Мінеральний склад | Не більше 1000 мг/л по сухому залишку, у тому числі хлоридів 300 і сульфатів 500 | Нормується згідно приведеного вище показника “Запах, присмак”

Реакція | РН повинен знаходитися в межах 6,5 – 8,5

Розчинений кисень | Не менше 4 мг/л в любу пору року в пробі, відібраній до 12 години дня

Збудники захворювань | Колі-індекс не більше 1000, якщо наступне обеззараження здійснюють шляхом хлорування

Хімічні речовини

Берилій

Молібден

Миш”як

Нітрати

Свинець

Селен

Стронцій |

Не повинні перевищувати встановлені

граничнодопустимі концентрації, мг/л

0,0002

0,25

0,05

45

0,03

0,001

7

Перед вживанням вода, що призначена для господарського та питного використання, підлягає очищенню, яке, в залежності від її складу та властивостей, може здійснюватись шляхом використання механічного, фізико-хімічного, біологічного та термічного способів.

Механічне очищення використовують для виділення із води нерозчинних зважених часток. Очищення здійснюють шляхом відстоювання, проціджування та фільтрування, використовуючи для цього відстійники, вловлювачі піску та різноманітні фільтри.

Фізико-хімічне очищення здійснюється методами коагуляції, флокуляції, сорбції, флотації, іонного обміну та іншими. Ці методи засновані на підвищенні швидкості утворення агрегатів часток та інтенсивності їх всідання (коагуляція та флокуляція), поглинання шкідливих речовин сорбентами (сорбції), злипання з поверхнею розділу води та повітря (флотації), заміщення іонів водню на іони металів в іонообмінних смолах (іонний обмін). Для хімічного очищення використовують також реагенти, що вступають в реакцію з шкідливими речовинами, при цьому нові речовини є менш шкідливими, наприклад за умов нейтралізації кислоти, чи такими, що значно легше виділяються з води.

Біологічне очищення здійснюється шляхом обеззараження води сильними окислювачами, яке здійснюють хлоруванням, озонуванням та за допомогою бактерицидних ламп. До сих пір найбільш розповсюдженим методом є хлорування, незважаючи на те, що хлор, в свою чергу, є шкідливою речовиною, яка тривалий час знаходиться у воді і погіршує її якість.

Значне техногенне навантаження довкілля, особливо в регіонах із значною концентрацією населення та промислового виробництва (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька та ряд інших областей), привело до значного погіршення якості води як у відкритих водоймищах, так і підземних вод. Останнім часом ситуація в Україні ускладнюється значним радіактивним забрудненням території цілого ряду її областей в результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Крім того, в ситуації глибокої економічної кризи, яку переживає Україна, значно знижена якість контролю як за станом навколишнього середовища в цілому, так і за якістю води. Досить часто допускаються безконтрольні викиди та заховання шкідливих речовин у довкілля, які різноманітними шляхами (змиваються дощовими та талими водами, просочуються в водоносні горизонти тощо) потрапляють в відкриті водоймища та підземні води. Все це приводить до того, що часто, як вода відкритих водоймищ, так і підземні води, а в деяких випадках і питна вода, не відповідають вимогам, а використання такої води загрожує безпечній життєдіяльності населення.

З метою запобігання, чи зменшення шкідливого впливу забрудненої водине слід допускати її використання, особливо для пиття та приготування їжі, без попереднього аналізу її складу та властивостей. Це в рівній мірі відноситься як до води відкритих водоймищ, так і до підземних вод. В разі гострої необхідності в використанні води невідомого джерела, для запобігання виникнення шлункових захворювань, потрібно обов”язково її кип”ятити, або провести обеззараження сильнодіючими окислювачами (наприклад перманганатом калію).

Водопровідну питну воду, з метою виділення хлору, що використовувався для її обеззараження, перед вживанням необхідно відстоювати кілька годин. Не рекомендується вживати цю воду без попереднього кип”ятіння, особливо в теплу пору року. Крім того, для очищення питної водипитної води від механічних домішок та розчинених хімічних речовин, в тім числі важких металів та поверхово активних речовин, доцільне використання малогабаритних побутових фільтрів, в яких виділення шкідливих речовин здійснюється за допомогою різноманітних сорбентів чи шляхом флотації.