Реферат на тему:

Хімічне забруднення середовища промисловістю

План

Хімічне забруднення природних вод.

1. Неорганічне забруднення.

2. Органічне забруднення.

Забруднення Світового океану:

1. Нафта й нафтопродукти.

2. Пестициди.

3. Синтетичні поверхнево-активні речовини.

4. Канцерогени.

5. Важкі метали.

6. Скидання відходів у море з метою поховання (демпінг).

7. Теплове забруднення.

Забруднення грунту: -

1. Пестициди як забруднюючий фактор.

2. Кислотні дощі.

Хімічне забруднення природних вод

Будь-яке водоймище або водне джерело співвіднесене з навколишнім зовнішнім середовищем. На нього впливають умови формування поверхневого або підземного водного стоку, різноманітні природні явища, індустрія, промислове і комунальне будівництво, транспорт, господарська й побутова діяльність людини. Результатом цих впливів стає привнесення у водне середовище нових, не властивих йому речовин — забруднювачів, що погіршують якість води. Зазвичай виділяють хімічне, фізичне і біологічне забруднення. Хімічне забруднення являє собою зміну природних хімічних властивостей води за рахунок збільшення вмісту в ній шкідливих домішок як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частинки), так і органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди).

Неорганічне забруднення

Основними неорганічними (мінеральними) забруднювачами прісних і морських вод стали різноманітні хімічні сполуки, токсичні для мешканців водного середовища. Це сполуки Арсену, Плюмбуму, Меркурію, Хрому, Купруму, Флуору. Більшість із них опиняється у воді внаслідок людської діяльності. Важкі метали усмоктуються фітопланктоном, а потім передаються через харчовий ланцюг більш високоорганізованим організмам.

До небезпечних забруднювачів водного середовища можна зарахувати неорганічні кислоти й основи, що обумовлюють широкий діапазон рН промислових стоків (1,0—11,0) і здатні змінювати рН водного середовища до значень 5,0 або вище 8,0, тоді як риба в прісній і морській воді може існувати тільки в інтервалі рН 5,0—8,5. До основних джерел забруднення гідросфери мінеральними речовинами і біогенними елементами сліп віднести підприємства харчової промисловості й сільське господарство. Зі зрошуваних земель щорічно вимивається близько 6 млн т солей. Відходи, що містять ртуть, свинець, мідь, зібрані в окремих районах біля берегів, однак певна їх частина виноситься далеко за межі територіальних вод. Забруднення ртуттю істотно впливає на первинну продукцію морських екосистем, стримуючи розвиток фітопланктону. Відходи, що містять ртуть, звичайно зосереджуються в донних відкладеннях заток або естуаріях рік. Подальша їх міграція супроводжується нагромадженням метилової ртуті і її включенням у трофічні ланцюги водних організмів,

Органічне забруднення

Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в океан органічної речовини оцінюється в 300—380 млн т/рік. Стічні води, які містять суспензії органічного походження або розчинену органічну речовину, згубно впливають на стан водойм. Осідаючи, суспензії заливають дно і затримують розвиток або зовсім припиняють життєдіяльність мікроорганізмів, які беруть участь у процесі самоочищення вод. При гнитті цих осадів можуть утворюватися шкідливі сполуки й отруйні речовини, такі як сірководень, що призводять до забруднення усієї води в ріці. Наявність суспензій ускладнює також проникнення світла в глиб води і сповільнює процес фотосинтезу. Однією з основних санітарних вимог, що висуваються до якості води, е вміст у ній необхідної кількості кисню. Шкідливий вплив мають усі речовини, які так чи інакше сприяють зниженню вмісту кисню у воді. Поверхнево-активні речовини—жири, олії, мастильні матеріали — утворюють на поверхні води плівку, яка перешкоджає газообміну між водою й атмосферою, що знижує ступінь насиченості води киснем. Значний обсяг органічних речовин, більшість з яких не властива природним водам, скидається в ріки разом із промисловими й побутовими стоками. Інтенсивне забруднення водойм і водостоків спостерігається у всіх промислових країнах. У зв'язку зі швидкими темпами урбанізації і порівняно уповільненим будівництвом очисних споруд або Їхньою незадовільною експлуатацією водні басейни й грунт забруднюються побутовими відходами. Особливо відчутним є забруднення у водоймах з уповільненою течією або непроточних (водосховища, озера). Розкладаючись у водному середовищі, органічні відходи можуть стати середовищем для патогенних організмів. Вода, забруднена органічними відходами, стає практично непридатною для пиття й інших потреб. Побутові відходи небезпечні не тільки тим, що є джерелом деяких хвороб людини (черевний тиф, дизентерія, холера), але й тим, що вимагають для свого розкладання багато кисню. Якщо побутові стічні води надходять у водоймище в дуже великих кількостях, то вміст розчинного кисню може впасти нижче рівня, необхідного для життя морських і прісноводних організмів.

Забруднення світового океану

Нафта й нафтопродукти

Нафта являє собою в'язку маслянисту рідину темно-коричневого кольору, яка має слабку флуоресценцію. Нафта складається переважно з насичених аліфатичних і гідроароматичних вуглеводнів. Основні компоненти нафти — вуглеводні (до 98 %) — поділяються на 4 класи:

Парафіни (алкани) (до 90 % від загального складу) — стійкі речовини, молекули яких виражені прямим і розгалуженим ланцюгом атомів Карбону. Легкі парафіни мають максимальну леткість і розчинність у воді.

Циклопарафіни (ЗО—60 % від загального складу) — насичені циклічні сполуки з 5—6 атомами Карбону в кільці. Крім циклопентану й циклогексану в нафті зустрічаються біциклічні і поліциклічні сполуки цієї групи. Ці сполуки дуже стійкі й погано піддаються біорозкладанню.

Ароматичні вуглеводні (20—40 % від загального складу) — ненасичені циклічні сполуки ряду бензену, що містять у кільці на 6 атомів Гідрогену менше, ніж циклопарафіни. У нафті присутні леткі сполуки з молекулою у вигляді одинарного кільця (бензен, толуен, ксилол), потім біциклічні (нафталін), напівциклічні (пірен).

Олефіни (алкени) (до 10 % від загального складу) — ненасичені нециклічні сполуки з одним або двома атомами Гідрогену біля кожного атома Карбону в Молекулі, що має прямий або розгалужений ланцюг.