40 | Зниження росту на 60 %, стерильність пилку

45 | Зниження росту на 75 %, стерильність пилку, затримка утворення генеративних органів

50 | Те саме, і втрата схожості насіння на 50 %, зниження росту на 80 %

60 | Те саме, і різке зниження росту (до 90 %), засихання частини крон, відмирання тонкомірних дерев, загибель памолоді, неповноцінність насіння

65 | Те саме, і загибель до 30 % дорослих насаджень, у решти припиняється ріст панівних дерев

70 | Те саме, і загибель до 45 % насаджень

75 | Те саме, і загибель до 50 % насаджень

80 | Те саме, і загибель до 60 % насаджень

85 | Те саме, і загибель до 65 % насаджень

90 | Те саме, і загибель до 75 % насаджень

95 | Те саме, і загибель до 90 % насаджень

100 | Повна загибель всіх насаджень (у листяних можливе порослеве відновлення)

Ураження виявляється найбільш інтенсивно в початковий період забруднення. З часом поглинута доза швидко зменшується внаслідок розпаду і переміщення радіоактивних речовин під полог лісу. Через це короткий період пригніченого стану дерев (2-3 роки після разового випадання, якщо ураження не було повним) змінюється періодом їхнього відновлення. Проте процеси відновлення тривають повільно – 10 років і більше.

При високих рівнях забруднення радіаційне ураження незворотне, відбувається повна загибель насаджень (протягом одного року).

Після аварії на Чорнобильській АЕС повністю загинули насадження ("рудий ліс") на площі 47 га, частково (6 км на північ від АЕС) – на площі 30 га.

У зоні ураження загинуло 25-40 % дорослих дерев, у 90-95 % соснових насаджень спостерігалися некрози росту і молодих пагонів, засихання значної частини крон, різке пригнічення або повна відсутність ростових процесів. Через 4 роки репродуктивна діяльність відновилась.

Таблиця 2.

Наслідки радіоактивного забруднення лісу у разі наземного ядерного вибуху (потужність ІМт, швидкість вітру 25 км/год) [20, 146]

Характеристика радіоактивного забруднення території | Променеві ефекти в лісі, викликані забрудненням (на межі забруднених зон)

Розміри забрудне-ної зони, км | Сумарні дози опромінення в кронах, бер | Щільність забруднення через 1 рік після випадання аерозолів, Кі/км2 | Хвойні породи | Листяні породи

Дов-жина | Ши-рина | Гамма-випромі-нювання | Бета-випромі-нювання | Загальна бета-актив-ність | Строн-цій-90

500 | 50 | 50 | 500 | 17 | 0,3 | Невелике скорочення приросту | Променевий ефект відсутності

290 | 35 | 150 | 1 500 | 50 | 1,0 | Відмирання час-тини хвої, скоро-чення приросту на 10-20 %, втрата здатності утворювати насіння | Невелике скорочення приросту

180 | 20 | 500 | 5000 | 170 | 3,0 | Дуже сильне пошкодження (відмирання великої частини дерев) | Скорочення приросту на 10-20 % та здатності утворювати пов-ноцінне насіння

60 | 8 | 5000 | 50000 | 1700 | 30 | Повна загибель насаджень | Повна загибель насаджень

30 | 4 | 15000 | 15000 | 5000 | 100 | Те саме | Те саме

Радіочутливість хвойних порід у середньому в 5 разів вища, між листяних.

Насіння сосни, ялини, модрини втрачає схожість на 50 % при опроміненні дозою 2000 Р, а насіння листяних порід – при опроміненні дозою 5000 Р.

Таблиця 2.

Ураження хвойних і листяних лісонасаджень залежно від поглинутої дози кронами дерев [20, 147]

Поглинута доза, рад | Лісонасадження

Хвойні | Листяні

1000 | Пригнічення підросту | Немає видимих ознак ураження

1000-6000 | Засихання частини насаджень (відмирання тонкомірних дерев, загибель памолоді), скорочення приросту в панівних дерев, неповноцінність насіння | Невелике скорочення приросту

6000-8000 | Повна загибель насаджень | Скорочення приросту

8000-30000 | Те саме | Засихання частини насаджень (відмирання тонкомірних дерев, загибель підросту), скорочення приросту панівних дерев, неповно-цінність насіння. Збереження здатності відновлення порослі

30000-50000– | Повна загибель насаджень. Можливе відновлення порослі

Таблиця 2.

Дози, поглинуті кронами, і ступінь радіаційного ураження лісонасаджень залежно від щільності забруднення території після ядерного вибуху [20, 148]

Параметри | Середня щільність забруднення радіоактивними речовинами через місяць після вибуху, Кі/км2

800 (0,3)* | 800 (3)* | 12 400 (9)*

Середня доза випромінювання, рад | 200 | 800 | 1200

Доза, поглинута кронами, рад:

гамма-випромінювання | 40-400 | 400-1200 | 1200

бета-випромінювання | 400-4000 | 4 000-12000 | 12000

Ступінь променевого ураження:

хвойних | Часткове засихан-ня на 1/10 площі й пригнічення росту на 1/3 площі | Повна загибель на половині площі і сильне ураження на решті | Повна загибель на всій площі

листяних | Незначне пригнічення росту на 1/10 площі | Часткове засихання на половині площі | Часткове засихання на всій площі

* У дужках – стронцій-90.

При випаданні радіоактивних речовин у зимовий період у кронах хвойних насаджень буде затримуватися в середньому в 5 разів більше радіоактивних частинок, ніж у кронах листяних.

Листяні насадження більш стійкі до радіаційного ураження, їхні крони затримують менше радіоактивних речовин порівняно з хвойними, крім того, значна частина радіоактивних речовин, які затрималися на листі, при осінньому листопаді переміщуються з крон під полог лісу, що знижує дозу опромінення бруньок і в цілому зменшує ступінь променевого ураження. Тривалий період протягом року листяні породи перебувають без листя і радіоактивні частинки, які випадають з атмосфери в цей час, проникають одразу під намет лісу. У хвойних насадженнях хвоя затримує радіонукліди протягом усього року. Всі ці фактори призводять до того, що хвойні насадження найбільш уражуваний і чутливий до радіаційного впливу тип лісних біоценозів.

Влітку хвойні насадження гинуть при рівнях забруднення приблизно у 5 разів менших порівняно з рівнями, які призводять