За даними Державного Земельного кадастру в структурі сільськогосподарських угідь України площа особливо цінних земель становить понад 12 млн. га. Відведення земель для державних та громадських потреб в основному відбулося під будівництво та розширення підприємств промисловості та транспорту, розширення та будівництво міст. Значну площу — 159 тис. га займають радіаційно забруднені сільськогосподарські угіддя, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві, та 161,4 тис.га порушених земель.

Зміни в структурі і площах земельних угідь відбулися за рахунок вилучення земель для створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд та ставків-мулонакопичувачів, берегоукріплення, захисту сільськогосподарських угідь, рекультивації порушених земель. Зменшення площі ріллі відбулося також за рахунок переведення сильноеродованих, заболочених, підтоплених площ у сіножаті та пасовища.

В 1998 р. продовжувалася приватизація земель. Станом на 1 січня 1999 р. частка земель у державній власності становить 48,8%, у власності недержавних сільськогосподарських підприємств — 46, у власності громадян — 5,2%.

Значно збільшилися площі земель природоохоронного призначення, площа яких дорівнює 2314,5 тис. га, земель оздоровчого призначення — 29,3, рекреаційного призначення — 94,4, історико-культурного призначення — 41,7 тис. га.

Ерозія ґрунтів.

Низький вміст у ґрунтах таких фізіологічно важливих мікроелементів як молібден, марганець, йод, фтор, селен може не лише зумовлювати зниження врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, а й бути причиною виникнення ендемічних захворювань серед населення. За даними різних досліджень вміст йоду в рослинній та тваринній продукції в окремих районах Полісся в 10–20 разів нижчий, ніж в аналогічних продуктах США, Японії та інших країн.Спостерігається подальше підкислення ґрунтів, зменшення рухомого фосфору та обмінного калію.

Зменшення фізичної площі зрошення, сучасний технічний стан зрошувальних і осушувальних систем (понад 20% зрошених та близько 10% осушених площ, які потребують підвищення технічного рівня меліоративних систем), значні площі підтоплених зрошених земель та кислих і зарослих чагарниками осушених земель та ін. призвели до зниження загальної врожайності сільськогосподарських культур щодо її проектного рівня на 30–40% на зрошених та на 15–37% на осушених землях.

До 20% забруднених земель міських, приміських та індустріальних районів перебувають у кризовому стані. В 1998 р. розроблено проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією території в 2471 господарстві на площі 9,36 млн.га, тобто на четвертій частині від передбаченої площі. Але закріплення контурних меж полів і робочих ділянок у 1998 р. не проводилось.

У більшості регіонів у зв’язку з відсутністю фінансування практично припинено виконання комплексу протиерозійних заходів, в т. ч. агротехнічних, по захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії.

В Україні за минулий рік рекультивовано 3329,5 га земель, з них: під сільськогосподарські угіддя — 2006,3 га, ріллю — 1465,6 га, лісові (чагарникові) насадження — 714,9 га, водоймища — 171 га, на забудову — 74 га, рекреаційні та інші цілі — 218,3 га. Із загальної площі рекультивованих земель рекультивовано 473 га земель, порушених при торфорозробках, в т.ч. під сільськогосподарські угіддя — 175 га, з них під лісові (чагарникові) насадження — 297 га, водоймища — 1 га; рекультивовано земель, користування якими припинено в зв’язку з ліквідацією підприємств, — 118 га.

В 1998 р. знято родючого шару ґрунту 2,5 млн.м3, використано родючого шару ґрунту 3,7 млн.м3, в т. ч. накопиченого на цукрових заводах — 0,35 млн.м3. Заскладовано родючого шару ґрунту: всього — 1,9 млн. м3, в тому числі на цукрових заводах — 0,84 млн.м3. Покращено малопродуктивних сільськогосподарських угідь родючим шаром ґрунту всього — 455 га, у т. ч. ріллі — 448 га.Наявність на кінець 1998р. порушених земель всього — 161,4 тис. га, у т. ч. при торфорозробках — 28 тис. га. Відпрацьованих порушених земель: всього — 41,0 тис. га, у тому числі при торфорозробках — 10,4 тис. га.

Землі, які знаходяться у стадії гірничо-технічної рекультивації, становлять 5123 га, з них в процесі усадки після завершення планувальних робіт — 854 га, у стадії біологічної рекультивації — 3904 га.

У 1998р. продовжувався спад обсягів робіт з підвищення родючості ґрунтів.

Під урожай 1998 р. в господарствах Мінагропрому внесено 514 тис.т мінеральних добрив, або по 21 кг на 1 га ріллі, що майже у 7 разів менше рівня 1990 р. та у 3,6 разу — середнього за 1991—95 рр.

Радіоекологічна ситуація.

За 12 років, що пройшли з часу аварії на Чорнобильській АЕС, значних змін зазнала радіаційна ситуація. Причинами цих змін були:

· природні процеси (фізичний розпад радіонуклідів, фіксація і перерозподіл в різних компонентах зовнішнього середовища та ін.);

· комплекс контрзаходів, які спрямовані на зниження доз опромінення і створення радіоекологічно безпечних умов життя людей на забруднених територіях.

Радіоекологічна ситуація на забруднених територіях контролюється на основі даних радіоекологічного моніторингу та дозиметричного контролю. Вона визначається щільністю забруднення ґрунтів та рівнями забруднення продукції відносно нормативних критеріїв, які були прийняті у 1997

Забруднення ґрунтів.

Внаслідок аварії на ЧАЕС забруднено 8,4 млн га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 3,5 млн.га ріллі, близько 400 тис.га природних кормових угідь та понад 3 млн.га лісів. Згідно з нормативними актами сільське господарство ведеться на землях із щільністю забруднення до 555 кБк/м2 (15 Кі/км2) 137Cs. У 1998 р. максимальний рівень щільності забруднення ґрунтів 137Cs