Ситуація, яка склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів. У цьому полягає головна причина низької ефективності засобів, які застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів виснажує ґрунтові виробничі ресурси, знижує врожаї сільськогосподарських культур. На значній частині площі сільськогосподарських угідь досягнуто межі екологічної збалансованості ґрунтових екосистем і агрофітоценозів. Найбільших збитків ґрунтам завдають водна і вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу і поживних речовин, засолення і закислення ґрунтів, висушування і перезволоження, в тому числі і заболочування, забруднення промисловими відходами і викидами, отрутохімікатами.

Безплужний обробіток ґрунту є одним з елементів мінімального обробітку, який зберігає ґрунт, цінні властивості землі. На порядку денному постає ще один перспективний спосіб - нульовий обробіток, коли механічне втручання здійснюється раз на кілька років. Він можливий лише при високій культурі поля, коли можна сіяти або садити спеціальними навісними агрегатами у лунки, які робляться свердлами.

Для чіткого розуміння проблеми побутових відходів насамперед слід визначитись з термінологією. Тверді відходи (є ще й рідкі, і газоподібні) поділяються на дві неоднакові групи: на відходи виробництва та відходи споживання. Під відходами виробництва мають на увазі відходи, що утворюються в результаті функціонування основних промислових галузей — видобутку та збагачення корисних копалин, енергетики, металургії, хімії та коксохімії, машинобудування та металообробки, деревообробки та целюлозно-паперового виробництва, легкої промисловості, будівельної індустрії тощо. І хоч на цю групу припадає 90% обсягу твердих відходів, проте через низку причин увага в статті акцентована не на них. Решту 10% становлять відходи споживання, які за іншою класифікацією проходять як тверді побутові відходи (ТПВ). ТПВ — відходи, що утворюються як безпосередньо в домашніх господарствах, так і в комунальній сфері в цілому. Основні компоненти відходів споживання — використана упаковка, харчові рештки, відпрацьовані товари та матеріали (в тому числі небезпечні — акумулятори, батарейки, ртутні та звичайні лампи розжарювання, побутова хімія), зношені автомобільні шини, вуличне сміття, зрізані гілки, листя тощо.

Зрозуміло, що нагромадження у відвалах, шламо- та шлакосховищах, спецполігонах мільярдів тонн відходів виробництва таїть у собі набагато більшу небезпеку, ніж існування, хай і численних, проте на порядок менших за обсягами звалищ побутового сміття. А відтак — і увага має приділятись насамперед відходам виробництва. Однак між існуванням відносно невеликої маси ТПВ та величезною масою промислових відходів є прямий зв’язок. Адже промислові відходи утворюються на перших стадіях отримання речовини, яка потім іде на виробництво товарів. Виготовлені товари, після нетривалого етапу користування ними, стають відходами споживання. Крім того, на виробництво речовини для майбутніх споживчих товарів витрачається велика кількість енергії, а енергетика, у свою чергу, — один з головних продуцентів промвідходів. Підраховано, що кожній тонні побутових відходів відповідають п’ять тонн промислових відходів на стадії виготовлення продукції і двадцять тонн — на стадії вилучення первинних ресурсів із надр. Таким чином, збільшення побутових відходів є першопричиною нагромадження промислових відходів, а отже — і увага має бути зосереджена насамперед на них.

Маса світового потоку побутових відходів становить щорічно близько 400 мільйонів тонн, з яких 80% знешкоджується шляхом поховання під землею. Така кількість, без перебільшення, сягає геологічних масштабів: так, зі сміттям у біосферу потрапляє близько 85 млн. тонн органічного вуглецю. Для порівняння: природне надходження цього елемента в грунтовий шар планети становить 40 млн. тонн на рік.

Одна з головних проблем, пов’язаних з похованням відходів, — утворення так званого звалищного газу. При похованні органічної речовини (якої у сміттєвій масі в середньому від 50 до 70%) відбувається її біоконверсія з участю мікроорганізмів. В результаті цього процесу утворюється біогаз, макрокомпонентами якого є метан (СН4) та діоксид вуглецю (СО2). Масштаби утворення цього газу також можна вважати геологічними. За підрахунками експертної групи Міжурядової комісії зі зміни клімату (IPCC), проведеними в середині 90-х років, глобальна емісія звалищного метану становить 40 млн. тонн на рік, або близько 8% його загальнопланетного потоку. Для порівняння, ця величина перевищує масу метану, який виділяють вугільні шахти. Висновками групи звалищний метан заведено до реєстру основних джерел парникових газів планети.

Окрім істотного внеску в глобальне потепління, звалищний газ сприяє появі вибухо- та пожежонебезпечних умов як на самих звалищах, так і на об’єктах поблизу них. Пожежі на звалищах, у свою чергу, таять неабияку екологічну небезпеку. В структурі побутових відходів збільшується питома вага полімерних матеріалів (вона становить понад 10% їхньої загальної маси і подвоюється кожні десять років), зростає токсичність відходів (у сміття потрапляють термометри, прилади, що містять ртуть, елементи живлення, внаслідок чого воно «збагачується» солями важких металів та хімікатами). А тому неконтрольоване горіння звалищ призводить до утворення та потрапляння в атмосферу токсичних сполук, у тому числі невизначених, які переносяться на значні відстані.

Велику небезпеку становить фільтрат, що проникає з території звалищ у підземні води. У відходах тривалий час зберігаються бактерії, які викликають черевний тиф, дизентерію, холеру, туберкульоз, інші небезпечні хвороби. Проникнення фільтрату в підземні води може призвести до значного поширення цих мікроорганізмів. (У країнах з теплим кліматом, як правило — третього світу, хвороби розносяться не тільки з фільтратом, а й з пацюками та мишами, кішками та собаками, птахами, комахами.) Крім того, з фільтратом у середовище потрапляє широкий діапазон неорганічних речовин — за підрахунками, з 300 тонн ТПВ всмоктується 1,5