Навколо міста Миколаєва розвідано п'ять родовищ піску (Південно-Бузьке, Балабанівське, Веснянівське, Матвіївське, Калинівське), з яких розробляється з оформленням необхідної документації (ліцензії на користування надрами, гірничого відводу та ін.), лише Південно-Бузьке та Балабанівське (ВАТ “Нікстром”). На інших родовищах видобування має стихійний характер, роботи проводяться хаотично, не виконуються вимоги чинного законодавства, місця стихійного видобування піску за мірою видобування корисної копалини перетворюються у сміттєзвалища.

Площа зелених насаджень загального користування в місті – 858,8 га. Охоплено активним доглядом 440,5 га або 50,7 %. Квітники обладнані на площі 15,8 тис.м 2 . Кількість зелених насаджень в м.Миколаєві складає 17,1 кв.м. на одного мешканця. Переважають такі породи дерев: акація біла, клен ясенелистий, шовковиця, тополь Білле, клен гостролистий, горіх грецький, ясень зелений і звичайний, платан західний, дуб черешчатий, каштан конський, липа дрібнолистяна. За останні роки в місті висаджено близько 100 тис. саджанців дерев та кущів.

Біорізноманітність Південного Бугу, Інгулу і Дніпро-Бузького лиману налічує 70 представників іхтіофауни. У межах міської території спостерігається заєць-русак. На степових ділянках багато комах; серед земноводних і рептилій звичайними є зелена жаба, прудка ящірка, жовтобрюхий полоз, вуж, серед птахів – жайворонок, сіра куріпка, перепел. Плавні населені багаточисельним і різноманітним пташиним світом.

У межах міста налічується 17 об'єктів природно - заповідного фонду загальною площею 1184 га (4,5% міської території): —

Миколаївський зоопарк; —

дуби черешчаті, природне джерело «Турецький фонтан»; —

парки: Перемоги, ім.Петровського, «Ліски»; сквери: Піонерський, ім. Ленінського комсомолу, 68-моряків-десантників, «Пам'ять», Сиваський; Флотський бульвар; —

урочище «Дубки», заказники «Жовтневе водосховище» і «Балабанівка».

Головні проблеми:

Згідно з Екологічною політикою м.Миколаєва (затверджена рішенням міської ради від 14.12.01 №36/29) основними стратегічними напрямками екологічного розвитку міста є:

- реконструкція водно-каналізаційного господарства;

- утилізація побутових і промислових відходів;

- розвиток громадського транспорту та велоруху;

- реконструкція дорожньо-транспортного господарства;

- комплексний благоустрій міста;

- екологічне виховання та освіта;

- екологічне управління містом;

- раціональне землекористування;

- придбання екологічно чистих товарів і послуг.

Цілі та пріоритети:

Основними цілями є наближення м.Миколаєва до екологічно безпечного розвитку, стійкого розвитку, що означає гармонійний розвиток економіки, соціальної сфери і навколишнього середовища в нерозривному взаємозв'язку. Стійкий розвиток означає розвиток без завдання збитку основним екологічним, соціальним й економічним процесам.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення цілей

Конкретні заходи розв'язання головних проблем містяться в Місцевому плані дій на ХХІ століття, який затверджено рішенням міської ради від 14.12.01 № /29.

Основні з них:

- скорочення водоспоживання за рахунок установлення приладів обліку всім споживачам, корегування нормативів водоспоживання і ціни на воду, при цьому буде значно скорочена кількість господарсько-побутових стічних вод;

- сучасні підходи у поводженні з твердими побутовими відходами: сортування відходів, застосування сучасного технологічного обладнання для збирання, транспортування та утилізації, переробка вторинних ресурсів (скло, пластмаси, папір);

- зниження витрат на опалення будівель, за рахунок усунення теплових витоків, використання нових видів палива (брикетоване паливо з органічних відходів рослинного походження для котелень замість вугілля);

- екологічне виховання та освіта населення міста. 

Урбанізація та її негативні наслідки

У наш час особливо зросло забруднення навколишнього середовища у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Відбувається нестримна концентрація людей в містах, з'являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси, збільшується їхня кількість, розміри та проблеми.

Очікується, що частка міського населення в Західній Європі в 2000 році складе 71%, в Північній Америці — 87, в Латинській Америці — 80, в Австралії і Океанії — 80, в Східній Азії — 40, в Південній Азії — 35, в Африці — 39%. У 1900 році у світі налічувалось 10 міст-мільйонерів, в 1975 — 185, в 2000 році (за прогнозами) їх число перевищить 400. В 1920 році два найбільших міста світу — Нью-Йорк і Лондон мали відповідно 5620 тисяч і 4483 тисячі чоловік населення, два — Париж і Чикаго — наближалися до трьох мільйонів (відповідно 2906 і 2702 тис.) і ще чотири міста — двох мільйонів чоловік (Токіо - 2173, Берлін - 1903, Відень - 1841 і Філадельфія - 1824 тисячі чоловік). Вісім із десяти найбільших міст світу були у США, Європі й Японії і тільки 2 — в Південній Америці та Китаї.

Через, сорок років, в 1960 році, якісна картина розташування багатомільйонних міст на карті світу істотно не змінилася, якщо брати до уваги десять найбільших міст: вісім з них знову розташовані у США, Європі та Японії і два — в Південній Америці та Китаї.

Рис. 2. Зміни чисельності населення в різних регіонах України в 1992 році у розрахунку на 100 чол.):

1 — Закарпатська обл.; 2 — Рівненська обл.; З — Івано-Франківська обл.; 4 — Волинська обл.;

5 — Чернівецька обл.; 6 — Львівська обл.; 7 — Херсонська обл.; 8-м. Київ; 9 — Тернопільська обл.;

10 — Республіка Крим: 11 — Миколаївська обл.;12 — Житомирська обл.; 13 — Одеська обл.;

14 — у середньому по Україні; 15 — Хмельницька обл.; 16 — Запорізька обл.; 17 Дніпропетровська обл.;

18 — Київська обл.; 19 — Кіровоградська обл.; 20 — Вінницька обл.; 21 — Харківська обл.; 22 — Луганська обл.; 23 — Черкаська обл.; 24 — Донецька обл.; 25 — Полтавська обл.; 26 — Сумська обл.; 27 — Чернігівська обл.

Зате кардинально змінилися у бік збільшення