? по-перше, неефективні технології переробки первинної сировини і матеріалів, що призводить до утворення значної кількості відходів;

? по-друге, недоліки в розробці нових та використанні наявних (вже розроблених і відомих у світовій практиці) технологій утилізації відходів на місцях їхнього утворення;

? по-третє, у недоліках системи поводження з відходами, які не були утилізовані на місцях їхнього утворення, а також системи очищення території міста від відходів. Така система вимагає чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки відходів за прогресивними технологіями з метою забезпечення їхнього подальшого використання в якості нових видів ресурсів, а також науково обґрунтованими засобами захоронення невикористаних відходів (сміття) на спеціально облаштованих полігонах;

? по-четверте, у недоліках існуючих механізмів (правового, інформаційного, економічного, кадрового) забезпечення переробки відходів та очищення міста від сміття.       

Інформація по Києву
2003   Звіт про стан навколишнього природного середовища в місті Києві у 2003 році
атлас  Екологічний атлас Києва   

Невирішеними залишаються такі проблеми поводження з відходами:

- не запроваджена чітка система утилізації та використання для потреб столиці продуктів переробки макулатури, склобою, автомобільних шин, полімерних відходів, відходів легкої та харчової промисловості, відпрацьованих нафтопродуктів тощо;

- не впроваджена система поводження (знешкодження) з токсичними відходами. Необхідно вирішити питання щодо облаштування сучасного екологічно безпечного полігону токсичних відходів, який зараз відсутній. В Києві на території промислових підприємств та на звалищах сконцентровано близько 170 тис. тонн промислових токсичних відходів;

- не організовано утилізацію золи, що утворюється на заводі „Енергія”, та золошлакової суміші, що утворюється на ТЕЦ-4, на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 вапняного та ванадійвмісткого шламів. Вже зараз шламонакопичувачі на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 заповнені на 63 та 78 % відповідно;

- не вирішена проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. При зберіганні таких відходів на територіях підприємств більше 2 років, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 р. № 1216, необхідна наявність Паспорту місць видалення відходів (МВВ). На сьогодні налічується вже понад 200 таких паспортів.
Наявні технології очистки стічних вод недостатньо ефективні, тому відходи гальванічних виробництв є одним із основних джерел забруднення водного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій тощо). Очисні споруди Бортницької станції аерації щодобово затримують 9-12 тис. куб.м органічних речовин, забруднених солями важких металів. Щорічно на мулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн.тонн осадів міських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.т піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулу ніде не використовується, а просто захоронюється, що потребує відведення нових територій для їхнього накопичення.

Вирішення більшості питань щодо утилізації відходів не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та ініціативності місцевих органів управління.  с
 атлас
 атлас
 атлас
 атлас
 атлас
 атлас
 атлас
 атлас
 2003
 2003
 2003
 2003
 2003
 2003
 2003
 2003

 атлас
        

Діі влади

Основні заходи міської програми охорони навколишнього природного середовища на період 2003-2006 роки в галузі утилізації та знешкодження відходів направлені на:

зменшення забруднення навколишнього природного середовища завдяки скороченню виходу відходів шляхом впровадження передових технологій у виробництво;

широке використання відходів як вторинної сировини;

знешкодження побутових, нафтовмісних, біоорганічних та медичних відходів, в тому числі організація їхнього безпечного складування та пристосованих звалищах;

зняття в м.Києві екологічного тиску, який створюють токсичні відходи.  

 

го походження (опалого листя, трави, дрібних гілок, тощо) для їх подальшого компостування та отримання біомінеральних добрив”.