роки на Голубинському родовищі відібрано менше 20% затверджених запасів. Тобто, якщо сприймати ймовірність геологорозвідувальних робіт, а також враховувати, що надмірна експлуатація, яка б за обсягами переважала затверджені запаси, на родовищі не проводилась, то причини їх непідтвердження на перший погляд пояснити практично неможливо. Проте ця причина очевидно визначається чинниками, пов’язаними із діяльністю людини, оскільки встановлений геологорозвідувальними роботами темп негативних змін у геологічному часі повинен був би призвести до знищення родовища.
У процесі польового обстеження площі розташування Голубинського родовища було встановлено, що за період після затвердження запасів тут пробурені дванадцять розвідувальних та експлуатаційних свердловин додатково до тих свердловин, які пробурили на родовищі у пошуковий і розвідувальний періоди. Таким чином, загалом на родовищі пробурені тридцять дві свердловини. Жодна з нових свердловин за своєю продуктивністю та якістю води скласти конкуренцію діючим експлуатаційним свердловинам не може. Разом з тим вони здебільшого не ліквідовані, стоять із відкритими гирлами, не експлуатуючи мінеральні води, а тому спричиняють непродуктивну дегазацію покладу мінеральних вод. Про це також свідчать встановлені під час обстеження газові грифони біля обсадних труб, які вказують на незадовільну якість обладнання свердловин. Слід додати, що й експлуатаційні свердловини не обладнані устаткуванням, яке б унеможливлювало довільну дегазацію продуктивного покладу. Зазначені причини призводять до зниження газонасиченості покладу мінеральних вод, зменшення енергії цього покладу, що в свою чергу спричиняє пониження у розрізі межі розподілу між мінеральними і прісними інфільтраційними водами. Тобто, в результаті непродуманої експлуатації Голубинського родовища мало місце значне погіршення природних газогідродинамічних умов, що призвело до зменшення експлуатаційних запасів мінеральних вод більше ніж удвічі. Це сталося тому, що в нових умовах, коли енергія покладу мінеральних вод зменшилася, забезпечити передбачену кондиціями якість відкачуваної із свердловини води можна лише за рахунок зменшення зниження рівня в зоні розвитку прісних вод, що можна зробити лише скоротивши відповідно загальний водовідбір із свердловини.
До причин, що призвели до такої ситуації, слід віднести:
1. ДКЗ СРСР при розгляді матеріалів детальної розвідки не передбачила можливість такого впливу непродуманої експлуатації на стан експлуатаційних запасів і тому у своєму протоколі не визначила особливі умови розробки Голубинського родовища вуглекислих мінеральних вод, як, між іншим, і по решті аналогічних родовищ Закарпатської провінції, що дало можливість водокористувачам здійснювати на родовищі діяльність, яка веде до його знищення.
2. Незадовільний рівень державного контролю (нагляду) за раціональним надрокористуванням, особливо в умовах, що виокремлюються значною складністю формування джерел експлуатаційних запасів мінеральних вод. В Україні відповідно до законодавства такий нагляд здійснює Держнаглядохоронпраці, але, очевидно, відсутність фахівців необхідної кваліфікації не дає змоги цьому комітету здійснювати такий нагляд ефективно.
3. Відсутність в організаціях Державної геологічної служби робіт з оцінки стану експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів мінеральних вод в Україні з урахуванням вуглекислих мінеральних вод.
4. Незадовільний рівень наукового забезпечення регіональних оцінок прогнозних ресурсів мінеральних вод, а також вивчення джерел їх формування, у тому числі за даними досвіду експлуатації.
Слід зазначити, що ситуація, яка склалася на Голубинському родовищі, може бути характерною для всіх родовищ мінеральних вуглекислих вод Закарпатської провінції, де рівень надрокористування не набагато кращий, ніж на Голубинському родовищі. Якщо ж все-таки відрізняється на краще, то слід передбачити заходи, які б дали змогу експлуатувати такі складні природні системи, як родовища вуглекислих вод, у найбільш сприятливих умовах, що відповідають принципам раціонального використання надр. На наш погляд, для цього потрібно:
1. Удосконалити систему державного управління при розробці родовищ корисних копалин з метою забезпечення раціонального надрокористування.
2. Заборонити проведення в межах родовищ мінеральних вуглекислих вод проведення будь-яких бурових робіт, які призводять до нарощування бази експлуатаційних свердловин, або спорудження розвідувальних свердловин, за винятком випадків, коли йдеться про проведення переоцінки запасів мінеральних вод.
3. Ліквідувати в межах родовищ мінеральних вуглекислих вод усі незатампоновані розвідувальні свердловини, які не використовуються як експлуатаційні, а також всі не задіяні дублюючі експлуатаційні свердловини, продуктивність яких робить їх непридатними до використання.
4. Обладнати всі експлуатаційні свердловини, а також свердловини, що ще не введені у експлуатацію, але плануються до введення, устаткуванням на гирлі, яке б унеможливлювало непродуктивну дегазацію покладів мінеральних вуглекислих вод.
5. Державній геологічній службі України виконати оцінку стану експлуатаційних запасів мінеральних вуглекислих вод Закарпатської провінції і розробити рекомендації для покращення цього стану.
6. Інституту геологічних наук забезпечити проведення робіт з оцінки стану експлуатаційних запасів мінеральних вод відповідними науково-методичними рекомендаціями.
7. Державній комісії по запасах корисних копалин України при розгляді матеріалів з розвідки та дорозвідки родовищ вуглекислих мінеральних вод і винесенні відповідних рішень враховувати відповідність технології розробки цих родовищ їх особливостям і ефективність засобів, що застосовуються, в боротьбі із непродуктивними втратами газової складової покладів мінеральних вод.