різних промислових виробництвах, тому, незважаючи на очисні заходи, вміст сполук важких металів у промислових стічних водах досить високий Великі маси цих сполук надходять в океан через атмосферу. Для морських біоценозів найбільш небезпечними є ртуть, свинець і кадмій. Ртуть переносить ся в океан із материковим стоком і через атмосферу. При вивітрюванні осадови і вивержених порід щорічно виділяється 3,5 тис. ф ртуті. У складі атмосферной пилу міститься приблизно 12 тис. т ртуті, причому значна частина — антропогенного походження. Близько половини річного промислового виробництва цього металу (910 тис. т/рік) різними шляхами потрапляє в океан. У районах, що забруднюються промисловими водами, концентрація ртуті в розчині й суспензіях сильно збільшується. При цьому деякі бактерії переводять хлориди у високотоксичну метилртуть. Зараження морепродуктів неодноразово призводило до ртутного отруєння прибережного населення. До 1977 року нараховувалося 2800 жертв хвороби Мінамата, причиною стали відходи підприємства з виробництва хлорвінілу й ацетальдегіду, на яких як каталізатор використовувалася хлориста ртуть. Недостатньо очищені стічні води підприємств надходили в затоку Мінамата. Плюмбум — типовий розсіяний елемент, що міститься у всіх компонентах навколишнього середовища: у гірських породах, грунтах, природних водах, атмосфері, живих організмах. Нарешті, свинець активно розсіюється в навколишнє середовище в процесі господарської діяльності людини. Це викиди з промисловими і побутовими стоками, з димом і пилом промислових підприємств, із вихлопними газами двигунів внутрішнього згоряння. Міграційний потік свинцю з континенту в океан йде не тільки з річковими стоками, але і через атмосферу.
Скидання відходів у море з метою поховання (дампінг)
Чимало країн, що мають вихід до моря, проводять морське поховання різних матеріалів і речовин, зокрема ґрунту, вийнятого при днопоглиблювальних роботах, бурового шлаку, відходів промисловості, будівельного сміття, твердих відходів, вибухових і хімічних речовин, радіоактивних відходів. Обсяг поховань склав близько 10 % від усієї маси забруднюючих речовин, що потрапляють у Світовий океан. Підставою для демпінгу в море е можливість морського середовища переробляти велику кількість органічних і неорганічних речовин без особливої шкоди для води. Однак ця здатність не може бути безмежною. Тому дампінг розглядається як вимушений захід. У шлаках промислових виробництв знаходяться різноманітні органічні речовини й сполуки важких металів. Побутове сміття в середньому містить (на масу сухої речовини) 32—40 % органічних речовин; 0,56 % азоту; 0,44 % фосфору; 0,155 % цинку; 0,085 % свинцю; 0,001 % ртуті; 0,001 % кадмію. Під час скидання й проходження матеріалу крізь товщу води частина забруднюючих речовин переходить у розчин, змінюючи якість води, інша сорбується частинками суспензії і переходить у донні відкладення. Одночасно збільшується мугаість води. Наявність органічних речовин часто призводить до швидкої витрати кисню у воді й нерідко до його повного зникнення, розчинення суспензій, нагромадження металів у розчиненій формі, появи сірководню. Присутність великої кількості органічних речовин створює в фунтах стійке відновне середовище, у якій виникає особливий тип мулових вод, що містять сірководень, амоніак, іони металів. Впливу скинутих матеріалів різною мірою зазнають організми бентосу та ін. У випадку утворення поверхневих плівок, що містять нафтові вуглеводні й СПАР, порушується газообмін на межі повітря — вода. Забруднюючі речовини, що по-трапляютьу розчин, можуть акумулюватися в тканинах і органах гідробіонтів і впливати на них. Скидання матеріалів демпінгу на дно і тривала підвищена мутність
придонної води призводить до загибелі від ядухи малорухомих форм бентосу. У риб. молюсків і ракоподібних, що вижили, скорочується швидкість росту за рахунок погіршення умов живлення й дихання. Нерідко змінюється видовий склад цього угруповання. При організації системи контролю за скиданнями відходів у море вирішальне значення має визначення районів демпінгу, динаміки забруднення морської води і донних відкладень. Для виявлення допустимих обсягів скидання в море необхідно проводити розрахунки всіх забруднюючих речовин у складі матеріального скидання
Теплове забруднення
Теплове забруднення поверхні водойм і прибережних морських акваторій з'являється в результаті скидання нагрітих стічних вод електростанціями і деякими промисловими виробництвами. Скидання нагрітих вод у багатьох випадках стає причиною підвищення температури води у водоймах на 6—8 градусів Цель-сш. Плоша плям нагрітих вод у прибережних районах може сягати ЗО кв. км. Більш стійка температурна стратифікація перешкоджає водообміну поверхневого й донного шарів. Розчинність кисню знижується, а споживання його зростає, оскільки з ростом температури збільшується активність аеробних бактерій, які розкладають органічну речовину. Збільшується видова розмаїтість фітопланктону й усієї флори водоростей.
Забруднення ґрунту
Ґрунтовий покрив Землі є найважливішим компонентом біосфери. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що протікають у біосфері.
Найважливіше значення грунтів полягає в акумулюванні органічної речовини, різних хімічних елементів, а також енергії. Ґрунтовий покрив виконує роль біологічного поглинача, руйнівника й нейтралізатора різноманітних забруднень. Якщо ця ланка біосфери буде зруйнована, то сформоване функціонування біосфери незворотно порушиться. Саме тому вельми важливим стає вивчення глобального біохімічного значення ґрунтового покриву, його сучасного стану й змін під впливом антропогенної діяльності. Одним із видів антропогенного впливу є забруднення пестицидами.
Пестициди як забруднюючий фактор
Відкриття пестицидів — хімічних засобів захисту рослин і тварин від різних шкідників і хвороб — є одним із найважливіших досягнень сучасної науки. Сьогодні у світі на 1 га грунту наноситься 300 кг хімічних засобів. Однак у результаті тривалого застосування пестицидів у сільському господарстві й медицині (боротьба з переносниками хвороб) майже всюди можна помітити зменшення їхньої ефективності в результаті розвитку резистентних рас шкідників і поширення «нових» шкідливих організмів, природні вороги й конкуренти яких були знищені пестицидами. Одночасно дія пестицидів