Широке впровадження методів, що дозволяють вирощувати ліси, які ефектив но та однаково виконуватимуть експлуа таційні, захисні, соціальні та інші функції;

Внесення відповідних змін в практику планування і організації лісокористування;

Досягнення швидкого і збалансовано го розвитку деревообробного комплексу країни, який повинен забезпечити попит на весь обсяг вирощуваної деревини.

4. Забезпечення ефективного виконан ня лісовими екосистемами захисних і соціальних функцій.

Досягнення цієї мети передбачає збір додаткової інформації про захисні і соціальні функції лісів; переосмислення багатофункціональної ролі лісу в ландшафті на основі нових даних і сучасних уявлень; внесення відповідних змін в лісогосподарську практику; вкладання коштів у розвиток інфраструктури відпочинку і реалізацію програм екологічної просвіти населення.

5. Зростання економічної ефективності використання лісових ресурсів, досягнен ня рентабельності лісового господарства, забезпечення сприятливих умов для роз витку деревообробної промисловості.

Донині офіційно визнається, що ліси України мають обмежене сировинне і економічне значення. Ця теза складена в радянський період і справедлива для умов УРСР як частини лісосировинної супердержави. В умовах суверенної України лісову політику доцільно формувати, виходячи із визнання рівної значимості екологічних, економічних і соціальних функцій лісів для країни в цілому. На регіональному рівні це уявлення, безперечно, повинно коригуватись.

Шляхи досягнення цієї мети базуються на принципах ринкової економіки і вільної конкуренції. Серед них: забезпечення рівних умов розвитку для підприємств усіх форм власності; досягнення стабільності ринку круглого лісу; збільшення місцевих обсягів переробки; підвищення вартості експортованих товарів; удосконалення методів обліку лісопродукції, а також стандартів визначення сортності; забезпечення доступності інформації про лісові ресурси, можливі обсяги заготівлі круглого лісу, експорту і імпорту лісопродукції.

Проблеми і пріоритети перехідного періоду

Сучасні проблеми лісового сектору економіки України можна розділити на чотири групи.

1. Правові проблеми

Діюче законодавство і підзаконні акти недостатньо враховують особливості рин кової економіки в лісовому секторі. Питан ня власності і шляхи приватизації, оподаткування, оренди, система обліку і фінансування потребують удосконалення.

Держкомлісгосп України та підпоряд ковані йому структури поєднують у собі функції контролю, управління, законотвор чості з господарською та комерційною діяльністю, що суперечить антимонополь- ним принципам і може стати причиною конфліктів у майбутньому.

У лісовому та природоохоронному за конодавстві недостатньо враховані регіональні особливості (відмінності).

Не повною мірою забезпечено прак тичне виконання міжнародних угод зі ста лого лісоуправління.

2. Лісівничо-екологічні проблеми.

Оптимізація лісокористування включає підвищення відсотку використання приро сту, зростання питомої ваги поступових і вибіркових рубок. Впровадження ландшафтно-водозбірних принципів при плануванні та веденні лісового господарства; поширення реконструктивних рубок і вдосконалення методів догляду за лісами, спрямованих на формування стійких деревостанів з високою якістю деревини.

Поступова відмова від технологій, орієнтованих на використання важкої техніки як такої, що спричиняє значну шко ду природі; забезпечення виконання всіх лісівничих вимог при заготівлях дере вини.

Охорона лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, формування стійких лісів;

Система відбору, охорони лісів і про ведення лісогосподарських заходів у лісах природо-заповідного фонду.

Ведення лісового господарства на те риторіях, забруднених радіонуклідами і промисловими відходами.

3. Економічні проблеми

Забезпечення стабільного, достатньо го і доцільного фінансування лісового гос подарства. Зміна системи планування, яка занадто централізована і мало пристосо вана до ринкових умов господарювання.

Необхідно створити умови для довго строкових інвестицій, будівництва доріг, придбання техніки та обладнання.

Формування ринку оптової та роздрібної торгівлі лісом, системи підрядів на проведення лісогосподарських робіт і заготівлі продуктів лісу.

Непередбачуваність законодавства (особливо податкового і природоохорон ного) виступає як окрема економічна про блема, що перешкоджає довгостроковому плануванню розвитку лісового господар ства.

4. Соціальні проблеми

Складна соціальна ситуація в регіонах і населених пунктах, де основою економіки є підприємства лісового і деревообробно го комплексів.

Недосконалий механізм розподілу функцій з розпорядження лісами між орга нами державної влади різних рівнів.

Низький ступінь довіри до структур влади, високий правовий нігілізм у сучас ному українському суспільстві, нерозви неність суспільних лісових та екологічних організацій.

Тенденції надавати економічному успіху першочергового значення, відторг нення екологічних обмежень, якщо вони перешкоджають зростанню особистого добробуту.

Зростання числа і обсягів самовільних рубок, прояви тіньової економіки, випадки корупції.

Всі ці проблеми взаємопов'язані і часто обумовлені. Головним результатом їх розв'язання було і залишається ефективне забезпечення державою корисностей, які надаються лісами (джерело деревини і інших продуктів; основний еколого-стабілізуючий фактор; рекреаційний, генетичний і суспільно-історичний ресурс).

Цілі лісової політики перехідного періоду спрямовані на формування юридичних, організаційних і економічних умов сталого управління лісами. Загалом вони орієнтовані на посилення ролі законодавства в умовах ринкової економіки і повинні бути досягнуті за відносно короткий проміжок часу (5-Ю років). До пріоритетів перехідного періоду слід віднести:

Розв'язання проблем власності на ліси і виробничі потужності, залучені в лісовому секторі економіки.

Досягнення оптимальної і стабільної організаційної структури органів держав ного управління й господарювання.

Ефективне розмежування повнова жень держави з управління і господарю вання;

Розробка і законодавче закріплення правил, що визначають принципи і норми ведення лісового господарства, які б за безпечували досягнення стратегічних цілей національної лісової політики.

Забезпечення керованості процесів, що відбуваються в лісовому секторі економіки.

На міжнародному рівні досягнуто усвідомлення того, що країни з перехідною економікою на шляху до ринку не можуть копіювати історичний досвід сучасних розвинених країн, становлення капіталізму в яких супроводжувалося масовим знищенням лісів. В зв'язку з цим важливо в перехідний період зберегти, використати і розвинути кращі сторони соціалістичної економіки, до яких відносяться планування і контроль. Не менш важливо чітко і системно сформувати пріоритети лісової політики для окремих регіонів України.