С2 – оцінені попередньо і приблизно.

Категорії А, В і С1 формують так звані промислові запаси.

Крім запасів, які входять до категорії А, В, С1, С2, існує ще й категорія прогнозованих запасів. Запаси перших чотирьох категорій і прогнозовані запаси складають так звані геологічні запаси.

Мінерально-сировинні ресурси поділяються на:

паливно-енергетичні;

рудні (містять метали);

нерудні (хімічна, будівельна та інша неметалічна сировина).

Паливно-енергетичні ресурси на території України представлені кам'яним та бурим вугіллям, нафтою, природним газом, торфом і горючими сланцями.

Провідне місце в паливно-енергетичному балансі країни займає кам'яне вугілля, запаси якого зосереджені в двох басейнах – Донецькому (98%) та Львівсько-Волинському (2%).

Донецький кам'яновугільний басейн розташований на південному сході країни в межах Дніпропетровської (Західний Донбас), Донецької та Луганської областей і простягається за кордони України (Ростовська область Російської федерації). Площа його в межах нашої держави – 50 тис. км2. Балансові запаси вугілля – 48 млрд. т. Всього виявлено 330 вугільних пластів, з яких 70% мають потужність 0,3-0,45 м. Розробляється 60 пластів, середня глибина розробки в українській частині басейну перевищує 600 м, в деяких шахтах – 1200 м. Половина всіх запасів приходиться на вугілля високоякісних марок, у тому числі коксівне.

Балансові запаси Львівсько-Волинського вугільного басейну складають менш як 1 млрд. т. Виявлено близько 70 вугільних пластів потужністю від кількох сантиметрів до 2 м. Промислове значення мають 12 пластів потужністю понад 0,6 м. Пласти залягають на глибині від 300 до 1200 м. Глибина розробки вугільних пластів в шахтах досягає 550 м.

Основні запаси бурого вугілля зосереджені в Дніпровському буровугільному басейні, розташованому в центральній частині країни, головним чином на Правобережжі Дніпра. Площа його близько 150 тис. км2 . Балансові запаси вугілля – 3,2 млрд. т. Потужність вугільних пластів – до 18 м (основних – 2,0-6,0 м), глибина залягання 10-120 м (середня – 60-80 м). Розробляються насамперед родовища Олександрійського, Ватутінського та Коростишівського геолого-промислових районів.

Буре вугілля є і в інших частинах території України, зокрема в Придністров'ї, Передкарпатті і Закарпатті.

Нафти та природного газу в Україні небагато, їх залишилось навіть менше, ніж було одержано від початку промислового видобутку (видобуток в Передкарпатті нафти розпочато у 1881 р., а газу – у 1920 р.). Розвідані запаси нафти складають 150 млн. т, газу – близько 1 трлн. м3. Якщо виходити із щорічного споживання нафти в господарстві України в межах 40 млн. т, газу – 80 млрд. м3, то цих запасів може вистачити: по нафті лише на 3-4 роки, по газу – на 12-13 років. З урахуванням значних обсягів імпорту нафти та газу (відповідно 90% та 80% від загального їх споживання) і при умові незмінного співвідношення між власним видобутком та імпортом, нафти в Україні може вистачити на 35-40 років, а газу – на 55-60 років, тобто ці ресурси будуть вичерпані вже на протязі життя сьогоднішнього покоління людей.

Є певні сподівання, що на території України існують родовища нафти та газу, які нам ще не відомі. Спеціалісти пов'язують такі надії із шельфом Чорного та Азовського морів. Але ці райони ще недостатньо досліджені.

Рудні ресурси на території України представлені покладами залізних, марганцевих, ртутних, титанових, свинцево-цинкових, хромітових, нікелевих, алюмінієвих та інших руд.

Серед металорудних ресурсів основна роль належить залізним рудам. Самим великим в країні є Криворізький залізорудний басейн, розташований e Дніпропетровській області. Його площа майже 300 км2, промислові запаси залізної руди – близько 18 млрд. т. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл з глибиною залягання до 2,5 км, в багатьох місцях вони виходять на поверхню.

Північним продовженням Криворіжського басейну є Кременчуцький залізорудний район, розташований на лівому березі Дніпра, в Полтавській області. Промислові запаси залізних руд – 4,5 млрд. т. Білозірський залізорудний район розташований на лівому березі Дніпра, в Запоріжській області. Його промислові запаси перевищують 700 млн. т, у тому числі із вмістом заліза 60-65% – близько 200 млн. т. Потужність рудних тіл досягає 120 м.

Руди, зосереджені в Криворіжському басейні, Кременчуцькому та Білозірському районах утворюють одну з найбільших в світі залізорудних провінцій (так званий Великий Кривий Ріг).

Промислові запаси Керченського залізорудного басейну складають 1,5 млрд. т. руди. Потужність рудних пластів коливається в межах від 6 до 15 м, глибина залягання 5-15 м. Вміст заліза в руді до 40%, значні домішки марганцю та ванадію.

Марганцеві руди зосереджені в Нікопольському марганцево-рудному басейні. Басейн включає два марганцеворудних райони – Нікопольський і Великотокмакський, які розташовані в межах Дніпропетровської і Запорізької областей. Промислові запаси руд – 2,3 млрд. т. Потужність рудоносного пласту –1,5-5 м, глибина залягання – 15-140 м. Вміст марганцю коливається в межах від 8 до 34%.

Однак в Україні мало сировини для кольорової металургії. Тут можна відзначити лише Іршанське родовище титанових руд, Побузьке родовище нікелевих руд, Микитівське та Торунське ртутні родовища. В Закарпатті відкриті поклади поліметалів (основні компоненти – свинець і цинк) та золото.

На рівні запасів світового значення знаходяться запаси уранових руд, якими володіє Україна (Кіровоградська область, Карпати). Уранова сировина має подвійне призначення – використовується і для виробництва металу і як паливний ресурс (збагачена уранова руда).

Україна добре забезпечена нерудними ресурсами – хімічною, будівельною та іншою неметалічною сировиною. Серед них особливо важливі самородна сірка, мінеральні солі, каолін, графіт, нерудна сировина для металургії, будівельні матеріали.

Родовища самородної сірки зосереджені в Передкарпатському сірконосному басейні. Вони простягаються на більш ніж 300 км. Видобувають сірку