Для інтегральної оцінки основних компонентів психологічної сфери школяра необхідно отримати інформацію про стан 3 основних груп психічних явищ, якими являються:

- психічні процеси (функції);

- психічні властивості особистості;

- психічні стани (К.К.Платонов, Г.Г.Голубєв, 1977).

Досліджувались, головним чином, ті функції і властивості особистості, на які накладається основне навантаження в процесі навчання школяра.

Аналіз позволив виділити мінімальну сукупність психологічних характеристик, які дозволяють отримати повноцінний психологічний портрет особистості учня, до якої відноситься: інтелект, пам'ять, мотивація, самооцінка, сущність рис особистості (характер), навчання, поведінка (за допомогою опитування вчителів).

В відповідності з розробленим алгоритмом оцінки отриманих даних було виділено 3 групи учнів:

1) групу ризику (15%);

2) з наявним фактором ризику (45%);

3) благополучну групу (40%) /за даними школи №613 м.Москви/.

Можна отримати інформацію

1) індивідуальну;

2) групову;

3) масове обстеження.

Для інтегральної оцінки психічного розвитку при масовому ????? огляді школярів необхідно було отримати інформацію про інтелектуальний розвиток та емоційний стан школярів, які проживають в зонах РЕК.

Для дослідження інтелекту дітей у віці 7-14 рр. використовувався коефіцієнт розумового розвитку (IQ), який визначався з допомогою методики Д.Венснера, адаптованої і стандартизованої Ю.З.Тілобухом (1992) для вимірювання інтелекту дітей. З метою економії часу при проведенні масового обстеження практичне використання шкали скоротили до 10 субтестів з 122 (5 вербальних і 5 невербальних субтестів).

Після завершення процедури тестування за спеціальною таблицею первинні ("сирі") оцінки результатів виконання кожного із субтестів переводяться в уніфіковані, шкальні, які дозволяють аналізувати отримані дані. Підраховуються окремо вербальні і невербальні показники, після чого встановлюється загальний інтелектуальний показник з поправкою на вік.

У зв'язку з тим, що у практичних роботах, проведених після Чорнобильської аварії, вказується на особливий патогенний вплив антенатального періоду радіоекологічного фактору на психічний розвиток "дітей Чорнобилю", нами проведено вивчення розумового розвитку школярів в залежності від їх віку і тривалості несприятливих екологічних факторів, викликаних наслідками аварівї на ЧАЕС на території Івано-Франківської області.

у дітей, які народилися після аварії на ЧАЕС. Тобто починаючи з 1986 р. народження - відповідно до 10 років, простежується достовірно вищий показник рівня розумової відсталості, тобто менший 6,9. Так, в 6 р. рівень розумової відсталості складає 30,0 ? 3,0 і 7,7 ? 2,1 в котролі ( t = 6,0);

в 7 років достовірно нижчий показник нормативного інтелектуального показника, який знаходиться в межах (109-90 по Венснеру), тобто 6,25 - 1,5 і 35,7- 3,4 в контролі ( t = 7,9). Рівень розумової відсталості залишається попереднь вижчим ( t = 8,7).

Слід відзначити, що в дітей 8-річного віку взагалі відсутні показники нормального інтелектуального показника, в той час як в чистій екологічно території він складає 50,0 - 3,1. Натомість достовірно високий показник пограничної норми, яка знаходиться в межах 89-70 (по Венснеру), тобто 66,7 - 3,1 і 43,8 - 3,1 ( t = 5,2).

Попередньо високим залишається відсоток розумової відсталості 33,3 - 3,1 і 6,3 - 1,5 в контролі ( t = 7,8).

В дітей 9-річного віку в загальному також достовірно нижчий рівень загального інтелектуального коефіцієнту 83,7- 2,7 і 74,9 -2,2 в контролі ( t = 2,5).

В дітей 10 років, тобто тих, хто народився безпосередньо в 1986 р., матері яких були вагітними, спостерігається наступна закономірність:

відсоток нормального інтелектуального показника є достовірно нижчим, ніж в контролі, відповідно 5,9- 1,4 і 50,0 - 3,1 ( при t = 8,2).

Переважає вищий відсоток пограничного рівня 64,7- 2,8 і 37,5 - 3,0 в нотролі ( t = 6,6 ), і високий відсоток розумової відсталості 29,4- 2,7 і 12,5 - 2,1 - в контролі ( t = 4,9).

Якщо прослідкувати рівень інтелектуального розвитку в підлітковому віці, то простежуються приблизно однакові відсотки нормального інтелектуального розвитку 40,0- 2,4 і 42,9 -3,5 в контролі, межової норми ( 55,0 - 2,5 і 57,1 -3,5 в контролі), відсутні показники розумової відсталості. Крім того, в с.Стецева спостерігається наявність високого інтелектуального розвитку (більше 110) тобто 5,0- 1,1 при відсутності такого в контролі ( t = 4,5).

Необхідно відзначити, що в 12 років простежується достовірно вищий відсоток нормального інтелектуального показника в с.Стецева 63,6 ? 4,4 і 42,1 ? 2,4 в контролі, при t = 4,3, достовірно нижчим є відсоток пограничної норми інтелектуального розвитку 36,4 ? 4,4 і 52,6 ? 2,6 в контролі (t = 3,2).

Слід зазначити, що в 11 і 12 рр. взагалі відсутні показники розумової відсталості, в той час, як в контролі у 12 р. він складає 5,3 ? 1,2 ( t = 4,4). На наш погляд це зумовлено певного роду педагогічною недбалістю учнів, що в сільській місцевості навчальний процес, частіше, ніж у містах, здійснюється слабше.

Тому в результаті дослідження загального рівня інтелектуального розвитку в с.Кутище педагогічна запущеність проявляється сильніше в 13 років 35,3 - 2,8 порівняно із с.Стецевою 8,3 - 1,1 ( t = 9,0).

В той час, як у с.Стецева педагогічно запущених підлітків більше в 14 р. - 15,8 ? 1,9 і 5,0 ? 1,1 в контролі ( t = 4,9).

Педагогічна занедбаність яскраво починає проявлятися в 7-9 класах.

Отже, в результаті порівняльної характеристики рівнів загального інтелектуального розвитку школярів в залежності від екологічних умов проживання можна зробити висновок про вплив екологічно забрудненого довкілля на психічний розвиток дітей.

В підлітків, які проживали на даній території до аварії достовірно переважає нормальний інтелектуальний показник ( 63,6 ? 4,4 і 42,1 ? 2,4 в