- господарськими об'єктами самовивозом - 7% відходів.

За розміщення відходів в навколишньому природному середовищі в 2002 році АТП 0928 внесено збори в бюджет в кількості 12.7 тис. грн. Загальні затрати на видалення відходів в 2002 році становили 1032 тис. грн., тобто фактичні затрати становлять 4.65 грн/м. або 16.2 грн/т. Для порівняння в м. Києві 31.2 грн/т.

На полігоні ТПВ ущільнено 136 тис.т., збудований на основі проекту, розробленого інститутом “Укркомундорпроект” і експлуатується АТП-0928 з 1992р. В процесі експлуатації в проект вносилися зміни. Місце розташування полігону та ґрунти в його основі відповідають санітарним та екологічним вимогам [6].

1.2 Вимоги до зберігання твердих побутових відходів

Створення полігону ТПВ – це спосіб знешкодження сміття шляхом складування його в спеціально відділених місцях, яка відрізняються від звичайного звалища. Якщо звалище – потенційне джерело пожеж, місце перебування щурів, мух, то полігон надійне в санітарному відношенні місце. Його основою слугує достатньо велика ділянка, обов’язково з водонепроникною основою. Вона необхідна для того щоб не допустити забруднення підземних вод фільтратом.

Ділянка зазвичай ділиться на декілька секторів. На протязі доби відкрито тільки 1-2 сектори. Сюди звозять сміття, трамбують його. Потім шар ущільненого сміття висотою приблизно 2 м пересипають півметровим шаром землі. Поки сміття злежується на даній ділянці, відкривають для прийому сміття інші сектори, набираючи і там 2-2,5 метровий шар.

Після того як такий шар створе6ний по всьому полігону, починають аналогічним чином створювати наступний ярус. І так шар за шаром, поки висота полігону не досягає 60 м. При цьому важливо дотримувати визначений кут відкосу, щоб не було зсувів [4].

На полігона проводять ущільнення ТПВ, що дозволяє забезпечити економічно вигідне використання земельних ділянок. Після закриття полігонів проводять технологічну та біологічну рекультивацію. ТПВ повинні забезпечувати охорону довкілля за шістьма шкідливими показниками:

Органолептичному.

Загальносанітарному.

Фітоакумуляційному.

Міграційно-водному.

Міграційно-повітряному.

Санітарно-токсикологічного.

Органілептичний показник шкідливості характеризує зміну запаху, привкусу та цінності їжі, фіто-тест рослин на прилягаючих ділянках діючого полігону, а також запах атмосферного повітря, смаку, коліру і запаху ґрунтових і підземних вод.

Загальносанітарний показник відображає процеси змін біологічної активності та показників самоочищення ґрунтів прилягаючих до полігону.

Фітоакумулятивний показник характеризує процес міграції хімічних речовин із ґрунтів на території рекультивованих полігонів у рослини.

Міграційно-водний показник виявляє процеси міграції хімічних речовин які знаходяться у фільтраті ТПВ у поверхневі та підземні води.

Міграційно-повітряний показник відображає процеси викидів у атмосферу шкідливих речовин.

Санітарно-токсикологічний показник сумарно характеризує ефект впливу вище наведених показників, які діють в комплексі на довкілля [2].

При виборі місць поховання відходів необхідно визначати характеристики водоносних шарів на території поховання, швидкостей потоку і напрямку плину підземних вод, глибини залягання водоупорів. Тобто гідрогеологічні дані є визначаючими при виборі місця звалища. Відходи, що складаються бажано обробляти реагентами, які забезпечують їх мінімальну вилуговування. Особливу увагу приділяють факторам, які впливають на вилуговування: кількість опадів, водний баланс, глибина залягання підземних вод, тип відходів. Крім того поряд з природними факторами суттєве значення надається близькості житлових будинків від місця захоронення і транспортної доступності ділянки. При виборі місць захоронення відходів рекомендують вивчати характер протікання хімічних і біологічних процесів, зокрема терло-, газо-, водообміну.

Згідно СНіП П-60-75 розмір земельної ділянки вибирається з нормативу 0,02-0,05 га на 1000 т/рік відходів [11].

Охорона ґрунтових і поверхневих вод здійснюється декількома шляхами, у тому числі і ущільненням відходів, для зниження кількості атмосферних опадів, що проходять крізь товщу ТПВ. Виконані розрахунки показують, що при відсутності водотривкого екрана і відмовлення від ущільнення відходів за 3 роки з 1 т ТПВ виноситься в ґрунтові води 0,5 кг хлоридів, 12 кг сульфатів, 1 кг сульфідів і органічні забруднювачі. Тому ділянки під полігони вибирають на природному водотривкому шарі або необхідно передбачати створення штучного протифільтраційного екрана, виконаного з важких суглинків і глин, шаром не менш 0,5 м. У ряді випадків для цих цілей передбачається покриття з полімерних плівок або просочення підстави спеціальними реагентами. Охорона ґрунтів в основному пов'язана з запобіганням розносом вітром легких фракцій відходів і попередженням пожеж, пов'язаних з виділенням метану. Перша проблема вирішується присипкою добового шару ТВП ґрунтом потужністю до 25 м. Друга проблема більш складна, тому що при великій потужності складування ТВП виділення метану і вуглекислого газу відбувається протягом багатьох літ.

Основними регулюючими документами у сфері поводження з відходами (в тому числі і твердими побутовими) є Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” [6].

Відповідно до Правил відведені для влаштування полігонів поховання відходів території повинні відповідати наступним основним вимогам:

Контроль за санітарним змістом територій відповідно до Положення повинні здійснювати санітарно-епідеміологічні станції (СЕС).

Основними вимоги при розміщенні полігонів заховання ТВП використовуються наступні:

1. Полігони розміщуються за межами міст і інших населених пунктів. Розмір санітарно-захисної зони від житлової забудови до границь полігона встановлений у 500 м.

2. Перед проектуванням замовник із зацікавленими організаціями (архітектурно-планувальним керуванням, відділом по справах будівництва й архітектури, санітарно-епідеміологічною і гідрогеологічною службами) визначають район, у якому здійснюється вибір ділянки для розміщення полігона.

3. При