"Топонімічні назви є дуже стійкими в народі. Вони відображають істотні сторони життя і діяльності. Відкриті ще первісною людиною родовища з часом вичерпали себе й були закинуті й забуті. Однак відповідні географічні назви, що засвідчують знахідки корисної копалини в даному районі, зберігаються на протязі тривалого часу.

Інтенсивне використання янтарю для виготовлення з нього прикрас і культових предметів послужило причиною проникнення його в топонімічні назви. Цілком зрозуміло, що використання топонімічних ознак при пошуках янтарю повинно проводитися з урахуванням різних варіантів вимовляння цього слова на мовах корінного населення, що проживало в певному районі в давні часи.

Можна навести ряд прикладів географічних об'єктів, що отримали свою назву від родовища янтарю, що знаходилося неподалік (або одиноких знахідок): смт. Янтарне в Калінінградській обл., р. Янтра в південній Болгарії, м. Бурштин в Івано-Франківській обл., ділянка Янтардаг (Янтарна гора) в Якутії, Янтарна гора поблизу Гданська, с. Бурштинова гура в Польщі.

Тут топоніміка набуває подвійного значення: допомагає встановити риси економічної географії давнього минулого і виступає одним із критеріїв при пошуках накопичень янтарю. Так, в 1912 р. в підручнику по геології і мінералогії, виданому у Львові, можна було прочитати про знахідки янтарю біля Львова і Бурштина. Зараз ці родовища забуті, а про знахідки янтарю біля Бурштина свідчить тільки назва міста." Як тут не згадати, що про знахідки янтарю в околицях Бурштина повідомляє також "Хроніка міста Бурштина".

Слова відомого вченого є тим вагомим аргументом, який робить геологічну версію походження міста найбільш наближеною до істини.

Отже, нашим дослідженням встановлено, що Бурштин отримав свою сучасну назву в другій пол. XVI ст., (найвірогідніше біля 1596 р.) після відбудови зруйнованого татарами чи повінню Нового села на новому місці. На цей час існувала практика називати новозасновані поселення або іменами власників, або за мікротопонімічними ознаками - назвами урочищ, річок, особливостями рельєфу. Прямих доказів про отримання містечком свого наймення від людей на прізвище Бурштин немає. Тому можемо стверджувати, що новозбудований населений пункт перейняв йазву урочища. Крім того, на час отримання Бурштином своєї назви приходиться пік популярності янтарю. В літературі з геології та мінералогії збереглися згадки про знахідки в Бурштині цього коштовного каменю, які правдоподібно дали назву урочищу Бурштиновому. Ще одним доказом на користь цієї версії є той факт, що більшість населених пунктів названих іменами коштовних каменів були переважно їх центрами добування.

Авторські права на інформацію належать Зеновію Федунківу

ВСТУП    

Пріоритетна увага до охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення – невід’ємна умова сталого розвитку України, її регіонів та кожного населеного пункту.   

Важливість акцентування діяльності київської міської влади на екологічному аспекті сталого розвитку обумовлена тими ж причинами, які в глобальному масштабі обумовили формування програми дій ООН “Порядок денний на ХХІ століття”:   

по-перше, постійним розвитком виробничої діяльності, виникненням нових виробництв та матеріалів, більшість з яких в процесі свого функціонування та після його завершення являє собою джерела забруднення навколишнього середовища і становлять екологічну загрозу, особливо в місцях надмірної концентрації виробництва, якими є великі міста;   

по-друге, виснаженням природних можливостей забезпечення здорового способу життя людей, особливо у великих урбанізованих утвореннях, таких як великі міста.   

Саме тому на території міста Києва здійснюється політика, спрямована на захист життя і здоров’я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.   

“Київська міська програма охорони навколишнього природного середовища” (далі – Програма) розроблена з однією метою – забезпечення максимально ефективного використання та активізації природного фактора здорового способу життя киян.   

Це означає необхідність створення умов для мешканців та гостей столиці України користуватися:

чистим повітрям;

чистою водою;

екологічно чистими продуктами харчування;

екологічно чистими рекреаційними ресурсами міста.    

Для забезпечення цих основних умов здорової життєдіяльності населення в місті необхідно:

ефективно використовувати наявні природні ресурси;

проводити постійну роботу з їхнього збереження (захисту від негативного впливу факторів антропогенного навантаження);

розробляти і реалізовувати заходи, спрямовані на постійне поліпшення якості навколишнього природного середовища в столиці України.    

Київська міська влада передбачає, що в результаті своєї діяльності протягом поточного терміну керівництва містом (2002-2006 рр.), м.Київ:   

по-перше, доведе всі показники екологічного життєзабезпечення киян до прогресивних науково обґрунтованих стандартів;   

по-друге, стане одним з найбільш екологічно благополучних міст серед столиць та великих міст України та Європи.   

Екологічна політика в м.Києві формується і реалізується:

постійною комісією Київради з питань екологічної політики;

Державним управлінням екології та природних ресурсів у м.Києві;

Управлінням охорони навколишнього природного середовища КМДА;

КП “НДІСЕП”.  
 
 
 

ІІІ. Шляхи ефективного розв’язання

екологічних проблем м.Києва 

Раціональне використання земельних водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створення умов для їхнього відновлення.

Поліпшення санітарно-гігієнічного й екологічного стану м.Києва шляхом впровадження сучасних технологій збирання, вилучення, переробки та знешкодження промислових і побутових відходів, запобігання забрудненню атмосферного та водного басейнів, земельних ресурсів тощо.

Забезпечення захисту міста від несприятливих природних явищ, стихійних лих та техногенних аварій шляхом заходів щодо попередження та ліквідації їх наслідків.

Наукова підтримка розв’язання екологічних проблем столиці шляхом проведення наукових досліджень, впровадження новітніх наукових розробок з метою сприяння вирішенню соціально-економічних, екологічних та інших проблем, передусім у аспекті ресурсо- та енергозбереження.

Створення інформаційних систем для проведення екологічного моніторингу міста шляхом вивчення, вдосконалення та поширення передового зарубіжного досвіду, накопичення статистичних та інших даних, необхідних для аналітичних розробок.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього