нагромадження часто не відповідають санітарно–гігієнічним нормам. Переважна кількість відходів (понад 80 %) потрапляє у поверхневі сховища, значна кількість — у неорганізовані сховища. Такий перебіг подій ускладнюється недосконалими технологіями переробки відходів, відсутністю безвідходних технологій виробництва та належного дієвого нормативно–правового забезпечення.
Останнім часом антропогенна міграція хімічних елементів стала домінуючим чинником впливу на навколишнє середовище. У процесі переробки сировини утворюється багато нових сполук. Процес їхнього утворення можна поділити на спонтанний і цілеспрямований (тобто за заздалегідь визначеними вимогами до параметрів нового елемента).
Внаслідок спонтанного процесу, який найчастіше виникає при техногенних катастрофах або неконтрольованому збереженні значних обсягів виробничих відходів, з’являються раніше невідомі науці мінерали, їхні сполуки і радіонукліди (так, на шахтних териконах зареєстровано появу раніше невідомих карбідів заліза, а в надрах 4–го енергоблоку ЧАЕС, що вибухнув, знайдено невідомі мінерали, що містять уран, цирконій, кремній тощо) [3].
Сьогодні синтезовано близько 10 млн нових речовин, виробляється у великих масштабах 50 тис., а в особливо великих — 5 тис. сполук. При цьому близько 9/10 первинно видобутої сировини в процесі технологічної переробки йде у відходи.
Катастрофічних розмірів досягло забруднення Світового океану нафтопродуктами, отрутохімікатами, синтетичними миючими речовинами, нерозчинними пластиками, сміттям, іншими відходами, зокрема, радіоактивними. Щорічно у Світовий океан потрапляє понад 30 тис. різноманітних хімічних сполук кількістю до 1,2 млрд т. Антропогенний внесок у забруднення Світового океану токсикантами такий: поліхлорвінілові біфеніли (ПХБ) і пестициди — 100 %, свинець — 92 %, нафтопродукти — 88 %, ртуть — 70 %, кадмій — 50 % [39]. Лише забруднення нафтою та нафтопродуктами здатне завдати непоправних збитків океаніч-ним організмам, істотно змінити теплообмін та вологообмін. На рис. 8.11 представлено основні джерела забруднення нафтою Світового океану та їхній кількісний внесок [6].
Через корабельні аварії та аварії на морських промислах понад 20 млрд т розчинених і суспензованих речовин щорічно потрапляє у води Світового океану. Це негативно впливає на флору та фауну прибережної зони — зони найвищої біологічної продуктивності, що забезпечує існування аквакультури й дає близько 10 % світового вилову риби.
Антропогенне навантаження на Світовий океан постійно збільшується і спричиняє деградацію морських екосистем, що, зрештою, призводить до негативних медико–гігієнічних наслідків для самої людини.
Зростання екологічного напруження виявляється у таких соціальних наслідках, як нестача продовольства у світі, зростання захворюваності населення, виникнення нових хвороб, екологічна міграція населення і поява екологічних біженців, локальні екологічні конфлікти, пов’язані зі створенням нових екологічно небезпечних для населення підприємств, вивіз токсичних технологій і відходів в інші держави тощо.
Порівняльний аналіз стану навколишнього середовища окремих держав світу свідчить, що нині Україна ще далека від екологічно сталого економічного розвитку і не має достатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем. Виявом екологічної кризи в країні є: зміни генетичного фонду людини та тварин, недостатня енергетична, мінерально–сировинна та продовольча за-безпеченість розвитку цивілізації, демографічний дисбаланс, забруднення довкілля токсичними відходами тощо. Разом з тим Україні найближчими роками необхідно приєднатися до світового інтеграційно–цивілізаційного процесу, перейти до ринкової економіки, демократії, правової держави, громадянського суспільства.
Влада "За чистий Ужгород", підтримаймо її Проблема сміття для Ужгорода стоїть дуже гостро, тому 18 серпня в обласному центрі відбудеться акція "За чистий Ужгород", про це повідомив під час круглого столу-наради для представників обласних ЗМІ начальник управління інноваційних впровадже енергозбереження та сталого розвитку міста при міськраді Іван Ванджурак.
Метою акції є прибирання сміття у місті за активної участі громадських, бюджетних, комерційних організацій та жителів Ужгорода, нині розробляється план заходів. Як підкреслив І. Ванджурак, головне завдання, яке собі ставлять організатори акції – це зміна стереотипів мешканців щодо проблеми забруднення міста, адже кожен особисто відповідає за те, чи буде Ужгород чистим і цивілізованим, чи так і залишиться центральним смітником в області.
Основною причиною значного забруднення міста є нестача контейнерів для сміття, оскільки щодня місто продукує близько 750 тисяч літрів відходів, а вже встановлені контейнери в змозі прийняти лише 330 тисяч літрів. Зробивши елементарні арифметичні підрахунки, бачимо, що більше половини усього продукованого сміття так і залишається на вулицях міста та на стихійних звалищах, які ростуть як на дріжджах. Другою причиною забруднення є досить масштабні ремонтні роботи, які розпочали місцеві жителі у зв’язку із встановленням автономного опалення і міні-котелень, позаяк практично все будівельне сміття викидається у контейнери, зовсім нерозраховані на такі відходи. Гідравліка сміттєзбиральних машин просто не витримує ваги контейнерів, тому для будівельних відходів вже найближчим часом поставлять спеціальні баки.
Які ж кроки планує зробити міська рада для усунення вищезгаданих проблем? Насамперед це закупівля двох нових машин для вивезення сміття та 200 контейнерів місткістю 1100 літрів кожний, до того ж протягом двох місяців у центральній частині міста встановлять додатково 100 урн. І. Ванджурак зауважив, що постійно ведеться пошук нових партнерів і інвесторів щодо переробки сміття, вже відбулися зустрічі із колегами з Франції, Німеччини, Чехії та Словаччини. А з листопада 2006 року у місті планують поставити контейнери для різних видів відходів: органічні, скло, пластмаса, папір, залучивши при цьому мешканців до сортування сміття у себе дома з подальшим викиданням його у відповідні баки.
На нараді також ішлося про розробку штрафних санкцій та сітки тарифів щодо мешканців, які забруднюють місто. Отже, можливо незабаром буде, як на Заході: кинув папірець на вулиці – або плати штраф, або доведеться попрацювати на громадських роботах. Чи вдасться запровадити це на