Удосконалення системи управління та формування всіх видів інфраструктури у м.Києві в галузі охорони навколишнього природного середовища:

впровадження та удосконалення системи екологічного менеджменту і аудиту відповідно до міжнародних вимог (EMAS) та державного стандарту України (ДСТУ ISO 14001-97);

удосконалення виробничої сфери із забезпеченням її економічної ефективності й соціального спрямування. створення належних умов для розвитку наукоємного, екологобезпечного виробництва на підприємствах усіх форм власності з метою забезпечення продуктивної зайнятості населення, відновлення кадрового та наукового потенціалу, створення нових робочих місць;

розвиток інженерної сфери (впровадження нових технологій, мереж і споруд енергопостачання, теплозабезпечення, водопостачання, каналізації), впровадження енергозберігаючих систем інженерно-технічного забезпечення функціонування житлово-комунального господарства міста;

розроблення пропозицій щодо прийняття нових нормативно-правових актів з питань: охорони довкілля, землекористування, а також регулювання, планування та забудови м.Києва; реформування соціальної, житлової, інвестиційної політики; діяльності органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, фізичних і юридичних осіб у сфері забезпечення сталого розвитку столиці та прилеглих територій.  

ІV. Екологічні показники сталого розвитку м.Києва в галузі

охорони навколишнього природного середовища

(екологічні індикатори сталого розвитку м.Києва) 

Відсотковий показник задоволення населення станом довкілля в м.Києві на підставі проведення щорічного соціологічного опитування.

Фінансування екологічних та природоохоронних заходів у м.Києві (щорічний відсоток бюджетних та інших коштів).

Якість атмосферного повітря (кількість днів на рік, коли концентрації окису вуглецю, сполук сірки, двоокису азоту, зважених речовин, пилу та інших забруднювачів, які перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) за результатами аналітичних вимірів).

Якість поверхневих вод на підставі проведення аналітичних вимірів хімічного, органічного та бактеріологічного забруднення акваторії річки Дніпра та внутрішніх водойм у межах міста.

Якість питної води за результатами аналітичних вимірів (відсоток проб, які відповідають державному стандарту).

Відсотковий показник перероблених та знешкоджених побутових і промислових відходів по відношенню до обсягів їх утворення за захоронення.

Обсяг споживання природних ресурсів (щорічне середнє споживання питної води, електроенергії, газу, теплової енергії на одного мешканця міста на добу за результатами аналітичних вимірів).

Здоров’я населення (щорічні показники захворюваності, які обумовлені станом навколишнього природного середовища: захворювання кишково-шлункового тракту, органів дихання, онкозахворювання, інфекційні та ін.).

Площа природно-рекреаційної зони (щорічні середні показники на одного мешканця в межах міста).    

В столиці не існує спеціалізованих служб з визначення та догляду за станом прибережних захисних смуг, а також відсутній перелік об’єктів, які розташовані на земельних ділянках цих смуг.   

Прибережна смуга Дніпра та всіх внутрішніх водойм в місті потребує негайних заходів щодо покращання їхнього санітарного стану, бо береги цих водойм зараз вкрай захаращені різними видами відходів. При опадах та піднятті рівня води сміття потрапляє у воду, і це суттєво знижує якість водного потенціалу міста.   

На сьогодні міські водойми і водотоки перетворені у водні об’єкти переважно дощового живлення, тому якість їхніх вод значною мірою залежить від якісного складу поверхневого стоку, який в достатній мірі не досліджений, мінливий і за відсутності його очистки згодом може призвести до непередбачених санітарно-епідемічних ситуацій.   

Поверхневі стоки з території міста відводяться мережею колекторів дощової каналізації через 80 випусків в р.Дніпро та зв’язані з ним відкриті водойми. Крім того, до річок Либідь та Сирець підключено ще 52 водовипуски дощової каналізації. Із них лише 5 водовипусків дощової каналізації з житлових масивів міста обладнані очисними спорудами, але й їхня технічна оснащеність не забезпечує достатню якість очистки стічних вод, що значною мірою впливає на стан та властивості води в Дніпрі.    

В Києві склалась критична ситуація зі станом міських каналізаційних колекторів, яка може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.   

На балансі ВАТ “Київводоканал” знаходиться 2449,48 м каналізаційних мереж, із яких в аварійному стані – 887,5 км (36%). Значний відсоток амортизації основних фондів (мереж та обладнання) і недостатні обсяги фінансування експлуатаційної діяльності протягом останніх років призвели до збільшення кількості аварійних витоків та пошкоджень.    

по-третє, у недоліках системи поводження з відходами, які не були утилізовані на місцях їхнього утворення, а також системи очищення території міста від відходів. Така система вимагає чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки відходів за прогресивними технологіями з метою забезпечення їхнього подальшого використання в якості нових видів ресурсів, а також науково обґрунтованими засобами захоронення невикористаних відходів (сміття) на спеціально облаштованих полігонах;   

по-четверте, у недоліках існуючих механізмів (правового, інформаційного, економічного, кадрового) забезпечення переробки відходів та очищення міста від сміття.    

2.3.1. Побутові відходи    

В Києві за рік утворюється близько 1,2 млн. тонн твердих побутових відходів (ТПВ).    

Приблизно 50% ТПВ складають харчові та паперові відходи, а інші 50% – це поліетилен, пластмаса, гума, скло, метали, деревина — цінні компоненти, які через відсутність роздільного збору, служби з сортування та складування, не утилізуються і без переробки захоронюються або знищуються, вимагаючи додаткової площі на звалищах і полігонах та енергетичних витрат при їхньому спалюванні.    

Вага 1м3 міських відходів складає приблизно 250 кг.    

Видаленням ТПВ у місті займаються:

ВАТ “Київспецтранс” (до 80% збирання відходів) – перевезення та захоронення (складування) відходів на полігоні № 5 в селі В.Дмитровичі Обухівського району Київської області і на полігоні № 6 (тільки будівельні відходи);

філія заводу "Енергія" Київенерго” (до 20% відходів) – спалювання на заводі “Енергія”;

10 підприємств – перевізників відходів.    

Ці підприємства не в повному обсязі забезпечують потреби міста в очищенні його території, захороненні та знешкодженні відходів, крім того існує й низка проблем як щодо їхньої переробки, так і знищення на заводі “Енергія”, а також захоронення (складування) на спеціалізованих полігонах.  

Примітка:  Характеристика стану полігонів захоронення (складування).   

Полігон в с.Пирогів  

На сьогодні не