6. Так зване краплинне зрошування.

Для оберігання від бактерійного і вірусологічного зараження при використанні стічних вод ВІЗ рекомендує використовувати для зрошування тільки оброблені стічні води.

3.9. Вимоги до якості води для аналітичного застосування

Вимоги до якості води для аналітичного застосування встановлює міжнародний стандарт ІСО 3696. Вказаний стандарт широко використовується в аналітичній хімії. Посилання на нього містяться майже в кожному стандарті ІСО на методи аналізу.

Стандарт встановлює три класи води для аналітичних цілей. Вода вільна від колоїдних і іонних забруднювачів і придатна для основних аналітичних цілей, у тому числі і для високодозвільної рідинної хроматографії, відноситься до класу 1.

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД молокопереробних підприємств

Стічні води молокопере-робних підприємств нале-жать до категорії концен-трованих за органічними забруд-нювачами, Вони утворюються під час миття тари, технологічного об-ладнання, приміщень та забруд-нюються залишками молока, продуктами його переробки, ми-ючими засобами тощо, Об'єм та забрудненість стічних вод зале-жать від профілю підприємства, що переробляє молоко.

Концентрація забруднювачів стічних вод різних підприємств молочної промисловості значно коливається: хімічне споживання кисню (ХСК) - 600-8500 мг СЬ/л, БСІ<5 - 300-4800 мг Ог/л, загаль-ного азоту - 20-168 мг/л. Така різ-ниця зумовлена не лише різно-манітним асортиментом продук-ції, що виробляється, а й коли-ваннями витрат та забруднення стоків протягом доби, що зумов-лює необхідність встановлення усереднювачів великої ємності перед їх очищенням. В противно-му разі процес порушується внаслідок залпового скиду мию-чих засобів, високожирних сто-ків, значного коливання рН стіч-них вод. Діапазон змін рН -3,6-0,4. Температура стоків у ме-жах від 16 до 33°С.

Дисперсна фаза забруднень представлена жирами, частин-ками скоагульованого білка, в розчинному стані містяться орга-нічні кислоти, молочний цукор,

Вміст лактози в стоках становить 0,04-0,25%, жиру - 0,01-0,15%, протеїну - 0,075-0,26%. В стічні во-ди надходить у середньому 1,5% молочної сировини, яка пере-робляється на підприємстві.

Відношення БСКв/ХСК стічних вод молокозаводів становить 0,63. Співвідношення БСК : N : Р = 100 : 5 : 0,9, що зумовлює високу ефек-тивність біохімічного очищення.

Співвідношення вуглецю та азоту в стоках молочних підпри-ємств складає 7-8, це, напевно, внаслідок високого вмісту жиру, Співвідношення C/N в субстратах понад 6 оптимальне для прове-дення анаеробної ферментації.

На окремих підприємствах у складі стічних вод міститься мала кількість азоту через особливості технологічного процесу та асор-тименту продукції. За такої ситуа-ції доцільно змішувати виробничі стоки з господарсько-побутови-ми. Концентрація фосфору в стіч-них водах молокозаводів достат-ня для розвитку мікрофлори на очисних спорудах.

Мікробіологічне забруднення стоків молочної промисловості невисоке, це в основному мікро-організми, що спричиняють мо-лочнокисле, спиртове, пропіо-новокисле та маслянокисле бродіння. Закиснення середо-вища негативно впливає на екс-плуатацію очисних систем, які працюють за принципом аероб-ної ферментації.

Стічні води молокоперероб-них підприємств належать до кон-центрованих, тому використову-вати для їх очищення стандартну технологію очищення міських сто-ків неможливо.

Підвищення в останні роки ін-тересу до використання анае-робної ферментації (метанове бродіння) зумовлене необхідніс-тю контролю ситуації внаслідок поширення забруднення навко-лишнього середовища госпо-дарсько-побутовими та промис-ловими відходами.

За-гальний об'єм стоків становить близько 1800 м3 на добу. Найбільш забруднені стічні води цеху, де ви-робляють вершкове масло.

На основі аналізу стічних вод та попередніх розробок щодо створення технології очищення концентрованих стоків з застосу-ванням метанового бродіння як ступеня попереднього очищення відпрацьовані режими анаероб-но-аеробної обробки стоків маслозаводу.

За кількісним та якісним скла-дом забруднень стоки молоко-переробних підприємств - доб-ре поживне середовище для розвитку метаноутворюючих мік-роорганізмів. При використанні анаеробної ферментації утво-рюється біогаз,

Вихідне значення ХСК стічних вод маслозаводу становить 2400 мг Ог/л. Під час метанового зброджування при швидкості роз-ведення 0,02-0,04 год~1 величина ХСК зменшувалась до 200 мг Ог/л, рН зростала до 6,5-7, вміст амо-нійного азоту збільшувався до 40 мг/л, що свідчило про інтенсив-ність розкладання білкових речо-вин. Ефект попереднього очищен-ня становив 85% за ХСК.

Внаслідок аеробної фермен-тації ХСК зменшувалось до 40-60 мг Ог/л, концентрація амонійного азоту - до 2,5 мг/л, що свідчило про процес нітрифікації, Доочи-щення в біофільтрі забезпечує зни-ження ХСК до 10-20 мг Ог/л, Ефект очищення при використанні пов-ної схеми, включаючи метанову, аеробну ферментацію та біологіч-ну фільтрацію, становив 95-97%,

До складу очисних споруд сиркомбінату входять пісковловлювач, прояснювач, чотирисекційний аеротенк об'ємом 2000 м3 з низьконапірною аерацією, вторинний відстійник, піщані фільтри, хлораторний і му-ловий майданчики. Проте, вони не забезпечують якість очищення, пе-редбачену проектом. Через не-

досконалість технології, яка не бе-ре до уваги специфіку забруднень даної категорії стічних вод.

Складність біохімічного очи-щення стічних вод молокозаводів в аеротенках в тому, що стоки містять лактозу, яка швидко метаболізує, і білки, що повільно роз-кладаються аеробними мікро-організмами.

Для інтенсифікації очищення стоків цього підприємства слід оптимізувати процес повітропос-тачання та включити в технологію очищення стадію метанової фер-ментації.

За низьких значень ХСК засто-совувати метантенки економічно невигідно. Використання лише аеротенка з оптимальним повітропостачанням і біофільтра для очищення стічних вод підприємс-тва при вихідному значенні ХСК 1000 мг Ог/л дає можливість змен-шити його величину після перебу-вання стоків в аеротенку протя-гом доби до 60-40 мг Ог/л, на ви-ході з біофільтра - до 20 мг Ог/л.

Використання метанової фер-ментації дозволяє додатково от-римати метан та білкову біомасу. В біомасі мікроорганізмів очисних споруд азот міститься, як прави-

ло, в амонійній та білковій фор-мах, які легко мінералізуються та активно впливають на підвищення ґумусності ґрунтів. Високий вміст біогенних елементів дозволяє сут-тєво знизити використання міне-ральних добрив, особливо фос-форних, які є необхідним фоном під час внесення в ґрунт органіч-них добрив.

Особливістю активного мулу метанової ферментації є високий вміст ціанокобаламіну