Забороняється змішувати чи захоронення відходів, для дозволу відходів.

Діяльність, пов’язана із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та забезпеченням ними переробних підприємств, здійснюється на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону.

Підставою для видачі ліцензії на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини є наявність у спеціалізованих підприємств виробничих і складських приміщень, пресового, вантажопідйомного та аналітичного обладнання, кваліфікованого персоналу.

Загальні вимоги до матеріально-технічної бази для збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини, забезпечення протипожежної та екологічної безпеки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері поводжені з відходами.

Операції поводження з окремими видами відходів як вторинної сировини в частині приймання спеціалізовані підприємства здійснюють через свої приймальні пункти (стаціонарні або пересувні).

Перелік окремих видів відходів як вторинної сировини затверджується Кабінетом Міністрів України.( Стаття 35 в Законом N 3073- III від 07.03.2002)

Державний контроль і нагляд у сфері поводження з відходами здійснюються спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами, інші спеціально вповноважені органи виконавчої влади у сфері поводжені з відходами.

Первинний виробничий контроль у сфері поводжені з відходами у межах своєї компетенції виробники відходів.

Громадський контроль у сфері поводження з відходами здійснюють громадські інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства.

Нагляд за додержанням законів у сфері поводження з відходами здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокурори в межах повноважень, передбачених законом.

З метою стимулювання заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення суб’єктами громадської діяльності, які впроваджують технології, спрямованих на зменшення обсягів утворення відходів, утилізують відходи в процесі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюють їх збирання і заготівлю, будівництво підприємств і цехів, а також організують виробництво устаткування для утилізації відходів, беруть пайову участь у фінансуванні заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення, можуть надаватися відповідно до закону України: (Абзац перший частини першої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002)

Пільги щодо оподаткування прибутку від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів;

Пріоритетне державне кредитування;

Спеціальні державні субсидії на зменшення відсотків за банківські кредити, пов’язані з інвестиціями, що спрямовуються на утилізацію відходів і виготовлення відповідного устаткування;

Дотації з Державного бюджету України республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів для перевезення відходів (вторинної сировини) чи напівфабрикатів, одержаних з цих відходів;

Інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів;

Дотації із фондів охорони навколишнього природного середовища та інших джерел;

Пільги щодо поповнення обігових коштів підприємств, установ та організацій – суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють збирання і заготівлю, оброблення (перероблення) і утилізацію відходів як вторинної сировини, за умови цільового використання цих коштів для придбання та переробки таких відходів. (Частину першу статті 40 доповнено пунктом «є» згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002)

Місцеві органи виконавчої влад та органи місцевого самоврядування можуть визначати у межах своїх повноважень додаткові заходи, пов’язані із стимулюванням утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення.

6.Правопорушення у сфері поводження з відходами і відходами і відповідальність за них

Особи, вині в порушенні законодавства про відходи, дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за:

Порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямо чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків;

Самовільне розміщення чи видалення відходів; (Пункту «б» частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002)

Порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини; (Пункту «в» частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002)

Невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення;

Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;

Порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;

Невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;

Передачу відходів з порушенням установлених правил на зберігання, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій;

Недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини територію України; (Пункту «к» частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3073- III від 07.03.2002)

Несвоєчасно внесення платежів за розміщення відходів;

Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення законодавства про відходи.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з відходами.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері поводженням з відходами відповідно до норм міжнародного права.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого Верховною Радою України, встановлені інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовують правила міжнародного договору.

Висновок

Аналізуючи законодавчі акти та нормативні документи, що стосуються утилізації та рекуперації макулатури, приділяється велика увага правильному зберіганню, обробленню та знешкодженню відходів, щоб мінімізувати вплив на навколишнє середовище.

В рефераті висвітлено сферу дії закону що регулює відносини, пов’язані з утворенням,