простотою створення нових малих підприємств;
4) підвищеним попитом на папір і картон з вторинного волокна із-за її нижчої вартості і дефіциту на ринку;
5) урядовими законодавчими актами.
В зв'язку з цим, враховуючи досвід країн Заходу, можна порадити нашому уряду наступні кроки:
1) введення платежів за використання упаковки, за рахунок яких у ряді країн організовується збір і переробка відходів;
2) скорочення ставки податку або повне звільнення від оподаткування прибутку підприємств, що переробляють відходи або що використовують їх частково замість первинної сировини;
3) пільгове кредитування створення нових виробництв або технічного переозброєння, аж до повного звільнення від повернення кредиту у разі введення виробничих потужностей в строк або у разі невдачі при інвестуванні заходів з високим ступенем риски;
4) цільове субсидування заходів щодо збору і переробки відходів упаковки і інших відходів.
Варто відмітити, що вкладення наших бізнесменів в переробку картону будуть виправдані, перш за все, з економічного боку, а не тільки з екологічною, хоча і це, поза сумнівом, важливо. При зростанні цін, що очікується, на світовому ринку первинної целюлози і картону, попит на український картон з чистої целюлози повинен зрости. У цих умовах внутрішній користувач, швидше за все, почне орієнтуватися на споживання макулатурного картону (оскільки виробничі потужності виробників целюлозного картону обмежені), що приведе до зростання його частки в сумарному виробництві картону. Цьому сприяє і світова тенденція, також направлена на розширення використання макулатури при виробництві картону. У 2002 р. частка вторинної сировини у виробництві вітчизняної картонно-паперової продукції склала 18 %, за рахунок використання макулатури і деревних відходів було заощаджено 9,7 млн м3 деревини на суму 3,2 млрд рублів. По прогнозах експертів, до 2005 р. за рахунок збільшення попиту і розширення виробничої бази частка макулатурного тарного картону в загальному об'ємі російського виробництва може збільшитися до 20–25 %.
Залишається побажати український бізнесменам навчитися витягувати прибуток навіть з таких, начебто, матеріалів, що валяються під ногами. Відмітимо, що останні новини ринку дозволяють нам дивитися в майбутнє цієї галузі з оптимізмом — недавно, наприклад, (Львівській області) був введений в експлуатацію завод по виробництву паперу з вторсировини. Про це повідомило ТОВ «Екологічні технології» («ВТОРМА»), яке реалізує проект. За його даними, запущений 15 березня завод на сьогодні проводить до 10 т продукції в зміну. Підприємство випускає папір обгортувальну щільністю 80–120 г/м2, папір для гофрирування щільністю 112–140 г/м2, картон для плоских шарів щільністю 120–140 г/м2. Як повідомлялося раніше, об'єм інвестицій в проект склав близько 2 млн дол. США, потужність устаткування дозволяє щомісячно виготовляти до 1 тис. т готової продукції і переробляти до 1,2 тис. т макулатури, що складе близько 14 тис. т макулатури в рік. Отже, враховуючи перспективи розвитку, ми радимо придивитися до цього ринку.
Висновок
Варто відмітити, що вкладення наших підприємці в переробку картону будуть виправдані, перш за все, з економічного боку, а не тільки з екологічною, хоча і це, поза сумнівом, важливо. При зростанні цін, що очікується, на світовому ринку первинної целюлози і картону, попит на Український картон з чистої целюлози повинен зрости. У цих умовах внутрішній користувач, швидше за все, почне орієнтуватися на споживання макулатурного картону (оскільки виробничі потужності виробників целюлозного картону обмежені), що приведе до зростання його частки в сумарному виробництві картону. Цьому сприяє і світова тенденція, також направлена на розширення використання макулатури при виробництві картону. У 2002 р. частка вторинної сировини у виробництві вітчизняної картонно-паперової продукції склала 18 %, за рахунок використання макулатури і деревних відходів було заощаджено 9,7 млн м3 деревини на суму 3,2 млрд рублів. По прогнозах експертів, до 2005 р. за рахунок збільшення попиту і розширення виробничої бази частка макулатурного тарного картону в загальному об'ємі російського виробництва може збільшитися до 20–25 %. Одним із способів сортування макулатурної маси з метою її раціональнішого використання є фракціонування. Метою його є відділення довговолокнистої фракції макулатурної маси. Як правило, довговолокниста фракція збагачена волокнами хвойної целюлози, що мають велику довжину, чим волокна деревної маси.