Директор зізналася, що незважаючи на збільшення обігу рентабельність останнім часом знижується: окремі види відходів, зокрема склобій, є «практично збитковими». Невигідною вона вважає й роботу з текстилем: «Ми закуповуємо цей вид вторсировини по 10 к./кг, а маємо продавати по 16 к. з ПДВ, і при цьому сортувати його і витрачати гроші на дріт — 22 копійки за кілограм».

Найлегший спосіб перетворити сміття на гроші — переробити побутові відходи на папір, пластмасу, скло, текстиль, метали. У Києві, наприклад, вісім підприємств займаються лише заготівлею макулатури — цей вид вторсировини є найрентабельнішим. «Нелегальний макулатурний бізнес у Києві стоїть на дві голови вище, ніж легальний, до того ж цю нішу ринку повністю заповнено», — нарікає Ольга Малахова-Чуднер. Якщо ніші макулатури і склобою на ринку заповнені, то закувівля і перероблення шин, плівки, ПЕТ-упаковки є перспективнішими. Традиційно привабливим залишається збирання чорного і кольорового металу — тут ще залишилося місце для нових гравців.

Оптимізм в учасників ринку вселяють галопуючі темпи зростання обсягів відходів, а нерозвинена інфраструктура робить цю сферу особливо привабливою для інвесторів.

Транспортування

Поряд зі збиранням вторресурсів найконкурентнішим напрямом є транспортування. Понад 320 млн грн заробили минулого року суб’єкти господарювання, які займаються транспортуванням сміття. Сьогодні їх в Україні понад 1000, як приватних, так і комунальних. Ліцензія Мінприроди на транспортування твердих побутових відходів (ТПВ) дозволяє брати участь у тендері на обслуговування житлокомунгоспу. Підприємство-переможець отримує свою зону очищення (конкретні адреси будинків) і, відповідно, частку державного фінансування.

Співпраця з ЖКГ часто супроводжується затриманнями оплати, тому деякі підприємства винайшли новий спосіб обслуговування комунального сектора — через укладення договорів на вивезення сміття безпосередньо з населенням. Саме цим шляхом, наприклад, пішло комунальне підприємство «Спецкомунтранс» у Хмельницькому. За такою схемою працюють підприємці і з приватним сектором.

Але все-таки найвигідніше працювати з юридичними особами — по-перше, це стабільний попит на послуги з вивезення сміття, по-друге, вища оплата. Середній тариф на вивезення сміття, за даними Держкомітету житлового господарства, минулого року становив: для населення — 5,75 грн/куб. м, для бюджетних організацій — 7,43 грн/куб. м, для підприємств — 8,22 грн/куб. м. До речі, розрахунок вартості вивезення сміття виходячи з кубометрів, а не тонн, є ще одним прийомом бізнесменів. «Усі місцеві комунальні служби платять за вивезення сміття, обліковуючи його в кубах, за це дають великі гроші, а підприємці, по суті, перевозять повітря. Понад те, це повітря скупчується на місцевих полігонах», — стверджує Ольга Малахова-Чуднер.

Найзначнішу частину у витратах транспортувальників становить плата за утилізацію ТПВ на полігоні, яка в середньому по Україні становить близько 4 грн/куб. м. Тому багато дрібних суб’єктів господарювання оптимізують витрати, звалюючи сміття на пустирях, в парках і лісопосадках. За підсумками минулого року у Києві утворилося близько 3,6 млн т побутових відходів, з них 0,6 млн т потрапило на сміттєпереробний завод «Енергія», 1,4 млн т пішло на п’ятий і шостий полігони, решта 1,6 млн т зникли, а місто платило за них 15,6 грн/куб. м.

Торік транспортуванням київського сміття займалися 17 підприємств, нинішнього року до них приєдналося ВАТ «Грінко-центр». На сьогодні ця компанія вивозить сміття з чотирьох районів Києва на свою сортувальну станцію, в майбутньому має намір працювати у всіх районах міста і вийти на збирання сміття в 12 найбільших містах України.

Найсерйознішим гравцем ринку транспортування побутових відходів Києва залишається ВАТ «Київспецтранс» (51% акцій — київська міськрада, 46,835% — ТОВ «Геотрон»), що працює переважно з міськими ЖКГ. Торік чистий прибуток підприємства становив 24,694 млн грн. На думку представників компанії, рівень конкуренції на ринку транспортування побутових відходів столиці сьогодні невеликий, але водночас гостро відчувається проблема платоспроможності клієнтів.

Крім того, процвітає приватне вивезення відходів. Десятки автопідприємств надають послуги з транспортування будівельного сміття. Але це — сезонний бізнес. При цьому розцінки подібних агенцій за будівельне сміття становлять 150-180 грн за одну поїздку (за побутові відходи 250 грн), вага і габарити сміття при цьому перевізника не цікавлять. Більшість опитаних Контрактами директорів таких автопідприємств від офіційних коментарів утрималися, хоча один з власників вантажного автомобіля обмовився, що рентабельність його бізнесу невисока.

За його словами, 10% від суми замовлення на вивезення сміття забирає автопідприємство, з яким він працює за контрактом, інші гроші водій витрачає на пальне і на дозвіл вивантажити сміття на полігоні (50-70 грн). Як зізнався Контрактам директор однієї з транспортних фірм, здебільшого таке сміття не доїжджає до звалищ, хоча, за великим рахунком, його це не цікавить.

Особливий бізнес-напрямок — сортувальні станції. Член спостережної ради (і один з власників) Грінко-центру Віктор Ржоткевич розповів: «Спочатку в нас не було планів займатися транспортуванням відходів, ми вважали за достатнє, якщо компанії нам просто постачатимуть ТПВ, а ми займатимемося сортуванням. Але сміття в тому вигляді, в якому воно надходить, є мало придатним для переробки, велика його частина йде у відходи. Відтак вирішили перевозити сміття самостійно, щоб дійти до постачальника відходів — так можна домовитися ділити сміття хоча б на дві фракції, виокремлюючи