Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями, іншими органами в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона шкідливо впливає або може вплинути на стан атмосферного повітря.

Підприємства, установи, організації та інші органи зобов'язані здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів у атмосферне повітря від забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів, оснащенням їх приладами, необхідними для постійного нагляду за ефективністю очищення, додержанням нормативів викидів забруднюючих речовин і рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів та додержанням інших вимог законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до статті 36 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до законодавства України та міжнародних угод, ратифікованих Україною.

Якщо міжнародними договорами встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила.

2.Поняття про ефект сумації

Важкі метали, так само, як і інші хімічні елементи, в тій чи іншій мірі мігрують в довкіллі. З атмосфери метали oсідають на землю і рослини, звідки потім потрапляють Компактне розташування селітебних територій міст, багатопрофільних промислових підприємств і сільськогосподарських угідь у Донецькому регіоні сприяє інтенсивному накопиченню токсичних сполук в

об’єктах навколишнього середовища – грунті, атмосферному повітрі, питній воді та харчових продуктах. З грунту, атмосферного повітря і води токсичні елементи потрапляють у харчові продукти. В дослідженнях, виконаних за останні роки В.Д. Ванханеном та ін.[3], показано, що в умовах Донбасу превалює забруднення харчових продуктів такими ксенобіотиками як: нітрати (16,4 %), свинець (12,0 %), ртуть (6,7 %) і мідь (6,2 %). Кадмій та цинк утримувалися у підвищених концентраціях в 3,8 % і 3,3 % проб харчових продуктів відповідно. Але процес забруднення навколишнього середовища продовжується і тому потребує постійного контролю.

Справа ускладнюється і тим, що продукти харчування, забруднені хімічними сполуками, солями важких металів тощо, стають джерелами надходження в організм шкідливих речовин з точки зору санітарних норм. За даними літератури, розрахунок сумарного середньодобового надходження ксенобіотиків в організм людей здійснюється лише двома шляхами: з харчовими продуктами і водою. І аж ніяк не враховувався шлях надходження забруднювачів з атмосферним повітрям, дуже характерний для таких регіонів, як Донбас .

Тож, очевидною стає доцільність визначення реального аерогенного хімічного навантаження, сформованого атмосферними забрудненнями в різних промислових районах Донецького регіону – з одного боку. А з іншого – не менш важливою потребою постає визначення сумарного середньодобового навантаження ксенобіотиками, що надходять з харчовими продуктами, водою і атмосферним повітрям.

Тому метою роботи було здійснення гігієнічного аналізу сумарного добового надходження з атмосферним повітрям, водою та харчовими продуктами деяких важких металів в організм дітей і дорослих.

Розподіл ксенобіотиків у довкіллі та особливості їх міграції природними ланцюгами (повітря-грунт-вода-продукти харчування) вивчалися за даними СЕС Донецької області.

При розрахунку реального аерогенного хімічного навантаження, обумовленого атмосферними забрудненнями, на різні вікові групи населення – сумарний показник забруднення (Ксум) для кожного тимчасового інтервалу (середньодобові, максимально разові) помножували на показник кратності повітряного обміну для даної вікової групи в порівнянні з дорослим населенням; сумарне добове надходження ксенобіотиків в організм людини визначали з врахуванням сумації ефектів .

В роботі враховували кореляційні зв’язки показників здоров’я населення зі станом навколишнього середовища за тривалий часовий період. А саме: показники здоров’я населення – за даними Донецького центру медичної статистики; показники забруднення навколишнього середовища – за даними архівних матеріалів Донецького медичного інституту та звітів СЕС.

При вивченні фактичного забруднення харчових продуктів, питної води і атмосферного повітря визначено такий ксенобіотик як свинець, що виявлявся тимчасово в усіх об’єктах навколишнього середовища і харчових продуктах.

Таким чином ефект сумації це явище взаємодії різних хімічних отрцйних речовин в процесі якого утворена суміш ще біль згубно впливає на оточуюче середовище і організми аніж би впливали кожен із складників окремо.

3.Контроль і управління якістю води в водних об’єктах

Раціональне використання і відтворення водних ресурсів та екосистем має бути спрямоване на забезпечення стійкого функціонування водних екосистем, захист, збереження та відновлення водних ресурсів поверхне-вих, підземних і морських вод. Це здійснюють з метою забезпечення без-печного для життя і здоров'я населення використання водних об'єктів, достатніх водних ресурсів для потреб комунального, сільського та риб-ного господарства, промисловості, енергетики й транспорту.

Контроль і управління якістю води є одним із засобів санітарної охо-рони водойм від антропогенних забруднень та забезпечення максималь-ної продуктивності водних екосистем і раціонального використання вод-них ресурсів. Основним завданням інженера-технолога є економне вико-ристання чистої води та запобігання забрудненням водойм промислови-ми стоками.

Ступінь допустимого забруднення води у водоймах, що визначається її фізичними властивостями і здатністю до нейтралізації домішок та са-моочищення, розглядають як гранично допустиме навантаження на водой-му (ГДН). Оскільки в результаті споживання води її ресурси зменшуються і можливі ушкодження екосистем або можливе використання водойм для купання, рибальства та відпочинку, обмеження навантаження тільки з погляду потрапляння у воду промислових забруднень є недостатнім. У цих випадках потрібно розробляти нормативи гранично допустимого екологіч-ного навантаження на водойму (ГДЕН).

Відповідно до регламенту водокористування «Правила охорони по-верхневих вод від забруднення стічними водами» допустиме навантажен-ня на водойму (Сд0п) визначається як різниця між установленим норма-тивним навантаженням (тобто можливістю) та існуючим (CjCH).

Якщо показники складу і властивостей води у водоймі змінилися в результаті виробничої діяльності