Тверді побутові відходи мають різноманітний склад. Сміття, що утворюється в житловій забудові, містить харчові відходи, скло, метал, пластмаси, старе взуття, ганчір’я, кімнатне сміття, макулатура, відходи профілактичного ремонту (обрізки дощок, стружка, бита цегла, куски шпалер та штукатурки тощо), при пічному опалені – попіл, шлак, а також дворове сміття та опале листя.

Морфологічний склад ТПВ значною мірою залежить від кліматичних умов міста, сезону року, ступеню благоустрою житлових будинків тощо.

До складу ТПВ входять (по вазі):

Виходячи із щорічної кількості ТПВ та їх складу в області, щороку у відходи надходить:

Спеціалізованими підприємствами заготовлено всього 3 тис.т окремих видів відходів, в т.ч. паперу 2800 т, скла 42 т, полімерних матеріалів 48 т, що становить відповідно 12%, 0.6%, 0.01%. Заготівлю вторинної сировини проводить 10 підприємств, 8 з яких мають ліцензії на цей вид діяльності.

Основною особливістю ТПВ в сільській місцевості, яка відрізняє їх від міських ТПВ, переважна відсутність в них харчових відходів і мінімальний вміст горючих матеріалів. До складу таких відходів входять переважно металобрухт, скло та пластмасові вироби.

Обсяги утворення твердого побутового сміття у житловій забудові та підприємствах соцкультпобуту визначається за нормами накопичення відповідно з КТМ (керівний технічний матеріал) 204 України 012-95 “Рекомендовані норми накопичення твердого побутового сміття в населених пунктах України” [6].

Масштаби використання сміття поки що не відповідають кількості його накопичення, що завдає великої шкоди навколишньому середовищу. Відходи скидання на суші, забруднюють головним чином грунт, зону аерації та ґрунтові води внаслідок попадання в них фільтрату – рідини яка супроводжує продукти гниття. І при цьому не має гарантії, що питна вода в населеному пункті буде абсолютно безпечною з точки зору гігієни. Викиди в море може призвести до того, що вони можуть стати джерелом різноманітних інфекцій. Вже сьогодні, наприклад, в деяких районах Середземного моря в одному літрі води налічується більше 10 мільйонів хвороботворних мікробів. Якщо в морі стає все більше бруду, значить менше видів риб, які є цінними для народного господарства [3].

Екологічною проблемою звалищ є погане розкладання відходів в анаеробних умовах. На розкопках звалища 15 річної давності 80% органічних речовин не розклалося. Звалища перетворюються в бомбу сповільненої дії. Крім цього, при анаеробному бродінні утворюється суміш метану і чадного газу, внизу формується токсичний фільтрат [6].

Крім того після закриття звалища сміття може спостерігатися пошкодження рослинності в радіусі до 50 метрів краю звалища (повне або часткове всихання дерев, зміна надґрунтового покриву). Встановлено що загибель рослинності пов’язана з утворенням метану і СО2, які накопичилися в середині захоронених відходів і позбавлених виходу через порушення норм зберігання відходів (наприклад через наявність глинистого перекриття).

Якщо аналізувати конкретні забруднювачі (інгредієнти), які негативно впливають на навколишнє середовище, то основним з них є метан і вуглекислота. Як встановлено дослідниками, підвищена кількість СО в ґрунті викликає токсичну дію на кореневу систему рослин і приводить до їх загибелі. Метан сам по собі не має негативної дії на рослинність, але його присутність в ґрунті сприяє росту бактерій, які поглинають з ґрунту кисень, викликаючи тим самим загибель рослин. До тог ж накопичення метану призводить до загорання звалищ відходів. Ймовірність загорання і можливі шляхи підземного розповсюдження полум’я залежить від багатьох факторів, включаючи склад відходів, ступінь їх вологості, наявність доступу кисню, щільність опадів та ін [7].

Крім того, метан є другим після вуглекислого газу за ступенем впливу на утворення парникового ефекту в атмосфері землі, і як наслідок на глобальне потепління. Його внесок в парниковий ефект складає біля 18%. Концентрація метана в атмосфері щорічно зростає на 0,6 відсотка і за останні два століття збільшилась більше ніж в два рази [6].

Оцінки, зроблені в кінці 1980-х 90-х років, показали, що загальна емісія метану зі звалищ на Землі складає 35-70 млн. т/рік або 6-18% від його загального планетарного викиду в атмосферу [7].

Таким чином, не дивлячись постійне удосконалення методів захоронення ТПВ, місця їх складування (звалища і полігони) продовжують залишатися джерелом забруднення ґрунтових вод, поширення неприємних запахів, складають серйозну небезпеку як потенційні вогнища виникнення пожеж та інфекцій.

ІІ. Проектна частина

2.1 Поводження з відходами на полігоні ТПВ в с. Рибне

За період експлуатації станом на 01.01ю2003р. на полігоні, згідно з статзвітністю, заскладовано 681 тис.т ТПВ. Використана одна карта першого року експлуатації ведеться на карті другого року експлуатації. В резерві є 6 карт. Передбачені проектом споруди збудовані, за винятком:

Енергозабезпечення та телефонний зв’язок на полігоні відсутні.

Впродовж перших восьми років на діючому сміттєзвалищі міста Івано-Франківська в селі Рибному, в результаті порушення правил експлуатації, а також помилок проекту було накопичено 50 тис. мі фільтрату, видалення якого переросло в проблему. Для ліквідації фільтрату побудований трубопровід з швидко роз’ємних труб 63-го заводу потужністю 450 мі, довжиною 14 км до очисних споруд. Відкачування фільтрату ведеться з 13 липня до 20 мі/рік. Відкачано приблизно 30% від загальної кількості фільтрату. В 2001 році у міському бюджеті на ліквідацію фільтрату передбачено 300 тис. грн.

На час перевірки складування відходів проводиться на карті другого року експлуатації, частину якої займає фільтрат. Карта першого року експлуатації завершена. Зверху ущільнені відходи покриті ізолюючим шаром ґрунту. Друга