Дослідження стану ґрунтового покриву Городенківського району Івано-Франківської області і вплив на здоров’я населення

Екологічно суттєвим для населення України є відомості про забруднення сільськогосподарських угідь важкими металами, що приводить до суттєвого погіршення стану довкілля та деградації його складових об’єктів, що проявляється у великому рівні техногенного їх забруднення.

Ґрунтовий покрив Городенківського району Івано – Франківської області досить складний. Це пов’язано з різноманітними умовами рельєфу, складом ґрунтотворних порід, умов поверхневого та ґрунтового зволоження і рослинності.

На території Городенківського району найбільш поширенішими ґрунтами є чорноземи опідзолені та темно-сірі ґрунти. Загальна площа їх становить – 58099,14 га втому числі орних – 54078,69 га. Використовуються в основному, як орні незначні їх площі зайняті під випасами та сіножатями.

Структура їх розпилена внаслідок інтенсивного обробітку тому ґрунти схильні до запливання та утворення кірки, яка шкідливо впливає на ріст і розвиток рослин для знищення її необхідно проводити додаткове орихлення.

Водоповітряний та азотний режим сприятливий. Серед численних антропогенних забрудників довкілля промислових центрів пріоритетне значення мають важкі метали. Та їх сполуки, які характеризуються значною стабільністю, високою токсичністю, вираженими кумулятивними властивостями та несприятливо впливають на здоров’я населення.

Одним із основних джерел надходження важких металів у ґрунт є атмосферні опади, до складу яких вони потрапляють з викидів промислових підприємств.

Результати проведення досліджень підтвердили, що надходження важких металів у ґрунт залежить від наявності цих речовин у повітрі і кількості атмосферних опадів. Збільшення кількості атмосферних опадів і викидів на промислових підприємствах пропорційне зростанню вмісту важких металів у грунті. Найбільша кількість атмосферних опадів припадає на травень 400-450 мм і червень 150-165 мм і відповідно максимальна кількість важких металів надходить у ґрунт протягом цих місяців.

При неправильному використані ці ґрунти втрачають свою агрономічну цінність, знижують родючість, для покращення агрономічних властивостей та для підвищення родючості проводять ряд заходів. Для цього створюють сприятливий водно-повітряний режим та забезпечують нагромадження поживних речовин, створюють та підтримують водостійку структуру, понижують кислотність ґрунту, створюють глибокий культурний орний горизонт.

У ньому утворюються високо рухомі Sr i Cu – 20,6 та 12,2 % відповідно. Рухомість елементів Zn, Mn, Cd, Co, Li є низькою і варіює в межах 1-3% . Важкі метали, що надходили в ґрунт з атмосферними опадами, вступали у взаємодію з колоїдами ґрунту, адсорбувались на їх поверхні та потрапляли у ґрунтовий розчин. Результати досліджень показали, що основна маса важких металів осідають разом з пилом і атмосферними опадами та адсорбується грунтом з повітря на відстані 1,5-2 км від промислових підприємств.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, отруєння важкими металами та їх солями, передусім свинцем, займають друге місце в структурі ксеногенних інтоксикацій, поступаючись лише пестицидам. Забруднення атмосферного повітря, ґрунту і води солями важких металів у промислових регіонах та біля магістральних автомобільних трас створює ризик отруєння ними населення, яке проживає в цих районах, насамперед дітей, які більш чутливі до впливу важких металів, ніж дорослі.

Основними шляхами надходження солей важких металів в організм людини в умовах забруднення навколишнього природного середовища є дихальна та травна системи. Значна їх кількість акумулюється також на шкірі і волоссі. Надмірне навантаження цими ксенобіотиками шкіри може спричинити зміни структурно–функціонального стану епідермісу, які реалізуються порушенням його бар’єрної функції та місцевими проявами запальної реакції у формі контактного дерматиту.

Отруєння важкими металами дуже підступне – їх практично не виявити в організмі людини за допомоги звичайних аналізів. Важкі метали, як правило, є загальнопротоплазматичними отрутами, які мають у той же час вибіркову дію. Характерною особливістю важких металів після потрапляння до організму є їх нерівномірний розподіл між клітинами і тканинами та здатність утворювати в організмі депо.

Виділяючись через сечові шляхи, слизові оболонки травного каналу і різні залози, деякі метали спричинюють у них патологічні зміни.