Зростання екологічного напруження виявляється у таких соціальних наслідках, як нестача продовольства у світі, зростання захворюваності населення, виникнення нових хвороб, екологічна міграція населення і поява екологічних біженців, локальні екологічні конфлікти, пов’язані зі створенням нових екологічно небезпечних для населення підприємств, вивіз токсичних технологій і відходів в інші держави тощо.

Порівняльний аналіз стану навколишнього середовища окремих держав світу свідчить, що нині Україна ще далека від екологічно сталого економічного розвитку і не має достатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем. Виявом екологічної кризи в країні є: зміни генетичного фонду людини та тварин, недостатня енергетична, мінерально–сировинна та продовольча за-безпеченість розвитку цивілізації, демографічний дисбаланс, забруднення довкілля токсичними відходами тощо. Разом з тим Україні найближчими роками необхідно приєднатися до світового інтеграційно–цивілізаційного процесу, перейти до ринкової економіки, демократії, правової держави, громадянського суспільства.

Податки на забруднення. Є дві моделі регулювання природоохоронної діяльності. Перша базується на принципі дій “спонукального податку”. В цьому випадку рівень платні повинен зацікавити підприємство–забруднювача в очищенні виробничих відходів до встановлених законодавством норм. Друга модель використовує принцип “перерозподілу податків”. Їхній рівень не залежить від чинних екологічних норм. Функція цих податків — мобілізація засобів для фінансування природоохоронних програм. Крім того, вони сприяють зниженню сумарних витрат підприємств, розташованих поблизу, на очищення викидів шкідливих речовин.

Розвиток житлово–комунального господарства. Щоб посилити адресність соціальної підтримки населення в усуненні перехресного субсидіювання і дотаційності житлово–комунального господарства, надані житлові компенсації повинні забезпечити часткове відшкодування витрат на оплату житла і комунальних послуг малозабезпеченим сім’ям і будуть гарантувати, що відповідні витрати кожної сім’ї за встановленими соціальними стандартами не перевищуватимуть 20 % їхнього сукупного доходу.

Доцільним видається скорочення перехресного субсидіювання комунальних послуг, що призведе до зниження тарифів на комунальні послуги для підприємств–споживачів. Необхідно реалізувати систему заходів для регулювання на муніципальному рівні тарифів підприємств житлово–комунального господарства, які є локальними монополістами, використовуючи також впровадження практики відкликання концесійних договорів на управління об’єктами комунальної інфраструктури.

Передбачається створити умови для залучення довгострокових приватних інвестицій у житловий сектор і відпрацювати кредитні та позикові механізми їхнього використання громадянами, забудовниками, органами місцевого самоврядування.

Реалізація даної концепції перетворень соціальної сфери може стати основою стратегії соціальної політики України періоду трансформації.

11. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

11.1. Охорона природного навколишнього середовища

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища в Миколаєві є великі промислові підприємства, комунальне господарство міста, рух пасажирського, важкого вантажного та транзитного транспорту через центральну частину міста, що обумовлене географічним розташування м.Миколаєва та відсутністю об'їзного шляху, застарілі каналізаційні та водопостачальні мережі.

Водопровідно-каналізаційне господарство безпосередньо впливає на екологічний стан міста. Цей вплив виявляється в погіршенні стану водних об'єктів міста при скиданні неочищених стічних вод та різного роду захворюваннях, викликаних споживанням неякісної питної води, епідеміологічної ситуації при поривах каналізаційних систем. Найбільший забруднювач – МКП «Миколаївводоканал», скид забруднених вод якого складає близько половини від загального скиду по Миколаївській області і більше 95% по місту Миколаєву. Загальна кількість скинутих з насосних станцій каналізації неочищених стоків у 2004 році –1,83 млн.м 3 . До Бузького лиману у 2004 р. скинуто 48,2 тис.т забруднюючих речовин.

Заходи з модернізації, реконструкції і ремонту каналізаційної мережі та очисних споруд м.Миколаєва (проведена реконструкція цеху механічного зневоднення мулу, раціональне використання питної води) дозволили значно зменшити скид забруднених стічних вод в поверхневі водні об'єкти, який за останній рік зменшився на 2,9 млн.куб.м.

Показники | Одиниця виміру | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік (очікувані показники) | 2006 рік

Кількість забруднених стічних вод, які скидаються до поверхневих водних об'єктів | млн.мі | 52,6 | 46,8 | 44,3 | 41,4 | 41,0

Місто Миколаїв не входить до міст України з високим забрудненням атмосфери, в ньому відсутні підприємства хімічної, вугільної промисловості. За даними статистики, у середньому на одного мешканця України припадає 86 кг речовин, які забруднюють атмосферу. У нашому місті це значення становить 78 кг, що повністю відповідає середньому рівню забруднення атмосфери. Найбільш розповсюдженими речовинами забруднення атмосферного повітря в м. Миколаєві є пил , діоксид сірки , оксид вуглецю , діоксид та оксид азоту , фтористий водень , формальдегід , бенз(а)пірен та важкі метали.

Спостереження за станом атмосферного повітря на автомагістралях міста показали, що найбільш забрудненими вулицями м.Миколаєва є пр.Леніна, пр.Героїв Сталінграда, вул.Пушкінська, вул.Нікольська, вул.Велика Морська, вул.Космонавтів, пр.Миру, пр.Жовтневий. Викиди від пересувних джерел забруднення становлять майже 79% загального обсягу викидів по м.Миколаєву.

За останні роки зберігається тенденція на незначне зниження забруднення атмосфери міста шкідливими речовинами.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

(тис.тонн)   |

Разом | Стаціонарні джерела | Пересувні джерела

2001 р. | 24,7 | 5,7 | 19,1

2002 р. | 26,1 | 6,4 | 19,7

2003 р. | 40,4 | 6,26 | 34,14

2004 р. | 31,2 | 6,59 | 24,61

(+/-) 2004 р. до 2003 р. | -9,2 | +0,33 | -9,53

У сфері поводження з відходами найбільш гострою екологічною проблемою є стан міського звалища твердих побутових відходів поблизу с.В.Корениха. Міський полігон ТПВ введено в експлуатацію в 1972 р., його площа складає 31,55 га, фактичний об'єм на 01.01.04 - 34 млн. м 3 , річне надходження ТПВ за останні 5-7 років складає в середньому 650-750 тис. м 3 /рік.

За даними КП “Миколаївкомунтранс”, на міський полігон ТПВ вивезено: — 

рік – 35,0 тис.т; — 

рік – 69,2 тис.т; — 

рік – 140,0 тис.т; — 

рік – 174,0 тис.т.

Щорічно на території