ВОДНА І ВІТРОВА ЕРОЗІЯ
ОСЕРЕДКИ ВИНИКНЕННЯ, ПРОТИЕРОЗІЙНІ ЗАХОДИ
План
Загальні положення
Особливості виникнення водної ерозії та її наслідки
Осередки виникнення водної ерозії
Вітрова ерозія та її види
Протиерозійні заходи
Значення ерозії для сільського господарства
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розвиток господарської діяльності в Україні неможливий без здійснення комплексу природоохоронних заходів для захисту середовища від ерозії.
З огляду на агроекологічний аспект теми в цій роботі доцільно акцентувати увагу на ерозії ґрунтів в сільськогосподарському виробництві.
Щорічно на поверхню Землі у вигляді опадів потрапляє понад 100 тис.км3 води, яка стікає у річки і моря. Під дією енергії води, що рухається, відбувається розмивання ґрунтів і гірських порід. Їх руйнування спричиняє також один з екзогенних факторів – це так звана еолова діяльність.
Ці два процеси руйнування, перенесення і відкладення ґрунтів і гірських порід називаються ерозією.
2 ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ВОДНОЇ ЕРОЗІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Під час випадання атмосферних опадів кожна краплинка виконує свою роботу – відриває частинки від ґрунту або гірської породи, особливо коли вони не захищені рослинністю, і цей елементарний об’єм у завислому стані переносить по схилах.
Всі опади, що розтікаються по поверхні землі тонким шаром, розмивають поверхневий шар ґрунту . Це явище має назву площинного змиву. Він призводить до величезних втрат родючих земель.
На крутих схилах окремі струмені води об’єднуються в ручаї, інколи в потоки, що спричиняють порушення ґрунту, – це так звана струменеві ерозія.
В деяких випадках внаслідок струменевої ерозії відбувається замулення малих річок, змивання рослинного шару на схилах. Струменева ерозія є основною причиною утворення ярів.
Фактори поверхневого стоку води і ерозії ґрунту доцільно об’єднати в такі групи:
водні (флювіальні);
еолові (аеродинамічні);
геоморфологічні;
ґрунтові;
зообіологічні;
антропогенні.
Розглянемо тільки два перших фактори, хоча для того, щоб зрозуміти ерозійний процес, всі фактори слід розглядати не ізольовано, а у взаємозв’язку.
Флювіальні (водні) фактори:
кількість опадів;
співвідношення твердих і рідких опадів;
стік талих та повеневих вод;
добовий максимум опадів;
інтенсивність злив.
Водна ерозія ґрунтів залежить від кількості опадів. Річні суми опадів на рівнинній частині України зменшуються у напрямку з північного заходу до південного сходу. Найменша кількість опадів (300-350 мм) спостерігається в нижній течії Дніпра, а найбільша (1000-1500 мм) – в Карпатах. Звичайно, в окремі роки і періоди кількість опадів може змінюватися в широких межах. Так, наприклад, в 1965 р. В м. Миколаєві за 4 години зливи випало 195 мм опадів, а інтенсивність її досягла 3,12 мм/хв.
Процес водної ерозії протікає дуже інтенсивно і завдає великої шкоди. Загальна площа еродованих земель тільки в межах зони Дніпра і частково Десни становить близько 480 тис. га, або майже 30% загальної площі. Продукти змивання і розмивання ґрунту замулюють русла малих річок, водосховища і стави, а також заплави. Відбувається вимивання поживних речовин на полях. Дуже багато продуктів руйнування ґрунту виноситься з ярів, що безпосередньо підходять до Дніпра.
Еолові (аеродинамічні) фактори під час опадів містять:
зміну швидкості падіння дощових крапель від вітру;
прискорення або уповільнення стоку поверхневих вод під дією вітру;
перенесення снігу і утворення “сніжників”.
2.1 Осередки виникнення водної ерозії
Основними осередками водної ерозії є Придеснянський – південні відроги Середньо-Руської височини; Придніпровський – північно-східні схили Придніпровської височини.
Крім цих основних осередків є дрібніші, які в цій роботі не розглядатимуться.
Придеснянський осередок являє собою лесовий залишок льодовикового періоду, що вузькою стрічкою простягається від м. Новгород-Сіверського на південь площею 1300 км2. Кількість опадів тут сягає 550-600 мм/рік. Ерозійної небезпеки в цьому осередку зазнають нестійкі ґрунти верхнього шару і корінної основи. Крупнопилуваті опідзолені ґрунти тут змиваються так само, як і суглинисті опідзолені ґрунти інших осередків Лісостепу, але набагато більшою мірою.
області В ерозійному відношенні ґрунти тут слабостійкі, хоча ерозійна стійкість темно-сірих ґрунтів є вищою ніж сірих за рахунок того, що водостійкість структури, швидкість поглинання води, кількість гумусу і поглиненого кальцію в них є значно більшою.
Процеси ерозії за схемою змивання-струменеве розмивання ґрунту та площинне розмивання в умовах Придеснянського осередку широко розповсюджені лише на крутих схилах.
Придніпровський осередок охоплює Правобережжя Дніпра в середній течії в межах Київської, Черкаської, Кіровоградської і частково Дніпропетровської. Віє являє собою низку ізольованих осередків лінійної ерозії – Канівські дислокації, Притясминські та Верхньодніпровські яружні осередки. Ерозійний стан на них дуже різний. У межах Канівських дислокацій яри та їх відгалуження розповсюджені на 13% всієї площі. Наявність великої кількості водозбірних ділянок зумовлює інтенсивний розвиток ярів. Ці яри є своєрідними, тому що їх глибина за рахунок інтенсивного заглиблення у давню гідрографічну мережу сягає 55-60 м.
У Притясминському осередку територія є більш еродованою. Загальна площа еродованих ґрунтів становить 80%. В окремих господарствах площа еродованих родючих ґрунтів сягає 50-60% загальної площі землекористування, що не може не відбиватися на показниках врожайності.
Верхньодніпровський ерозійний осередок розповсюджений у межах Дніпропетровської області вузькою стрічкою. Еродованість території висока і змінюється від 26% до 37%.
3 ВІТРОВА ЕРОЗІЯ ТА ЇЇ ВИДИ
Вітер є дуже поширеним екзогенним фактором, що зумовлює виникнення таких природних процесів як суховії, урагани та нагінні явища на водосховищах тощо. Одним з таких явищ був ураган, що пройшов Житомирщиною, Київщиною, Черкащиною та Харківщиною 14 червня 2001 року.
До еолових процесів відносять також геологічні процеси, зумовлені взагалі дією вітру. Вона проявляється у розвіюванні частинок ґрунту, переміщенні їх інколи на дуже великі відстані.
Вітрова діяльність має подвійний характер – руйнувати та створювати, хоча обидві дії мають ерозійний характер. Але з погляду охорони навколишнього середовища їх можна назвати тільки руйнівними, тому що вони змінюють його стан,
