стану річки Уж.

В екологічному паспорті Закарпатської області це питання також детально

розглянуто з посиланням на розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.08.05

№489 “Про застосування сучасних систем глибокої очистки стічних вод”.

По-третє, вплив промислових об’єктів на навколишнє природне середовище на

території Закарпаття є мінімальним. Це зумовлено відсутністю діючих екологічно

небезпечних підприємств і, згідно звіту управління екології та природних ресурсів,

домінуючими джерелами забруднення повітря є пересувні джерела (автотранспорт),

водних об’єктів – комунально-побутові підприємства, тощо. Перелік потенційно

небезпечних об’єктів на території області (згідно екологічного паспорту Закарпатської

області) налічує значну кількість об’єктів, проте більшість з них надають незначний вплив

на об’єкти навколишнього природного середовища. В той же час існує інша проблема, яка

пов’язана з негативним впливом на навколишнє природне середовище – це вплив тих

промислових підприємств, які сьогодні або не функціонують, або функціонують не на

повну потужність. Цей аспект практично не розглядається в матеріалах державних органів

екологічного менеджменту, тоді як ця проблема заслуговує особливої уваги. Наприклад,

підприємство ВАТ “Закарпатполіметали” (с. Мужієво, Берегівський район) через

відсутність належних заходів по захисту об’єктів навколишнього природного середовища

негативно впливає на стан водоносних горизонтів району, про що свідчить різке зростання

вмісту важких металів в колодязній воді (в кілька разів перевищує величини відповідних

граничнодопустимих концентрацій для питної води). Це зумовлено рядом обставин. По-

перше, хвостосховище даного підприємства є переповненим, а відсутність необхідних

заходів захисту водоносних горизонтів призводить до забруднення підземних вод

важкими металами та компонентами сольового складу. По-друге, терикони “пустої

породи” поліметалевої руди, які утворилися після гравітаційного збагачення руди

піддаються впливу факторів навколишнього природного середовища (вода, кисень

повітря, тощо), що призводить до міграції важких металів у незахищені водоносні

горизонти. Подібні явища можна спостерігати і на інших об’єктах, зокрема колишня

Вишківська ртутний комбінат (Хустський район). Основним шляхом вирішення даної

проблеми є усунення негативного впливу цих об’єктів на довкілля, хоча б шляхом

консервації основних джерел забруднення довкілля. В цілому слід більше уваги приділяти

підприємствам такого типу, відпрацьованим кар’єрам та ін. з метою зменшення їх

негативного впливу на об’єкти навколишнього природного середовища.

По-четверте, проблема зберігання на території області промислових відходів та

непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (пестицидів) є достатньо

гострою. Цим питанням приділено значну увагу як в засобах масової інформації, так і в

документах органів державної влади в сфері охорони довкілля. При цьому можна

виділити кілька проблем цього напрямку.

По-перше, це проблема зберігання на території області понад 1000 тон хімічної

речовини “Премікс”. З цього приводу в області працювало кілька урядових та неурядових

комісій, проведено ряд експертиз цієї речовини, зроблено ряд заяв, проте проблема до сих

пір не вирішена. Це питання детально розглянуте в екологічному паспорті Закарпатської

області. Науковці Ужгородського національного університету спільно з науковцями

Інституту електронної фізики НАН України також провели дослідження цієї речовини і

результати досліджень дозволяють зробити кілька висновків. Речовина “Премікс” є

сумішшю ряду хімічних речовин (органічна матриця та сполуки важких металів) і вона

була придатна для виробництва гуми (як наповнювач), проте під впливом факторів

довкілля (за неналежних умов зберігання) вона втратила свої властивості і сьогодні являє

собою потенційне джерело забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.

Зросла питома частка рухомих форм важких металів в речовині “Премікс”, що становить

пряму загрозу порушення екологічної безпеки регіону. Тому вирішення проблеми

речовини “Премікс” потребує або її переробки на спеціальних заводах, або

контейнеризації та зберігання на полігоні промислових відходів. Будь-який із шляхів

потребує значних коштів, тому рішення залишається за органами державної влади.

По-друге, це проблема зберігання на території області хімічних засобів захисту

рослин (пестицидів), яких за даними управління екології та природних ресурсів

налічується 257,7 тонн (1-2 клас небезпеки), причому речовин заборонених до

використання – 77,03 тонни, непридатних для застосування – 34,63 тонни і невідомих

сумішей – 146 тонн. Ці пестициди зберігаються в контейнерах, проте умови їх зберігання

(стан будівель, місце розташування, тощо) є вкрай незадовільними. Місця зберігання

пестицидів є потенційними джерелами забруднення об’єктів навколишнього природного

середовища, тому необхідно ці сполуки або переробити (на спеціальних заводах по

утилізації промислових відходів), або покращити умови зберігання контейнеризованих

пестицидів. Як і в попередньому випадку, кожний із напрямків вирішення проблеми

потребує значних коштів, тому вирішальним мають бути дії органів державної влади в

сфері охорони довкілля та представництв МНС.

Це питання детально розглянуто в екологічному паспорті Закарпатської області,

причому Державне управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області

приводить фотоматеріали про вигляд складів зберігання хімічних засобів захисту рослин в

контейнерах.

По-п’яте, це проблема твердих побутових відходів. Це питання широко

обговорюється як в засобах масової інформації, так і в документах органів державної

влади в сфері охорони довкілля та охорони здоров’я людини. При цьому згідно даних

управління екології та природних ресурсів, в області налічується 313 місць складування

твердих побутових відходів, з яких 78 не відповідають санітарним нормам та вимогам

екологічної безпеки. За офіційними даними в 2004 році виявлено і ліквідовано 1194

несанкціонованих сміттєзвалищ. Проте, проведені науковцями дослідження, дозволяють

говорити про більш складний характер проблеми сміттєзвалищ. Так, протягом 2005-2006

років в рамках Міжнародного угорсько-українського проекту “Розробка системи

моніторингу забруднення довкілля прикордонного регіону Берег (Development of

Environmental Pollution Monitoring System for Bereg Frontier Region)” (реєстраційний номер

HU-UK 2003/004-347-05-02-02-001), науковці Ужгородського національного університету

(фахівці медичного, хімічного та біологічного факультетів) провели дослідження впливу

сміттєзвалищ (санкціонованих та несанкціонованих) на території Закарпатської області та

Угорщини на екологічний стан об'єктів довкілля. Результати дослідження показали, що

сміттєзвалища, навіть при дотриманні умов їх організації надають комплексний

негативний вплив на компоненти довкілля, що призводить до деградації земель,

забруднення водойм та водоносних горизонтів, флори і фауни регіону, тощо. Сьогодні

гостро назріла проблема побудови сміттєпереробних заводів, що є одним із шляхів

вирішення цієї проблеми. В той же час не можна оминути і проблему збору побутового

сміття та попередження стихійних