РЕФЕРАТ

на тему:

„Раціональне використання водних та мінерально-сировинних ресурсів”

План

Вступ.

1. Поняття раціонального використання водних ресурсів України.

2. Політика раціонального використання водних ресурсів.

3. Стан водних ресурсі в Україні.

4. Мінерально-сировинні ресурси України.

5. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Геоекологічна ситуація в Україні тісно пов'язана зі станом природних умов і природних ресурсів, з потребами в ресурсах, технологіями їх добування, перероблення, використання, утилізацією відходів та ін. Це стосується мінерально-сировинних, кліматичних, водних, земельних, біотичних (рослинні, тваринні), рекреаційних ресурсів.

Інтенсивне природокористування в Україні має ряд негативних наслідків. По-перше, поступово вичерпуються природні ресурси. Деяких з них, про що мовилось вище, залишилось зовсім небагато. По-друге, самі процеси видобування природних ресурсів, користування ними спричиняють шкоду навколишньому середовищу. Інколи це обумовлено об'єктивно, але немало й таких випадків, коли погіршення екологічного стану трапляється через непродуманість і безвідповідальність у здійсненні господарської діяльності.

„Шрами” на земній поверхні залишають усі галузі гірничо-видобувної промисловості. При шахтному видобутку корисних копалин часто відбувається просідання поверхні ґрунту. Розробка кар'єрів, відвали, терикони вилучають із сільськогосподарського виробництва значні площі ґрунтів. Особливо великої шкоди зазнає господарство країни у зв'язку з гірничовидобувною діяльністю в Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях, де мова йде про вилучення площ цінних чорноземів.

Рекультивація земель після завершення гірничовидобувних робіт здійснюється нечасто, оскільки на це, як правило, не вистачає коштів. З числа териконів, яких в Донбасі налічується майже тисяча, рекультивовано менше десяти (1%). Тому території, на яких проводились і проводяться гірничовидобувні роботи, зазвичай мають неприродний вид, їх ландшафт залишається надовго спотвореним.

При видобуванні корисних копалин шкода задається не тільки земельним, а й водним ресурсам. Пустоти, утворені внаслідок вийняття при підземних розробках значної кількості руди чи палива, заповнюються водою, що надходить з верхніх водоносних горизонтів. Ці горизонти збіднюються або зовсім щезають. У Донбасі вже є значна кількість населених пунктів, куди воду змушені завозити. Те ж саме відбувається і при відкритому видобуванні корисних копалин, оскільки глибина кар'єрів, які при цьому утворюються, досягає багатьох десятків метрів.

1. Поняття раціонального використання водних ресурсів України

Раціональне водокористування і охорона водних ресурсів передбачають:

оптимальний розподіл водних ресурсів як по території, так і між галузями народного господарства та максимальне забезпечення кожної з них водою;

розробку та впровадження науково обгрунтованої системи управління водними ресурсами та водогосподарськими комплексами в басейнах великих і середніх рік, й особливо їх якістю, яка б врахувала глобальні і регіональні закономірності формування водних екосистем;

упровадження науково обгрунтованої системи водокористування і водоспоживання, яка, з одного боку, максимально забезпечувала б усі галузі народного господарства водою, а з другого — не допускала таких змін у водних екосистемах, які б у майбутньому могли призвести до їх деградації і виснаження;

розробку і впровадження методів регулювання стоку з поверхні водозабірних басейнів, штучного поповнення підземних вод і водного режиму грунтів;

розробку і впровадження найдосконаліших методів захисту водних ресурсів країни від евтрофікації; 

створення водоохоронних комплексів у місцях надмірної концентрації забруднювачів водних об'єктів і впровадження автоматизованих систем управління водоохоронними комплексами;

розробку і впровадження комплексних систем водопостачання і каналізації та водоохоронних заходів у масштабах промислових регіонів та цілих річкових басейнів;

розробку і впровадження безвідходних та безводних технологій, переведення промислових підприємств на оборотне водоспоживання, будівництво очисних споруд, застосування нових методів демінералізації шахтних вод;

розробку і впровадження технічно досконалих меліоративних систем з дуже високим коефіцієнтом корисної дії, а також зрошувальних і поливних норм, які б забезпечували сільськогосподарські культури вологою і запобігали надмірній фільтрації води, заболоченню, підтопленню, затопленню, засоленню земель;

розробку і впровадження еколого-економічної оцінки водних ресурсів, її використання при плануванні водоспоживання, водокористування та здійснення водоохоронних заходів;

раціональне розміщення продуктивних сил з урахуванням водного фактора, науково обгрунтоване розміщення водомістких галузей народного господарства, уникнення надмірної концентрації промислових підприємств, що споживають велику кількість води, в маловодних і безводних районах.

Програма раціонального і комплексного використання, а також охорони водних ресурсів у територіальному та галузевому напрямах повинна здійснюватись багатьма міністерствами й відомствами, а також безпосередньо кожним виробником. Завданням їх повинна стати організація раціонального використання води, здійснення заходів, що запобігають її забрудненню; контроль роботи очисних споруд та скидання промислових, дренажних, комунально-побутових та сільськогосподарських стічних вод; організація експлуатації міжгалузевих водогосподарських споруд і систем; розробка проектів перспективних та річних планів розвитку водного господарства й охорони води, водогосподарських державних балансів і планів розподілу води між водокористувачами у басейнах річок, облік споживання та розподілу води; контроль виконання правил експлуатації водойм тощо.

Обсяг робіт щодо раціонального використання та охорони водних ресурсів постійно збільшується. Однак економічний, розвиток і зростання матеріально-культурного рівня висувають підвищені вимоги до використання природних ресурсів, у тому числі й до водоспоживання.

Слід звернути увагу на те, що в останні роки темпи водоспоживання в Україні перевищують темпи зростання обсягів валового суспільного продукту і національного доходу, тобто на одиницю кінцевої продукції витрати води збільшуються. Це пояснюється, зокрема, несвоєчасним введенням в експлуатацію водоочисних споруд та недостатньою увагою окремих міністерств і відомств до раціонального використання водних ресурсів.

2. Політика раціонального використання водних ресурсів

Довготерміновими цілями політики раціонального використання і відтворення водних ресурсів та екосистем є:

зменшення антропогенного навантаження на водні об'єкти;

досягнення екологічно безпечного використання водних об'єктів і водних ресурсів для задоволення господарських потреб суспільства;

забезпечення екологічно стійкого функціонування водного об'єкта як елементу природного середовища із збереженням властивості водних екосистем відновлювати якість води;

створення ефективної структури управління і механізмів економічного регулювання охорони та використання водних ресурсів.

Для поетапного виконання зазначених цілей