Тваринний світ

Охорона, відтворення та використання диких тварин

На території України, включаючи акваторії Чорного і Азовського морів, мешкає близько 45 тис. видів тварин. Хордові тварини представлені рибами і міногами (разом з підвидами їх приблизно 170 видів), земноводними (17 видів), плазунами (21 вид), птахами (близько 400 видів), ссавцями (108 видів). Решту видів представляють безхребетні, з них близько 35 тис. видів — комахи. Певна кількість видів тварин в Україні є ендеміками та субендеміками. Так, гідрофауна Чорного і Азовського морів та лиманно-дельтових ценозів включає 32 ендемічні види безхребетних понто-каспійського комплексу. Ендемічними для України є 12 видів хребетних. Своєрідними центрами ендемізму в Україні є Карпати та Крим.

Україну перетинає один з важливих міжнародних міграційних шляхів птахів, в т. ч. тих видів, що знаходяться під загрозою зникнення. Так в Україні гніздяться або перебувають певний час понад 100 видів птахів з числа 170, наведених у додатку до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів, що укладена в рамках Боннської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин. Деякі з них (Numenius tenuirostris, Grus grus, Himantopus himantopus, Charadrius alexandrinus, Acrocephalus paludicola) занесені до інших міжнародних «червоних» списків. Особливе значення для цих видів мають водно-болотяні угіддя півдня України. Деякі з угідь отримали міжнародний статус і підпадають під дію Конвенції про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як місця перебування птахів (Рамсарська конвенція). Наприклад, на Сиваші, який було включено до переліку водно-болотяних угідь міжнародного значення (Рамсарською конвенцією), тільки за 10 днів роботи міжнародної експедиції, організованої при підтримці Wetlands International (серпень 98 р.), було нараховано близько 1,4 млн. птахів.

В Україні приділяється все більше уваги охороні, відтворенню та використанню диких тварин, перш за все хордових, через їх вразливість і промислову цінність. Суттєво збільшилася кількість видів, занесених до Червоної книги України. У друге її видання (1994 р.) занесено 382 види тварин (проти 85 у 1980 році): гідроїдні поліпи (2 види), круглі хробаки (2), кільчасті хробаки (7), ракоподібні (26), павукоподібні (2), багатоніжки (3), комахи (173), молюски (12), круглороті (2), риби (32), земноводні (5), плазуни (8), птахи (67), ссавці (41). Значна кількість видів фауни України занесена до додатків міжнародних договорів, стороною яких є Україна.

Охорона тварин, види яких занесені до Червоної книги України, міжнародних «червоних» списків, здійснюється шляхом обмеження їх використання, посилення відповідальності за незаконне добування або знищення, створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду у місцях, що мають важливе значення для цих тварин, розробки і виконання спільних міжнародних науково-дослідних програм та планів дій.

Починаючи з 1997 р., на виконання положень Бернської конвенції в Україні проведено аналіз стану 10 видів ссавців та 40 видів птахів, що занесені у Додаток II конвенції. Ця робота ще триває. В рамках цієї конвенції розробляються плани дій для збереження великих хижаків та великих рослиноїдних тварин Європи, двох видів кажанів. Одним з пріоритетних видів в рамках ініціативи «Великі рослиноїдні тварини в Європі» визнаний зубр, більшість світової популяції якого знаходиться в Україні. Наприкінці 1998 р. почалася робота з паспортизації зубра. Слід згадати план збереження видів птахів, що знаходяться під загрозою зникнення в глобальному масштабі, у виконанні якого бере участь Україна. Активно налагоджується співробітництво між Україною і Російською Федерацією щодо збереження східноєвропейської популяції дрофи (Otis tarda).

В Карпатському регіоні в рамках Угоди про збереження кажанів в Європі проведено обстеження місць перебування довгокрила (Miniopterus schreibersii), яке показало суттєве погіршення стану його популяції. Зокрема, довгокрила практично не виявлено в тих печерах, де нещодавно були колонії цього виду кажанів.

Мисливство

Площа закріплених мисливських угідь України в 1998 р. становила 47,7 млн.га. З них 78,5% закріплених угідь (37,5 млн.га) знаходиться у користуванні Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), 13,9 (6,6 млн.га) — Держкомлісгоспу України, 2,3 (1,1 млн.га) — Товариства військових мисливців та рибалок, 5,3 (2,5 млн.га) — інших користувачів. У мисливському господарстві України працює 5312 осіб, з них 3582 — штатними єгерями, 673 — мисливствознавцями.

Загальні витрати на ведення мисливського господарства в цілому в Україні за 1998 р. становили 16,4 млн.грн., що дорівнює 343 грн. на 1 тис.га закріплених угідь, з них 5,4 млн.грн. (113 грн. на 1 тис.га) налічують витрати на відтворення диких тварин та проведення біотехнічних заходів. Надходження від мисливськогосподарської діяльності становить 8,8 млн. грн. (185 грн. на 1 тис. га).

Однією з найбільш складних проблем, яка стоїть перед мисливським господарством України, залишається браконьєрство. Зниження життєвого рівня переважної більшості населення країни призвело до зростання обсягів незаконного добування диких тварин. Незважаючи на погіршення матеріально-технічного та фінансового забезпечення природоохоронних органів та самоусунення громадських мисливських організацій, особливо УТМР, від роботи по охороні державного мисливського фонду, у 1998 р. на порушників правил