загрожує глобальними катастрофами. З величезної кількості комах шкідливими будуть тільки 0,3 %, або 5 тис. видів. У 250 видів виявлена резистентність до пестицидів. Це обтяжується явищем перехресної ре-зистенції. яка полягає в тому, що підвищена стійкість до дії одного препарату супроводжується стійкістю до сполук інших класів. Із загальнобіологічних позицій
резистентність можна розглядати як зміну популяцій у результаті переходу від чутливого штаму до стійкого штаму того ж виду внаслідок добору, викликаного пестицидами. Це явище прямо пов'язане з генетичними, фізіологічними і біохімічними реорганізаціями організмів. Непомірне застосування пестицидів (гербіцидів, інсектицидів, дефоліантів) негативно позначається на якості грунту. У зв'язку з цим інтенсивно досліджується доля пестицидів у грунтах і можливість їх знешкодження хімічними і біологічними методами. Дуже важливо створювати й застосовувати тільки препарати з невеликою тривалістю життя, що виміряється тижнями або місяцями. У цій справі вже досягнуто певних успіхів і впроваджуються препарати з великою швидкістю деструкції, однак проблема загалом ще не вирішена.
Кислотні дощі
Одна з найгостріших глобальних проблем сучасності й близького майбутнього — це зростаюча кислотність атмосферних опадів і ґрунтового покриву Райони кислих грунтів не знають посух, але їхня природна родючість знижена й нестійка; вони швидко виснажуються, і врожаї на них низькі. Кислотні доїш викликають не тільки підкислення поверхневих вод і верхніх горизонтів грунтів Кислотність зі спадними потоками води поширюється на весь ґрунтовий профіль і викликає значне підкислення ґрунтових вод.
Кислотні дощі виникають у результаті господарської діяльності людини, що супроводжується емісією колосальних кількостей сульфур, нітроген, карбон оксидів. Ці оксиди, надходячи в атмосферу, пересуваються на великі відстані, взаємодіють з водою і перетворюються на розчини суміші сірчистої, сірчаної, азотистої, азотної й вугільної кислот, що випадають у вигляді «кислих дощів» на сушу, взаємодіючи з рослинами, грунтами, водами. Причиною виникнення кислотних дощів можуть бути спалювання сланців, нафти, вугілля, газу в промисловості, сільському господарстві й навіть побуті. У результаті господарської діяльності людини майже вдвічі збільшилося надходження в атмосферу сульфур, нітроген, карбон оксидів і сірководню. Безумовно, що все це позначається на підвищенні кислотності атмосферних опадів, ґрунтових і наземних вод. Щоб вирішити цю проблему, треба збільшити обсяг систематичних представницьких вимірювань складу речовин, що забруднюють атмосферу на великих територіях.