Тендер на право переробки харківського сміття викликав ажіотаж претендентів

Для будівництва підприємства з утилізації ТПВ міськвиконком провів міжнародний тендер. У ньому взяли участь 10 фірм з України, США, Великобританії, Канади, Італії, Німеччини та Франції. Надходили пропозиції і від підприємств Слобожанщини. Зокрема цементно-шиферний та домобудівний комбінати готові були приймати сміття на спалювання для отримання тепла. А заводи "Харківпластмас" та коксохімічний виношували ідею переробки полімерної тари. Одна з англійських фірм пропонувала поставити модульні системи для перетворення відходів на електроенергію. Але всі ці проекти вимагали значних капіталовкладень української сторони - десятки мільйонів гривень.

Німецький інвестор не надто потерпає від українських конкурентів

Урешті-решт переможцем тендера визнали проект харківського АТ "МТМ-Сервіс" - представника німецької фірми "Умвельттехніка". Українське АТ разом зі своїм потужним німецьким партнером запропонувало реалізувати проект за п'ять років. Як повідомив "ГК" начальник обласного управління житлово-комунального господарства Сергій Піліграмм, німці вже розробили концепцію централізованої комунально-екологічної служби з санітарного очищення із залученням кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. На її втілення у життя потрібно $122 млн. Облдержадміністрацію повідомлено, що уряд Землі Мекленбург-Передня Померанія готовий виступити гарантом згаданого кредиту.

З технологічного боку концепцією передбачено, що сміття, яке надходитиме на місце утилізації, буде розділятися під пресом на рідку та тверду фракції. Очікується, що з першої вироблятимуть біогаз, а друга потрапить у переробку з вилученням цінних компонентів. Щоправда, поки що не визначено, хто сортуватиме сміття: чи то населення під час виносу відер, чи спеціальні станції, на яких уже геть непридатний непотріб будуть ущільнювати для подальшого спалення.

Сміттєпереробний завод, який планують побудувати наступного року, увійде до складу екологічної служби разом з АТП-2028, кількома полігонами, підприємством "Харківкомуночист-вод". Німецька частка в СП становитиме 51%. Внесок української сторони - земля та споруди. Ну і золоті відходи, звичайно.

Павло ГУК

"Втормет": (0572) 12-57-07; 
"Харківвтор-ресурси": (0572) 52-10-54; 
Харківська облдерж-адміністрація: (0572) 47-55-59

Коментар "ГК": 

Ще кілька років тому лідером з утилізації вторсировини на Харківщині було об'єднання "Втормет". Нині воно, перетворившись на ВАТ, помітно втратило свої позиції. Святе місце порожнє не буває: за неофіційними даними, у Харкові створено кілька десятків фірм, які досить успішно збирають брухт та вивозять його на переробні підприємства. Окрім того, в обласному центрі діють (знову ж таки, за неофіційними даними) 25 фірм, що спеціалізуються на макулатурі. І що цікаво - вони закуповують її у населення за 55-60 грн/т, тоді як колишній монополіст - ЗАТ "Харків-вторресурси" - лише за 50 грн/т. Отже, картонно-паперовий непотріб несуть до останнього з меншою охотою. Як наслідок, прибуток Харківвторресурсів від реалізації тонни макулатури скоротився з 27,9 грн у 1996 р. до 2,22 грн у 1997 р., а від тонни текстилю - з 51,8 до 17,8 грн.
Сьогодні 98% міських відходів у Харкові утилізують шляхом поховання на велетенських звалищах просто неба. Загалом на Слобожанщині - 35 сміттєвих полігонів загальною площею 250 га. Всі вони майже переповнені. Щороку в регіоні утворюється понад 4 млн куб. м твердих промислових відходів. Одне з найбільших звалищ - Деркачівське - існує вже понад 20 років. Обласне управління екологічної безпеки якось уже закривало його через тяжку екологічну ситуацію. Цього року полігон впорядкували, збудували під'їзну дорогу, провели рекультивацію земель. Ці заходи дозволять прийняти ще близько 3 млн кубометрів відходів

Брудна справа, яка чистої монети варта

Якщо порахувати фінанси, вкладені в організацію "сміттєвої" справи, звичайні побутові відходи стають насправді "золотими". Наприклад, один 1100-літровий контейнер вітчизняного складання коштує у межах $200, відексплуатований на Заході сміттєвоз - $30 тис., спорудження звалища - $5-6 млн. Зате вже розроблені "сміттєві копальні" дають прибутки і для розвитку фірми, і для повернення західному власнику частини інвестицій. І хоча австрійський батечко львівського дочірнього підприємства "С&С Чернер" не так балував грошима та обладнанням своє українське дитя, як чеські, угорські, словацькі та інші філії (воно отримувало лише використану техніку), "С енд С-Львів" зуміло наздогнати у розвитку своїх західних "братів".

- На фірмі ніколи не було іноземця, який би хотів нас навчити, як це, скажімо, робить німецька "Альтфатер" у Чернівцях чи Тернополі, - розповідає Олег Гайовишин. - При мінімальних вкладеннях "С енд С-Львів" дало максимальну віддачу. І це - заслуга наших людей, які іноді по 48 годин не знімають робу, щоб випустити справне авто на маршрут. Власне організація праці й персонал - два з трьох китів, на яких стоїть підприємство. Порушників дисципліни на перший раз ми штрафуємо, на наступний - звільняємо з роботи. Та й сам колектив (75 осіб) відштовхує тих, хто не витримує наших правил і принципів. Але, щоб потрапити на роботу в "С енд С", яку не назвеш престижною, люди "стоять у черзі".

Третій, найслабший, кит, на якому тримається фірма, - техніка. На його підтримку підприємство