Реферат - Проблеми та перспективи правового регулювання організації та здійснення екологічного аудиту в Україні
11

інші функції. Відповідна структура могла б розвантажити у відповідній сфері Мінприроди, перебравши на себе ті повноваження, які є непритаманними органу управління. Така структура може бути створена в різних організаційних формах. Це могла б бути міжвідомча комісія, до складу якої делегуються представники всіх заінтересованих державних органів, громадськості, представники екологічних аудиторів, яка збирається періодично (наприклад, 1 раз на квартал чи на місяць) для вирішення певних питань, не має статусу юридичної особи, а значить не має власних коштів, на постійній основі працює лише відповідальний секретар такої комісії, яким може бути працівник Мінприроди. Відповідні функції могли б бути покладені й на орган громадської організації екологічних аудиторів (наприклад, гільдії чи спілки екологічних аудиторів). Це нарешті може бути сервісна організація, створена Мінприроди (наприклад, Еколого-аудиторська палата), що працює під її методичним керівництвом, має всі права юридичної особи, має свою печатку і рахунки в банку, стягує плату за свої послуги і тому є самоокупною. Кожна з вищеозначених форм має свої переваги і свої слабкі місця. Найбільш адекватною нам вбачається третя форма – створення Еколого-аудиторської палати, яка б діяла на засадах самоокупності, делегованого представництва, ротації членів, підконтрольності та підзвітності спеціально уповноваженому державному органу в галузі забезпечення еколого-аудиторської діяльності. До відання Еколого-аудиторської палати пропонується, зокрема, включити сертифікацію екологічних аудиторів; ведення реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту; організацію розробки і подання на затвердження спеціально уповноваженого державного органу в галузі забезпечення еколого-аудиторської діяльності нормативно-правових актів з питань організації еколого-аудиторської діяльності; прийняття методичних документів з питань проведення екологічного аудиту; розгляд скарг суб’єктів екологічного аудиту, відводів екологічних аудиторів та протестів щодо проведення зовнішнього екологічного аудиту з боку керівників (власників) об’єктів екологічного аудиту; розв’язання спорів, пов’язаних з організацією та здійсненням еколого-аудиторської діяльності.

 

Закон України „Про екологічний аудит” тільки почав працювати. Перший досвід його застосування виявив чимало прогалин, проблемних питань, які слід вирішити шляхом внесення змін до відповідного Закону. Однак це лише вершина айсбергу. Активне впровадження в життя інституту екоаудиту потребуватиме розвитку відповідного законодавства не тільки вглиб, але й вшир, тобто введення норм стосовно екологічного аудиту в регулювання сфер, де він повинен застосовуватись.  

Суттєвий поштовх широкому розвитку еколого-аудиторської діяльності могло б надати методичне забезпечення відповідної сфери, що є новою для України. На сьогодні таке забезпечення практично повністю відсутнє. Кілька наказів Мінприроди певним чином охопили лише стадію організації екологічного аудиту (порядок складання кваліфікаційних іспитів і отримання сертифікатів, ведення Реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту), але поки що залишається поза увагою сам процес здійснення екологічного аудиту. Немає затверджених тарифів еколого-аудиторської діяльності, що призводить до наявності перегинів як в один, так і в інший бік, у встановлені вартості еколого-аудиторських послуг. Цю та інші прогалини слід невідкладно усунути, залучивши до відповідних розробок екологічних аудиторів, які вже мають певний практичний досвід роботи в цій сфері, а також Еколого-аудиторську палату (за умови її створення).

Таким чином, інститут екологічного аудиту, новітній для нашої правової системи, активно розвивається. Законодавство повинно сприяти цьому розвитку, регламентуючи суспільні відносини, що тут виникають, прогнозуючи появу нових відносин і встановлюючи щодо них норми випереджаючого регулювання. Тільки за цих умов можна досягти основної мети екологічного аудиту – дотримання норм екологічної безпеки, раціонального природокористування в процесі здійснення господарської та пов’язаної з нею діяльності.

---

Сторінки: 1 2 3 4 5