установлює тверді вимоги й обмеження на окремі способи вирубувань у гірських умовах і зобов'язує лісозаготівників застосовувати природозберігаючі технології розробки лісосік. Ви подивиться цифри, скільки рубає в горах Швейцарія, Словаччина, Румунія (до 80% річного приросту деревини) - ми рубаємо набагато менше. У Закарпатті, наприклад, рубаємо менше половини розрахункової лісосіки. Багато хто побачили причину паводків минулих років у нібито надмірному вирубуванні лісу. Хочу відзначити, що за розпорядженням Президента України для вивчення причин виникнення паводків були створені спеціальна державна комісія і комісія Академії Наук. Обидві комісії установили, що в основі цього стихійного явища лежав цілий комплекс природнокліматичних факторів. На думку наших учених, навіть якби вся Закарпатська область була б цілком покрита лісами - повені все рівно б відбулися. Хоча, звичайно, ліс до визначеної межі може регулювати стік води і позитивно впливає на ґрунт.
- Яка ефективність лісового господарства Україна в порівнянні з європейськими країнами?
- Я вже говорив, що обсяг лісокористування в нас сьогодні менше розрахункової лісосіки. Підтвердженням невисокої інтенсивності лісокористування в Україні є показник використання щорічного приросту запасу деревини. За останні 4 роки в Україні щорічно заготовлювалося в середньому до 40 % приросту. У той же час, наприклад, Швейцарія використовує 82% річного приросту, Фінляндія - 73%, Польща 72%, Німеччина - 53%. Тбт, ми бережемо наш ліс.
В усім світі, для лісового господарства, як і для сільського, держава дає дотації. Завдяки тому, що в нас ведеться комплексне лісове господарство (ми вирощуємо, охороняємо, заготовляємо і частково переробляємо ліс),ми маємо можливість самі створювати засоби для того, щоб садити ліс і охороняти його. Держава в нас поки не може цілком забезпечити фінансування робіт з відновлення, охорони і захисту лісу. Наприклад, торік держава виділила нам близько 120 млн.грн., а для виконання всіх основних робіт з лісового господарства нам потрібно був мінімум 320 млн.грн. , тобто 200 млн. ми заробили самі. Так яке ж воно збиткове? Я не можу сказати за всіх лісокористувачів, але в нашій галузі лісові підприємства працюють нормально. Зарплата в середньому складає 400гр. До того ж ми вносимо істотні суми в бюджет. Якщо бути точним, торік нам держава дала 116,8 млн. гр., а в бюджет ми внесли 346 млн. грн. І це не вважаючи того, що, як я вже сказав, 200 млн.грн. зароблених засобів були використані на
