Для всього періоду спостережень 1892-1999 рр. безповоротний забір води вище в/п Лисичанськ приблизно становить 10 м3/с.

Інший важливий чинник впливу на водність р.Сіверський Донець - заповнення ставів і водосховищ та додаткові втрати на випаровування. Найбільшими водосховищами в басейні річки є Печенізьке (площа – 86,2 км2, повний об’єм – 383 млн м3), Червонооскільське (F = 122,6 км2, W = 474 млн м3), Вуглегірське (F = 15,1 км2, W = 162 млн м3), Бєлгородське (Росія) (F = 23,3 км2, W = 76 млн м3).

В цілому в українській частині басейну річки створено 118 руслових і 23 наливних водосховища, повний об’єм яких відповідно становить 1,72 і 0,31 км3 (разом 2,03 км3). Окрім цього, налічується 1890 ставів загальним об’ємом 0,22 км3. Вище в/п Лисичанськ об’єм штучних водойм дорівнює 1,80 км3. З урахуванням штучних водойм на території Росії може бути отримано, що за період існування в/п Лисичанськ (з 1892 р.) в середньому на їх заповнення вилучалося 17,6 млн м3, або 0,56 м3/с.

Природні особливості басейну Сіверського Дінця зумолюють існування значних втрат на додаткове випаровування. За даними Держводгоспу України, у 1999 р. цей об’єм становив 108 млн м3 (в тому числі вище в/п Лисичанськ – 73 млн м3, або 2,31 м3/с). З урахуванням часу створення водойм (переважно 50-ті та 60-ті роки), можна прийняти, що в середньому додаткове випаровування за період з початку спостережень становить 0,8-1,0 м3/с. Отже, зарегулювання стоку сприяло зменшенню водності р.Сіверський Донець в середньому на 1,5 м3/с.

Беручи до уваги витрати, пов’язані з безповоротним забором, сумарний вплив господарського комплексу на стік річки становить 12 м3/с. Таким чином, середня багаторічна витрата води, яка б спостерігалася у природних умовах, на в/п Лисичанськ дорівнює 116 м3/с.

Висновки

Водність річок України залежить не тільки від природних чинників, але й від антропогенного впливу (безповоротний забір, зарегулювання тощо). Особливості створеного в країні господарського комплексу зумовлюють те, що найбільшим є вплив на Дніпро, дещо меншим – на Сіверський Донець. Серед великих річок практично незмінним залишився стік Дністра до в/п Заліщики. Під впливом безповоротного забору та втрат, пов’язаних із зарегулюванням, водність у гирлі Дніпра є меншою, ніж поблизу м.Києва. В останнє десятиліття антропогенний вплив на річки зменшився, що насамперед пов’язано з істотним зменшенням водоспоживання. При оцінці впливу водоспоживання має бути враховано, що лише частина води, що забирається з підземних джерел, пов’язана з річковим стоком.

Список літератури: