Реферат - Сміття
41

вторинної сировини, в тому числі 416 тис. тонн макулатури. У 1998-му обсяги використання вторсировини реформованим об’єднанням становили 27% рівня 1990-го, в тому числі заготівля макулатури скоротилась на 75%, полімерної сировини — на 80%.
Приймають вторсировину і приватні підприємства та особи. Як правило, сфера їх зацікавлення — макулатура, є прецеденти купівлі у населення полімерних відходів. Однак аналіз їх роботи свідчить про незначні масштаби діяльності.
Підприємств з переробки вторинної сировини в Україні замало. Об’єктів західного зразка, з комплексною переробкою одразу кількох видів відходів, з отриманням різнорідної продукції (наприклад, на вході — несортовані відходи, на виході — металобрухт, полімерні гранули, макулатура, подрібнене скло та компост) взагалі немає. Однак, згідно з численними повідомленнями, вітчизняні підприємці і виробники обладнання досить успішно вирішують питання утилізації вторсировини на локальному рівні, причому їхні технології в кілька разів дешевші, ніж закордонні.
Термічна обробка побутових відходів.
На наше щастя, на відміну від західних країн, цей спосіб не набув у нас великого поширення. Всього до отримання незалежності в Україні було побудовано чотири ССЗ — в Києві, Севастополі, Харкові та Дніпропетровську. Сумарна проектна потужність чотирьох українських ССЗ становить 1,2 млн. тонн відходів на рік, або 12% їх загального обсягу. Ще один завод було спроектовано 1991 року в Донецьку, проте у зв’язку з різким погіршенням економічної ситуації та екологічною небезпекою, яка супроводжує діяльність такого об’єкту, його не побудували.
Всі чотири ССЗ фізично і морально застарілі. Підприємства вже давно не працюють на повну потужність. Так, продуктивність київського заводу впала до 45% проектної потужності, діяльність Кримського (Севастополь) заводу практично зупинена, Харківський ССЗ останні роки працює на 15% своєї потужності, експлуатація Дніпропетровського ССЗ ведеться на 40% потужності. Постійно погіршується якість роботи підприємств — через подорожчання газу, потрібного для спалення відходів, його намагаються економити, в результаті чого сміття не спалюється до стану шлаку. Фактично, кінцевою продукцією ССЗ стає обгоріле сміття замість попелу та шлаку. Спецобладнання на побудованих за радянських часів українських ССЗ не розраховане на ефективну боротьбу з забрудненнями, в тому числі і діоксинами. Загалом, діяльність вітчизняних сміттєспалювальних заводів офіційно визнана небезпечною. Крім того, дорогий природний газ та електроенергія роблять діяльність вітчизняних підприємств збитковою. Їх закриття вважається справою часу, і лише відсутність коштів на альтернативні методи поводження з відходами є причиною того, що ССЗ усе ще працюють.
Розміщення та поховання побутових відходів.
 Домінуючим методом поводження з побутовими відходами в Україні було і залишається розміщення та поховання ТПВ на сміттєзвалищах і спеціальних полігонах, яких офіційно сьогодні налічується понад 770. Переважна більшість звалищ (від 80 до 90%) працюють у режимі перевантаження, з давно порушеними проектними показниками щодо обсягів надходження відходів, без дотримання запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод та повітряного басейну. Полігони ці розміщені поблизу міст і приймають, відповідно, міські відходи. Щодо сіл, то в переважній більшості сміття там просто вивозять за околиці і скидають у природні заглиблення (ярки, рови тощо). Дуже поширена практика вивезення сміття на лісові галявини, поля, інші об’єкти, не передбачені до використання як сміттєзвалища. Тільки великих стихійних нагромаджень сміття нараховується близько 1000, що становить до 66% усіх сміттєзвалищ в Україні. Ситуація з відходами має різний рівень гостроти в різних країнах світу. Фахівці навіть розрізняють три категорії країн, з огляду на склад їхніх відходів. Перед країнами відповідних категорій стоять різні завдання щодо побутових відходів. Якщо в слаборозвинених країнах з ними пов’язана насамперед санітарно-гігієнічна проблема (велика маса неприлаштованої органіки сприяє поширенню небезпечних хвороб), то перед розвиненими постають складніші питання: втрата природних ресурсів, хімічне забруднення тощо. В т.з. перехідних державах (до яких, згідно з цією класифікацією, належать східноєвропейські країни та держави колишнього СРСР, у тому числі й Україна, а також ряд південноамериканських та східноазійських країн) можна розглядати проблему ТПВ як поєднання обох проблем.
Для погодження численних питань, викликаних утворенням величезних обсягів відходів споживання, в розвинених країнах створена ціла господарча галузь, що отримала назву «waste management» (керування відходами). Її діяльність полягає в санітарному очищенні населених пунктів, організованому збиранні вторинної сировини, придатної для використання, та знешкодженні непридатного для використання сміття. На початку 90-х років у цій галузі в розвинених країнах тільки на переробних підприємствах було задіяно понад 300 тисяч працівників, які щорічно переробляли 300 млн. тонн промислових та побутових відходів, повертаючи в економічний оборот 200 млн. тонн, що давало понад 30 млрд. доларів доходу.
Незалежно від особливостей галузі в різних державах, головне завдання системи керування відходами — зменшення кількості та обсягу ТПВ. В умовах виснаження світових сировинних ресурсів украй нераціонально, як з економічного, так і з екологічного погляду, закопувати в землю готову сировину, придатну для використання. Головною ж проблемою використання цієї сировини стає її вилучення зі сміттєвої маси, оскільки в суміші вона практично непридатна для переробки. З огляду на неможливість повноцінного технічного сортування побутових відходів, у системі керування ними пріоритет надається роздільному збиранню відходів на етапі їх утворення. Для цього використовуються економічні стимули, юридичні заходи, агітація та пропаганда серед населення.
Однак слід розуміти, що головна увага у будь-якій програмі поводження з побутовими відходами має приділятись роботі з населенням. Саме його активна позиція — запорука успішної діяльності в одних західних країнах, тоді як байдужість зводить нанівець зусилля в інших. Робота з

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12