Особливо сильно забруднюють поверхневі води промислові стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів, текстильних і целюлозно – паперових фабрик, м’ясокомбінатів та інших підприємств. Підприємства целюлозно – паперової промисловості скидають у водойми значні кількості целюлозного волокна та розчинених органічних сполук (вуглеводів, смол, жирів). Забрудненні стічні води утворюються під час обробки целюлозної й паперової маси, під час промивання й згущення целюлози, конденсації здувок, розганяння скіпідару – сирцю, видалення шлаків, «мокрого» обкарування деревини.

Значну кількість органічних сполук,не властивих природі(ксенобіотиків), мість стоки хімічних підприємств органічного синтезу,виробництва пластмас і мийних засобів.Багато з цих речовин дуже стійкі,біологічноактивні і важко видаляються зі стоків, наприклад мийні засоби-детергенти.

У сільському господарстві для підвищення врожвїв і продуктивності земель, застосовують пестициди,які змиваються з полів у ріки, озера та інші водойми.Тваринницво є постачальником значної кількості органіки-гною,підстилки,сечовини які потрапляють у водойми.Наявність сполук нітрогену в поверхневих водах спртчинене органічними речовинами тваринного або рослинного походження.При цьому вміст аміаку може коливатися від 0,05 до 1,0 мг/дм3 і більше,нітридів-від 0,01 до 0,09 і вище,нітратів-до 5-10 мг/дм3.У відкритих водоймах міститься також багато різних органічних речовин-феноли,вугливодні,гумівні сполуки тощо.Їх кількість не рідко сягає 70% маси сухого залишку.Окиснюваність коливається в межах 2-30 мгО2/дм3. зменшуючисьузимку і збільшуючись улітку.Найбільшу окиснюваність мають води з вмістом гумінових речовин,що спричинює підвищену кольоровість(50-100 градусів і більше.)

Біологічне забруднення води відбувається за рахунок надходження зі стічними водами різних мікроорганізмів,рослин і тварин(найпростіші,гриби,черви,бактерії,віруси та інші.).Багато з них є хвороботворними для людей ,тварин і рослин.Найбільшими біологічними забрудниками є підприємства шкірообробної промисловості,цукрові заводи.Бактеріальне обсінення рік,що протікають повз густо-населені райони

Води морів і особливо океанів характеризуються не тільки високою мінералізацією (до 35 г/дм3), а й порівняно з сталим сольовим складом. Це зумовлено величезною масою води в морях і океанах. Тому постачання ріками значної кількості різних речовин практично не впливає на співвідношення головних йонів у водах Світового океану. Проте спостерігаються коливання солоності води в окремих його частинах і на різних глибинах. Величина солоності коливається залежно від кліматичних умов, випаровування, льодоутворення, течій, стоку вод великих рік тощо. Найвищу солоність мають води тропічних широт (350 - 370 г/дм3), меншу – у високих широтах північної та південної півкуль (300 – 340 г/дм3). Солоність і хімічний склад внутрішніх морів, що мають обмежений водообмін зі Світовим океаном або зовсім його не мають, значно відрізняються від солоності вод океану. Так, у деяких містах Фінської затоки становить 10– 20г/дм3, а в Азовському морі – 110 - 120 і в Чорному – 170 -180 г/дм3. У морських водах міститься також азот нітратів – 0,003 – 0,68 мг/дм3, сполуки фосфору – до 0,1 мг/дм3 та деякі мікроелементи: рубідій, цезій, літій, арсен, бром, йод, флуор, ферум, манган, купрум, ванадій, молібден, нікол, аурум, аргентум, та інші, а також радіоактивні елементи.

Води Світового океану значно забруднені та їх стан викликає занепокоєння. Води океанів і морів забруднюються річковими стоками, з якими щороку надходить понад 320 млн.т. заліза, 6,5 млн.т. фосфору та інших речовин. З атмосфери у воду океанів потрапляє 1 млн.т. вуглеводів, 200000 т. свинцю, 62 млн.т. фосфору й азоту, 5 тис.т. ртуті. До найбільших забрудників вод Світового океану належать нафта та її продукти. Щороку її потрапляє 5-6 млн.т. нафтове забруднення в деякяих районах Світового океану стає катастрофічним, що загрожує життєдіяльності місцевої флори і фауни.

Моря й океани забруднюються також побутовими й промисловими твердими відходами, яких накопичилося понад 20 млрд.т. особливо небезпечним і радіоактивне забруднення, що спричинюється випробуваннями ядерної зброї, роботою ядерних реакторів та військових підводних човнах і криголамах, скиданням контейнерів з радіоактивними відходами. Загальна радіоактивність у водах Світового океану визначається в

19 19

5,5 х 10 Бк або 1,5 х 10 Кі, що в 30 разів перевищує викіди під час аварії на Чорнобильській АЕС.

Несприятливий стан вод Світового океану і проблеми його захисту турбують усе світове співтовариство. Тому ООН розробила кілька важливих угод підписаних більшістю країн, які регулюють видобуток корисних копалин з морських родовищ, судноплавство та вилов риби. До цих угод належить і «Хартія морів», підписано більшістю країн у 1982 році. За станом вод Світового океану стежить міжнародна служба моніторингу.

Висновок

Сьогодні збентеження викликає не тільки зменшення кількості, а й зниження якості грунтових вод, причому в останній час вчені звертають увагу на високі концентрації твердих частинок, знаходившихся в грунтових водах. В будинках, до яких надходить вода ізвестнікових грунтових водойм, вода значно жосткіша.

Видалення дуже багато води із колодців на фермах тим самим пониженням горизонтів води, і морська вода може інколи проникнути вглиб суші та, відповідно, в зону насиченості. Тоді вода в колодцях в такій місцевості становиться солоною та непридатної для вживання.