Зміст

Вступ…………………………………………………………….

1.Проблема деградації грунтів України………………….……

2.Охорона грунтів та їх раціональне використання………….

3.Організаційні проблеми збереження грунтів………………

Висновки…………………………………………………………..

Список використаних джерел………………………………….

Вступ

Україна має багаті природні ресурси, сприятливі кліматичні умови, високо родючі грунти, та прекрасні ландшафти.

Однак вона є однією з найнеблагополучніших країн Європи. Поетапне формування екологічного механізму навколишнього середовища і природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території України. подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави. Аварія на ЧАЕС, порушила господарську діяльність багатьох підприємств, зашкодила сількогосподарському виробництву. З моменту аварії ідо цього часу одним із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні в високоактивне забруднення території 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими йому речовинами хімічної природи. серед них – газоподібні й аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і нагромадження вуглекислого газу в атмосфері. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення грунту пестицидами і її підвищеною кислотністю, що веде до розпаду екосистеми

1.Проблема деградації грунтів України

Висока розораність сільськогосподарських угідь, призвела до інтенсивних, наростаючих, ерозійних процесів.

Процес ерозії грунтів та інтенсивна експлуатація земель веде до пониження їхньої родючості, зменшення вмісту гумусу.

Однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів хімізації сільського господарства, що призводить до нагромадження в грунтах залишків мінеральних добрив і пестицидів.

Серйозну проблему забруднення грунтів становить техногенні викиди промислових підприємств. Землі забруднюються важкими металами та іншими компонентами промислових викидів.

Дуже гострою у нашій державі є проблема питної води.

Україна є одним з найменш водозабезпечених регіонів Європи. Водночас величезні об’єми забрудненої води скидаються у поверхневі водоймища.

За останні роки намітилась тенденція зменшення об'єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте їхні обсяги досить великі в ряді міст і промислових агломерацій, особливо в Донецько-Придніпровському регіоні. Головні забруднювачі повітря – підприємства металургії, у загальному об'ємі викидів їх частка складає 33%; підприємств енергетики – 30%; вугільної – 10%; хімічної та нафтохімічної промисловості – 7%.

Лісові насадження зазнають інтенсивного антропогенного впливу. В промислово розвинених регіонах відбуваються пошкодження і навіть загибель лісів від шкідливих викидів і скидів. Внаслідок нераціонального використання та інтенсивного рекреаційного навантаження виснажуються природні запаси деяких видів рослинності, а окремі з них уже занесено до списків зникаючих.

Сприятливі природні умови існування диких тварин значно погіршуються зростаючим антропогенним впливом. Забруднення природного середовища промисловими, сільськогосподарськими підприємствами поряд з іншими негативними факторами призводять до різкого скорочення чисельності багатьох видів тварин. Тільки за останні 5-ть років кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення, занесених в Червону книгу України, зросла з 85 до 381.

Будуючи свою державу, мусимо викорінити байдужість у ставленні до багатств рідного краю. Відповідальна і діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише втому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо нові методи зменшення і запобігання шкоди, нанесеної природі людиною.

2.Охорона грунтів та їх раціональне використання

Грунт — основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті по-стійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є при-родною основою функціонування екологічних систем біосфери.

Важливою властивістю грунтів є їх родючість. За-вдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сіль-ському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збе-реження та підвищення їх родючості — неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.

Охорона грунтів стає нині особливо актуальною в зв'язку із зростаючим приростом населення Землі та продовольчою проблемою, яка для багатьох країн і, на-самперед для країн Азії, Африки та Південної Америки, що економічно розвиваються, є досить гострою.

Світові продовольчі ресурси складаються з рослин-них продуктів, продуктів тваринництва і біологічних запасів морів. Збільшення продуктів перших двох груп можливе лише при раціональному землекористуванні.

Тим часом людство використовує для сільського госпо-дарства лише 1,43 млрд. га орних земель, що становить близько 10,4% суші, або 2,95% всієї поверхні земної кулі. Нагадаємо, що пустині (гарячі і холодні) займа-ють 45% суші. За агрикультурний період втрати земель-них ресурсів внаслідок ерозії, засолення, будівництва міст і населених пунктів, доріг і промислових комплек-сів досягли в світі величезних розмірів — до 2 млрд. га, тобто вони набагато перевищують сучасну орну площу планети. Зараз щороку з обороту випадає 5—7 млн. га різних земельних угідь. Тому охорона грунтів — основна народногосподарська проблема для всіх країн світу.

Основоположником вчення про грунти є відомий ро-сійський учений В. В. Докучаєв. Він сформулював основ-ні закони ґрунтоутворення, встановив географічні зако-номірності поширення грунтів. Створив науку про раціо-нальне використання грунтів для потреб землеробства. ("Головними факторами ґрунтоутворення є материн-ська порода, кліматичні умови, рослинні і тваринні організми, рельєф і вік країни та господарська діяль-ність людини.

Материнська, або грунтоутворююча порода, входить до складу грунту як його мінеральна частина, впливаючи тим самим на процес ґрунтоутворення, на наявність по-живних речовин, на фізичні й хімічні властивості грун-тів. На багатих на зольні речовини материнських поро-дах — продуктах звітрювання доломітів, діабазів, гли-нистих сланців, вапняків — формуються родючі грунти, на пісковиках, кремнистих породах — грунти, бідні на поживні речовини.

Клімат впливає на процес ґрунтоутворення дією тем-ператури і вологи. Температура діє на фізичні, хімічні, біохімічні і біологічні процеси грунтів. Вона зумовлює також фізичне звітрювання материнських порід, впливає на режим випаровування вологи з