Продовжувались роботи з лісовирощування та впровадження прогресивних способів створення нових лісів, але через нестачу коштів вони були виконані в незначних обсягах. Так, реконструкція малоцінних насаджень здійснена на площі 0,6 тис.га, створено 1,2 тис.га лісових культур селекційним посадковим матеріалом.

Внаслідок недостатнього бюджетного фінансування захисного лісорозведення протягом останніх трьох років та відсутності коштів на капітальне будівництво зменшились обсяги створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісосмуг, не проводиться будівництво та ремонт гідротехнічних споруд. З цієї ж причини в більшості регіонів України виникла складна екологічна ситуація із захистом ґрунтів від водної і вітрової ерозії, особливо в регіоні Середнього Придніпров’я.

За останні шість років в Україні зменшились обсяги захисного лісорозведення і становили у 1993–98 рр. 69,5 тис.га, що не відповідає плану.

Заходи по охороні лісів

В останні роки складною проблемою залишається захист лісів від пошкодження їх шкідниками та хворобами, оскільки загальне погіршення екологічної ситуації в Україні негативно впливає і на стан лісових насаджень, знижуючи їх природну стійкість. Незважаючи на значні проблеми у фінансовому забезпеченні, щорічно здійснюються широкомасштабні лісозахистні заходи з метою збереження лісів.

Значного поширення осередки шкідників та хвороб лісу на кінець 1998 р. набули в Івано-Франківській, Київській, Одеській, Херсонській, Чернігівській та Луганській областях, де вони становлять відповідно 20,8%, 10,7, 4,1, 13,1, 13,5 і 3% загальної площі осередків по Україні. В цих же областях на кінець 1998 р. площа осередків шкідників та хвороб лісу, що потребують заходів боротьби, становила відповідно 27,4%; 5,5; 4,5; 14,7; 4,8 і 3,7% від загальної площі таких осередків по Україні.

Поряд із заходами по охороні лісів від шкідників та хвороб лісу особливого значення для підтримання стабільності зовнішнього середовища набула охорона лісів від пожеж.

У 1998 р. кількість випадків лісових пожеж у порівнянні з 1997 р. зменшилась у 1,5 разу, а площа, пройдена лісовими пожежами — в 2,3 разу.

Техногенний та антропогенний вплив на ліси

Стан лісів України визначають за антропогенним впливом. Основним джерелом даних про антропогенний вплив на ліси повинна стати державна система лісового моніторингу, розвиток якої передбачено у відповідності з «Положенням про державну систему моніторингу довкілля» (Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391). Моніторинг лісів у Держкомлісгоспі України здійснюється галузевими науково-дослідними установами. Спостереження за станом лісів в мережі постійних ділянок моніторингу проводять спеціалісти Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), Українського НДІ гірського лісівництва (УкрНДІгірлісу) та 10 регіональних лісових науково-дослідних станцій. УкрНДІЛГА виконує функції координаційного центру моніторингу лісів — тут розробляються методи спостереження, навчаються і тренуються спеціалісти з регіональних лісових науково-дослідних станцій, обробляються та узагальнюються результати, які одержано на ділянках моніторингу в різних регіонах.

Система моніторингу лісів функціонує за багаторівневим принципом. Склад програми спостережень моніторингу першого рівня узгоджено з Міжнародною спільною програмою оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси в регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (ICP FORESTS). За період 1989–98 рр. на території 16 областей (Волинська, Рівненська, Житомирська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Харківська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Сумська, Луганська, Донецька, Херсонська та Чернівецька) і в Автономній Республіці Крим закладено 270 постійних ділянок моніторингу за методами, узгодженими з ICP FORESTS (мережа 16х16 км). Моніторинг першого рівня дає можливість отримувати стандартизовані об’єктивні показники стану лісів в обстежених регіонах, проте для з’ясування причинно-наслідкових закономірностей зміни стану лісів потрібна більш детальна інформація. Значна частина такої інформації збирається при спостереженнях другого рівня, які проводяться за Міжнародною технологією моніторингу стану лісів (Forest Health Monitoring, FHM), розробленою Лісовою службою та Агентством охорони навколишнього середовища США. Склад програми спостережень другого рівня моніторингу крім фіксації наявності дії стрес-факторів на ліси дає можливість отримати кількісні оцінки стану насаджень та видового біорізноманіття лісових рослин, визначати головні параметри лісових екосистем, які необхідні для розрахунків депонування вуглецю в насадженнях та впровадження технологій дистанційного зондування лісів. Роботи за технологією FHM проводяться в УкрНДІЛГА. За період 1995–98 рр. на території семи областей (Донецька, Київська, Житомирська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська) було закладено 120 постійних ділянок.

Ресурси дикорослих лікарських рослин України

В Україні є великі природні ресурси цінних видів рослин, у тому числі і лікарських. Однак ресурсний потенціал багатьох цінних видів обмежений, тому виявлення сировинних резервів та оцінка фіторесурсів, розробка наукового обгрунтування їх невиснажливого використання мають загальнонаціональне значення. Виснаження природних фіторесурсів багатьох цінних видів рослин, що зростають в Україні, значною мірою спричинене відсутністю координації між основними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, у віданні яких знаходяться відповідні ресурси, заготівельними організаціями та фармацевтичною промисловістю. З 1075 видів судинних рослин, які мають визнану лікувальну дію, 386 видів органічно пов’язані з лісовими фітоценозами, хоча частка дерев тут незначна (56 видів). Близько 40 видів — чагарники та напівчагарники, решта — трав’янисті рослини, 312 видів є типовими представниками безлісих лучно-болотних, лучно-степових, лучних, прибережно-водних угруповань і 377 видів представляють лабільну групу синантропних видів, які активно проникають на порушені ділянки будь-яких фітоценозів, в тому числі й лісових.

Заготівля дикорослих видів лікарських рослин здійснюється підрозділами Укоопспілки, ЗАТ «Ліктрави» та державним консорціумом «Укрфітотерапія».

Відсутність скоординованих дій цих установ призводить до ускладнень в процесі розробки та впровадження заходів по забезпеченню національного виробництва медичних препаратів з рослинної сировини, невиснажливого використання природних фіторесурсів,